4. Уроки відкритої етики Євгена Ільїна.

До педагогічних технологій, обґрунтованих та апробованих Є.М. Ільїним, слід віднести принципи і прийоми розвиваючого навчання, що є результатом його наукових пошуків, здійснених у процесі практичної педагогічної роботи, яку він веде як учитель, дослідник: ідея художньої образності уроку; робота з деталлю в системі виразних засобів навчання; проведення уроків «Відкритої етики».

Педагог враховує специфіку викладання літератури як виду мистецтва. Викладання літератури – це художньо педагогічний процес. Це означає, що вчитель повинен враховувати специфіку літератури як виду мистецтва, а не тільки педагогічні закономірності навчання дітей. На уроці необхідно створити своєрідну ситуацію естетичної комунікації, в ході якої організується вільне самовираження й спілкування учнів на основі навчального матеріалу; необхідно викликати естетичне співчуття в учнів змістом твору або розповіддю вчителя. Вчитель,майстер упроваджує такі методи та прийоми організації пізнавальної активності учнів, як «проблемні питання», коментарі до ілюстрацій, рольові ігри, складання плану, сюжету, дискусії тощо.

Сила педагогічної творчості Є.М. Ільїна полягає в тому, що всі відомі методичні прийоми використовуються ним не інтуїтивно, а саме на основі усвідомлення суті і психологічних особливостей діяльності вчителя літератури, яка є художньо - педагогічною.

5. Софія Лисенкова: виховання успіхом.

Педагогічна система С.М. Лисенкової ґрунтується на розумінні молодшого шкільного віку як важливого етапу формування творчого мислення дитини. Але в пошуках методів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку. Педагогічна техніка вчителя складається з кількох компонентів, які розглянуто й обґрунтовано педагогом – новатором.

Основні ідеї:

- організація спостереження;

- стимулювання творчої уяви у дітей;

- розвиток у дитини потреби у творчості;

- підтримка позитивних емоцій щодо навчання;

- виховання вольових рис характеру дитини, таких як самостійність, сміливість, наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, здатність піти на ризик.

На основі зазначених принципів виховання творчої особистості побудовано велику кількість методик щодо організації навчально - виховної роботи з дітьми 6–9 років. Однією з таких методик є випробуваний у реальному житті метод «перспективного випереджаючого навчання», автором якого є С.М. Лисенкова. Основними прийомами, що забезпечують успішність навчання дітей, за системою С.М. Лисенкової, є коментоване управління процесом навчання й опорні схеми. Але для досягнення результату, як вважає педагог, вчителю необхідно співпрацювати з батьками та постійно усвідомлювати, наскільки важливим для дитини є її успіх у навчанні.

6. Новаторські ідеї Віктора Шаталова.

Метою педагогічних пошуків педагога - новатора є подолання певної однобічності навчального процесу. Мова йде про необхідність звільнити учня від обов'язку вчитися та перетворити примусовість на інтерес, на мотивоване, естетично значуще самонавчання. Пізнати істину в радості – найважливіше з надзавдань у концепції В.Ф. Шаталова, що ґрунтується передусім на засвоєнні теоретичних знань як мети та засобу навчання. Елементи педагогічної системи В.Ф. Шаталова такі: опорні сигнали, поєднання індивідуальних і групових форм роботи, практика багаторазового використання опорних сигналів. У В.Ф. Шаталова до кожної дитини є свій підхід, що створює саме ту зону його творчого розвитку, без якої розвиток особистості неможливий.

Система роботи над новим матеріалом, за методикою В.Ф. Шаталова, проходить у сім етапів:

Перший етап – розгорнене, образно,емоційне пояснення вчителем дібраних для уроку параграфів.

Другий етап – стислий виклад навчального матеріалу (прийоми: розповідь, пояснення) за опорним плакатом (це – збільшена копія листа з опорними сигналами), озвучення, розшифровка закодованого за допомогою різноманітних символів основних понять і логічних взаємозв'язків між ними.

Третій етап – вивчення опорних сигналів, які отримує кожний учень і вклеює їх у свої альбоми.

Четвертий етап – робота з підручником і листом опорних сигналів у домашніх умовах.

П'ятий етап – письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці (метод вправи).

Шостий етап – відповіді на опорні сигнали. Вчитель використовує такі методи, як розповідь, бесіда, вправа.

Сьомий етап – постійне повторення й поглиблення раніше вивченого матеріалу за допомогою методів розповіді, бесіди, вправ.

Складовою частиною системи В.Ф. Шаталова є способи контролю засвоєних учнями знань: «десантний метод» (складовими якого є вправа, доручення, бесіда); «метод ланцюжка» (вправа, бесіда, доручення, змагання); «релейні контрольні роботи» (вправи); «робота на листках взаємоконтролю» (бесіда, вправа, робота з очністю).

Одним із найважливіших досягнень В.Ф. Шаталова є створення сприятливого психологічного клімату процесу навчання загалом і уроку зокрема, формування високого рівня внутрішньої мотивації самих школярів до навчальної праці. В результаті такої організації навчально - виховного процесу кожен учень може «вчитися переможно», в нього зміцнюються почуття власної гідності, впевненості в тому, що він може впоратися навіть із важкою роботою.