- •1. Мета і задачі курсового проектування
- •2. Організація курсового проектування
- •3. Завдання на курсове проектування
- •Взаємне розташування підстанцій
- •Вихідні дані для курсового проектування
- •4. Зміст курсового проекту
- •5. Список літератури
- •6. Методичні вказівки до виконання проекту
- •6.1. Постановка задачі
- •6.2 Вибір схеми і номінальних напруг мережі
- •6.3. Вибір схеми понижуючих підстанцій
- •6.4. Споживання і покриття потреби в активній потужності
- •6.5. Баланс реактивної потужності і вибір пристроїв, що компенсують
- •6.6. Вибір числа і потужності трансформаторів
- •6.7. Електричний розрахунок режимів намічених варіантів
- •6.8 Вибір економічно найвигіднішого варіанта
- •6.9. Забезпечення необхідних напруг на понижуючих підстанціях і вибір засобів регулювання
- •6.10. Електричний розрахунок мережі в нормальних і в післяаварійних режимах.
- •6.11. Визначення техніко-економічних показників обраного варіанта електропостачання
- •Приложение 3
- •Приложение 4 Расчетная стоимость двух трансформаторных подстанций
- •Приложение 5 Ежегодные издержки на амортизацию и обслуживание Элементов электрических систем
- •Приложение 6
- •Приложение 7 Характеристика силовых трансформаторов с рпн
- •Навчальне видання електричні системи та мережі
- •Кафедра Електроенергетики
5. Список літератури
Правила устройства электроустановок-М.: Атомиздат, 1970.-464 с.
Мурашкевич Н.С. Качество напряжений в городских электрических цепях. –М.: Энергия, 1975. –250 с.
Электрические системы /Под ред. В.А. Веникова. –М.: Высш. Школа, 1971, 1971.-Т.2, 440 с.
Электрические системы. Режимы работы электрических систем и сетей /под ред. В.А. Веникова. М.: Высш. Школа, 1975, -320 с.
Мельников Н.А. Электрические сети и системы. –М.: Энергия. 1975. –464 с.
Боровиков В.А., Косарев В.П., Ходот И.А. Электрические сети энергетических систем. Л.: Энергия, 1977.- 393 с.
Справочник по проектированию электрических систем /под ред. С.С. Рокотяна и И.М. Шапиро. –М.: Энергия, 1977.-200 с.
Поспелов Г.Э., Федин В.Т. Проектирование электрических сетей и систем. –Минск: Высш. школа, 1970.-304 с.
Петренко Л.И. Электрические сети: Сборник задач- Киев: Высш. школа, 1976.-216 с.
6. Методичні вказівки до виконання проекту
6.1. Постановка задачі
Необхідно сформулювати основну задачу, що вирішується при курсовому проектуванні. Відзначити ту роль, що приділяється енергетиці в розвитку всього народного господарства країни, показати перспективи розвитку електричних систем і мереж країни.
Література [3 с. 6-21; 5 с. 5-10; 6 с. 6-13; 8 с. 7-41].
6.2 Вибір схеми і номінальних напруг мережі
Вибір схеми і номінальних напруг мережі при проектуванні виробляється одночасно на основі техніко-економічних розрахунків і порівняння прийнятих варіантів виконання мережі. При цьому приймається той варіант (оптимальний), що найбільше повно відповідає всім технічним вимогам, що висуваються до мережі, і є економічно вигідним. Тому, перш ніж приступити до вибору схеми і номінальних напруг мережі, необхідно вивчити основні вимоги, що висуваються до електричних мереж: надійність електропостачання споживачів, висока якість електроенергії, що відпускається споживачам, економічність спорудження й експлуатації електричних мереж і систем.
Надійність електропостачання і висока якість електроенергії суперечать економічності, тому всі споживачі у відношенні забезпечення надійності електропостачання поділяються на три категорії.
Електроприймачі I категорії допускають перерву в електропостачанні лише на час автоматичного введення резервного живлення, II категорії – на час включення резервного живлення черговим персоналом, III категорії – допускають перерву електропостачання до доби.
Для забезпечення необхідної надійності електропостачання району з навантаженнями I і II категорій використовують розімкнуті резервовані мережі (двох ланцюгові магістральні і радіальні лінії), замкнуті мережі (кільцеві, мережі з двостороннім живленням) чи складно замкнуті мережі напругою 35 – 220 кв.
Якість електроенергії визначається частотою перемінного струму, величиною напруги на затисках приймачів електроенергії, формою кривої і симетричністю трифазного струму і напруги.
