4. Техніка безпеки

Аналіз небезпеки дотику до струмоведучих частин. Відомості, необхідні для організації надійної, економічної й безпечної роботи електроустановок споживачів, утримуються в діючих загальносоюзних Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилах техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТЭ й ПТБ), надалі іменовані «Правила».

Струм і напругу не проявляють зовнішніх ознак, тому при обслуговуванні електроустановок органи почуттів людини не виявляють небезпеки, що загрожує. Електричний струм вражає раптово при дотику до струмоведучих частин електроустановок. Найнебезпечнішим є двофазний дотик, оскільки до тіла людини прикладається лінійна напруга й тому через нього пройде великий струм. Однофазний дотик відбувається в багато разів частіше, ніж двофазне, але є менш небезпечним, оскільки до тіла прикладена фазна напруга. Відповідно менше виявляється й струм, що проходить через тіло, тому що його значення залежить від режиму нейтрала джерела струму, опору взуття й поло (підстави), на якому коштує людина.

У місці торкання обірваного проведення землі за рахунок неоднакового опору струму, що протікає, між ногами людини виникає крокова напруга. Дотик до не струмоведучих металевих незаземлених частин установки, що нормально не перебуває під напругою, але внаслідок порушення електричної ізоляції опинившимися під напругою, також може бути небезпечним, тому що частина струму замикання на землю проходить через тіло людини.

Неприступність струмоведучих частин для випадкового дотику може бути забезпечена розміщенням їх на великій висоті, огородженням струмоведучих частин, їхньою ізоляцією й іншими способами.

Дія електричної підлоги на організм. Проходячи через тіло людини, електричний струм робить термічний, електролітичний і біологічний вплив. Вплив струму на організм залежить від струму й часу його впливу. Незважаючи на важливість чіткого визначення значення струму, що вражає людини, залежність його від різних умов дотепер не встановлена.

Дія струму на організм людини проявляється у вигляді травм. Розрізняють наступні електротравми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електрофтальмія (поразка очей ультрафіолетовими променями), механічні ушкодження (розриви шкіри, посудин і т.п.) і електричні удари.

Струм до 0,5 мА не відчувається людиною, а відчувається струм, що, 0,5...1,5 мА не вражає людину. Однак його дія може стати непрямою причиною нещасного випадку. Наприклад, потіння рук при роботі на висоті може привести до нещасного випадку. Тому безпечний струм уважається до 50 мкА при частоті 50 Гц і 100 мкА при постійному струмі.

При струмі 10...15 мА людина не може самостійно відірвати руки від електродів (невідпускаючий струм). Струм в 50 мА й більше вражає органи подиху й серцево-судинну систему, а при струмі 100 мА починається фібриляція серця, при якій серце перестає працювати й припиняється кровообіг. Тривалий вплив струму (кілька секунд) приводить організм людини в стан клінічної (мнимої) смерті. Найнебезпечніший струм промислової частоти 50 Гц, тому що він збігається з фазою серцевого циклу. Постійний струм в 4 - 5 разів безпечніше струму промислової частоти.

Захисні пристрої в електроустановках. Для захисту обслуговуючого персоналу при дотику до металевих корпусів і конструкцій електроустаткування, які внаслідок порушення електричної ізоляції можуть виявитися під напругою, застосовується заземлення, занулення й захисне відключення.

Заземленням називається навмисна сполука із заземлюючим пристроєм частин електроустановки, що не перебувають під напругою. При замиканні фазної напруги на корпус через тіло людини протікає ланцюга майже з однаковим потенціалом.

Зануленням називається навмисна електрична сполука нульовим робочим або захисним проведенням із глухо заземленной нейтраллю джерела харчування металевих елементів електроустановки, що нормально не перебувають під напругою, але які в процесі експлуатації можуть виявитися під напругою. При пробої фази на корпус у ланцюзі виникає великий струм і запобіжник перегоряє. Опір петлі фаза - нуль нормується й періодично контролюється.

Захисним відключенням називається система захисту, що забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні небезпеки поразки людини струмом, з повним часом відключення від моменту виникнення однофазного замикання не більше 0,2 с.

Небезпека поразки людини струмом може виникнути: при замиканні фази на корпус електроустаткування, при зниженні опору ізоляції фаз, з появою в мережі більше високої напруги, при випадковому дотику людини до струмоведучої частини електроустановки. У цих випадках у мережі відбувається зміна деяких електричних параметрів, зміна яких до певної межі може служити імпульсом, що викликає спрацьовування пристрою захисного відключення. Захисне відключення - це самостійна міра захисту. Вона звичайно застосовується в сполученні із захисним заземленням або зануленням.

