Розділ 7 Корисні копалини

В околицях Львова є досить багато корисних копалин, які приурочені до сенонських, верхньоміоценових і четвертинних відкладів.

Верхньокрейдові відклади

Серед верхньокрейдових мергелів, склад яких коливається у широких межах і змінюється переважно з зходу на схід, є різновиди, дуже схожі на амвросієвський чи новоросійський мергель, що використовується як сировина для виробництва цементу. Детальне вивчення мергелів не проводилось, але окремі аналізи дозволяють зробити висновок про їх потенційну значимість як цементної сировини. Для прикладу: CaCO₃ - 68.57-77.99%, MgCO₃ - 0.17-0.38%, SiO₂ - 11.73-23.65%, Al₂O₃ - 1.60-5.77%, Fe₂O₃ - 1.02-5.96%.

Верхньоміоценові відклади

Верхньоміоценові відклади представляють інтерес як корисні копалини, насамперед як будівельна сировина. Вапняки, що зустрічаються в околицях Львова, можна розділити на чотири різновиди: літотамнієві, ервілієві, кавернозні (ратинські) та детритові.

Літотамнієві вапняки утворюють три горизонти — нижній, середній і верхній. Найбільш широко представлений середній горизонт, який має найоптимальніші умови залягання для промислової розробки. Він складений колоніями літотамнієвих водоростей, що зцементовані вапняковим матеріалом. Іноді в ньому міститься значна кількість вапнистого літотамнієвого детриту. В самому Львові цей горизонт піскуватий, але на південний схід від міста (у напрямку Наварії та Пустомит) переходить у майже чистий карбонат кальцію (понад 97% СаСО₃). Потужність пласту від декількох десятків сантиметрів до 8—10 м. У XV—XIX ст. середній літотамнієвий вапняк використовувався у Львові як будівельний камінь.

Висновоки

З Геокартувальної геологічної практики ми дізналися, що геологічна будова Львова з його околицями в тектонічному відношенні розташована у межах

Південно-західної частини східноєвропейської платформи(Подільска плита).

Осадовий чохол платформи представлений тут палеозойськими утвореннями (кембрій-нижній силур, верхній силур, девон, нижній і середній карбон), які дуже полого занурюються на південний захід під Карпатську складчасто-покривну споруду. Через це трансгресивні верхньокрейдові утворення залягають на різних стратиграфічних горизонтах.Також ми дізналися, що Львів складений з Верхньо крейдовими, Верхньо міоценовими,Четвертинними відкладами.Верхньо крейдові відклади маастрихтського віку. Потужність цих відкладів тут невідома, оскільки свердловина, пробурена 1894 р. в Стрийському парку до глибини 501 м, не вийшла з верхньокрейдових мергелів.Верхньо міоценові відклади представленні баденським ярусом, що залягає на маастрихтських мергелях.Баденські відклади також дуже широко розповсюджені не тільки в околицях Львова, але і по всій Східноєвропейській платформі.В четвертинних відкладах ми спостерігали, що широкі річкові долини виповнені алювіальним утвореннями які складені пісками і галечниками, а на підвищених ділянках Львівського плато Розточчя, а також на грядах Побужжя ми спостерігали зміну шарів у вигляді залягання нерівномірно шаруватих сірих (іноді до жовтих) піскуватих глин і супісків.

Загалом практика була цікава та захоплююча.