При виконанні курсового проекту розглядаються тільки ті питання, що зв'язані з підтримкою в заданих межах величини напруги на затисках приймачів електроенергії. Варто пам'ятати, що робота приймачів електроенергії (при напрузі до 10 кв) буде забезпечена, якщо напруга на вторинній стороні прийомних підстанцій (на шинах 6 чи 10 кв) у нормальному режимі при максимальних навантаженнях складе 1,05 Uном, а при мінімальних Uном. Ця напруга може бути отримана, якщо застосувати понижуючі трансформатори з пристроєм регулювання напруги під навантаженням (РПН). При цьому варто перевірити, щоб напруга на вищій стороні трансформаторів не виходила за межі, обмежені крайніми анцапфами обмоток трансформаторів. У [7, c. 189-199] зазначені межі регулювання напруги трансформаторів із РПН.
На трансформаторах із РПН прийняті наступні межі регулювання (%):трифазні двохобмоткові трансформатори 35 кв ±6х1,5; ±8x1,5; 110 кв +10х1,5,-8x1,5; ± 9x 1,78; 220 кв ± 8x1,5; ±6x2. При курсовому проектуванні, якщо немає точних даних, можна користуватися кожним із зазначених значень межі регулювання для даної напруги.
Економічність варіантів визначається їх порівнянням за величиною розрахункових витрат. Однак до економічного порівняння варто переконатися, що всі пропоновані варіанти відповідають перерахованим вище технічноим вимогам.
Для конкретної оцінки варіантів виконання мережі, насамперед, варто вирішити питання про конструктивне виконання ліній мережі і підстанцій. При виконанні курсового проекту можна вважати, що особливих обмежень на трасу (аеродром, місто і т.п.) немає. Варто вибирати повітряні одне – чи двох ланцюгові лінії у залежності від конфігурації мережі.
Конфігурація електричної мережі 35-220 кв в основному визначається взаємним розташуванням джерел живлення і прийомних підстанцій, а також необхідністю забезпечення заданої надійності (резервування) електропостачання. Номінальна напруга ліній визначається величиною переданої потужності і дальністю передачі.
Варто мати на увазі, що не завжди доцільно всю мережу району виконати лініями однієї номінальної напруги. Для різних частин мережі можна застосовувати різні номінальні напруги. Чим більше потужності, передані по лінії, і чим більше відстані, на які передаються ці потужності, тим більше вигідні підвищені напруги. У табл. 6.1 наведені значення номінальних напруг в залежності від переданої потужності і дальності передачі, що рекомендується застосовувати при попередньому розрахунку. Треба пам'ятати, що вибір номінальної напруги впливає також на баланс потужності, тому зазначені рекомендації можуть бути уточнені після техніко-економічного розрахунку мережі.
Таблиця 6.1
Залежність номінальної напруги Uном від переданої потужності S і дальності передачі L
S, мВА |
5 - 20 |
15 - 60 |
150 - 300 |
L, км. |
5 - 20 |
50 -100 |
150 - 300 |
Uном., кв. |
35 |
110 |
220 |
Залежність конфігурації електричної мережі від місць взаємного розташування джерел живлення і прийомних підстанцій, а також від вимог резервування ще більш складна. Тому вибір варіанта схеми мережі вимагає ретельного аналізу і техніко-економічного розрахунку.
На мал. 6.1 приведено кілька варіантів взаємного розташування джерела живлення А и прийомних підстанцій б, в, г, д, е, а також деяких схем їхнього з'єднання з урахуванням необхідності резервування живлення. У даному випадку (мал. 6.1) можливі схеми кільцеві, магістральні резервовані чи їхнє сполучення. Задачею проектувальника є вибір такої схеми і номінальної напруги її ліній, щоб були задоволені вимоги надійності, високої якості електроенергії й економічності. Наприклад, у схемі мал. 6.1 (а), (б) без глибокого аналізу очевидна вигідність кільцевої схеми і невигідність магістральної резервований, а в схемі мал. 6.1 (в), (г) навпаки – невигідність кільцевої схеми і вигідність магістральної резервованої мережі; у схемі мал. 6.1 (д), (е) не очевидний жоден варіант. Необхідно вказати переваги того чи іншого варіанта. Остаточно питання про техніко-економічну доцільність величини номінальної напруги і конфігурації мережі зважується в результаті техніко-економічного порівняння технічно повноцінних варіантів електропостачання споживачів.
Звичайно для вибору схеми електропостачання досить скласти три-чотири варіанти. При цьому варіюються як номінальні напруги, так і конфігурація схем з'єднання.
Література:[1 гл. 1-2; 3 с. 336-373; 5 с. 13-15, 278-287; 6 с. 190-192, 199-202, 305-309; 7 с. 74-85, 97-104; 8 с. 44-51; 9 с. 93 ].