Індивідуальні засоби захисту від поразки електричним струмом (основні й додаткові). У процесі експлуатації електроустановок за певних умов навіть найсучасніші міри захисту, закладені в конструкції або передбачені ПУЭ, не можуть забезпечити безпека працюючих. Тому правила передбачають обов'язкове застосування захисних засобів при обслуговуванні діючих електроустановок.

До захисних засобів ставляться прилади, апарати, переносні й перевезені пристосування й пристрої, що служать для захисту персоналу, що працює на електроустановках, від поразки електричним струмом, від впливу електричної дуги й продуктів горіння. Вони діляться на ізолюючі, що обгороджують, пристосування для роботи на висоті й допоміжні пристосування.

Ізолюючі засоби – основні і додаткові – забезпечують електричну ізоляцію людини від струмоведучих або заземлених частин устаткування й землі. В електроустановках до 1000 У к основним ізолюючим засобам ставляться діелектричні рукавички, що ізолюють і струмовимірюючі кліщі, монтерський інструмент із ізолюючими рукоятками, струмошукачі, до додаткових - діелектричні калоші, килимки, що ізолюють підставки.

захисні засоби, Що Обгороджують, - переносні щити, клітки, накладки й т.д., призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин, а також для попередження помилкових операцій з комутаційною апаратурою.

Допоміжні захисні засоби – захисні окуляри, протигази, спеціальні рукавиці, чоботи й т.д., які служать для індивідуального захисту від світлових, теплових і механічних впливів, а також від впливу кислот і лугів.

Вибір ізолюючих, що обгороджують і допоміжних захисних засобів регламентується ПТБ для кожного виду робіт. Всі захисні засоби повинні бути заводського виготовлення, відповідати ТУ й мати клеймо про позитивний результат випробування.

Правила поведінки учнів у майстерні й на промислових підприємствах. До електротехнічного персоналу крім загальних вимог, пропонованих до звичайного виробничого персоналу, пред'являються ще й додаткові вимоги, зв'язані зі специфікою експлуатації електроустановок. Коротко їх можна сформувати в наступному виді. До робіт в електроустановках допускаються особи, що досягли 18-літнього віку, що пройшли спеціальну медичну комісію, після перевірки їх теоретичної й практичної підготовки нам робочому місці й що мають посвідчення на допуск до робіт на електроустановках.

Перебування (а не робота) технікумів, що вчаться, що не досягли 18-літнього віку, на діючих електроустановках для проходження практики обмежено за часом і дозволяється тільки під безперервним контролем електротехнічного персоналу із кваліфіціонною групою не нижче ІІІ. Залишати практиканта одного на електроустановках навіть на короткий проміжок часу забороняється.

Електромонтажна майстерня згідно ПУЭ ставиться до приміщення з підвищеною небезпекою. Тому до роботи в таких майстернях допускаються лише учні, що пройшли інструктаж з техніки безпеки з відповідною оцінкою про це в журналі інструктажу з техніки безпеки. Всі роботи учні виконують під спостереженням і з дозволу викладача. Перед кожним заняттям проводиться додатковий інструктаж з техніки безпеки з урахуванням специфіки виконуваних робіт. На робочих місцях проводиться навчання учнів безпечним способом виконання роботи.

Перша допомога потерпілому. При поразці електричним струмом людини необхідно негайно відключити електроустановку за допомогою рубильника, вимикача, контактора, рознімання штепсельної сполуки й т.п.; в установках до 1000 У перерубати проведення, відкинути його ізольованим предметом; відтягнути потерпілого за одяг. Оскільки результат поразки струмом залежить від тривалості проходження його через людину, дуже важливо здійснити відключення швидко. Потім варто відокремити потерпілого від струмоведучих частин, укласти на спину на суху підстилку й визначити його стан: перевірити подих по підйому й опусканню грудної клітки (на око), перевірити пульс на променевій артерії в підстави великого пальця на руці або на сонній артерії на шиї.

Міри першої долікарської медичної допомоги потерпілому від електричного струму залежать від його стану. Якщо потерпілий перебуває у свідомості, то необхідно викликати лікаря або, не втрачаючи часу, доставити в лікарню. Якщо потерпілий перебуває без свідомості, але дихає, його варто укласти на зручну підстилку, звільнити від одягу грудну клітку й викликати лікаря. При утрудненні подиху необхідно робити штучне дихання й масаж серця.

При відсутності в постраждалих ознак життя (стан клінічної смерті) необхідно негайно приступитися до його пожвавлення, тобто до штучного дихання й масажу серця. Долікарська медична допомога повинна виявлятися безупинно до прибуття лікаря навіть тоді, коли час обчислюється годинниками. Штучне дихання виконується по способі «з рота в рот», «з рота в ніс» або за допомогою ручного портативного апарата.

У всіх випадках поразки електричним струмом тільки лікар може правильно оцінити стан здоров'я потерпілого й вирішити питання про допомогу, яку потрібно зробити йому на місці, а також про подальше його лікування.