Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Baza_testiv_ukr_4_kurs_onkologia.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
162.13 Кб
Скачать
  1. Одним із основних методів дослідження, що проводяться для уточнення діагнозу "злоякісний новоутвір щелепно-лицевої ділянки" є:

    1. фізикальний

    2. Біохімічний

    3. *цитологічний

    4. Імунологічний

    5. Ангіографічний

  1. Під онкологічною насторогою розуміють знання :

    1. *ранніх симптомів

    2. препаратів для лікування

    3. професійних шкідливостей

    4. допустимих доз променевої терапії

    5. правил обстеження хворого

  1. Що таке "карцинома in situ"?

    1. Пухлина, найбільший розмір якої не перевищує 1 см

    2. Пухлина, що розвивається з апокринових залоз

    3. *Пухлина, що не розповсюджується за базальну мембрану епідермісу

    4. Пухлина, що не виходить за межі фасціального футляру

    5. Метастаз, що виникає на віддалі до 2 см від краю основної пухлини

  1. Який Ви знаєте основний клінічний симптом вторинного раку нижньої щелепи?

    1. *пухлинний інфільтрат

    2. оголення кістки

    3. гіперсалівація

    4. парез мімічної мускулатури

    5. порушення смакової чутливості

  1. Рентгенологічна картина остеобластичної форми саркоми щелепи характеризується:

    1. деструкцією кісткової тканини з вогнищами прояснення з нечіткими контурами

    2. стоншуванням кортикального шару кістки, безліччю кістозних прояснень

    3. розшаруванням кортикального шару, п’ятнистовогнещевим "ватяним" малюнком, переважанням кісткоутворення

    4. *периосальними нашаруваннями (спікулами), відшаруванням окістя, краєвою деструкцією кістки

    5. безліччю кістозних прояснень, переважанням кісткоутворення

  1. З якої тканини розвивається рак верхньощелепної пазухи?

    1. з м'язевої

    2. *з епітеліальної

    3. з лімфатичної

    4. з нервової

    5. із сполучної

152. Ви направили хворого в 00Д з діагнозом рак нижньої губи ст.ІІ, кл. гр.ІІ. Який документ потрібно заповнити?

A. Направлення.

B. Протокол ф.027-2/о.

C. *Повідомлення ф.090/о.

D. Контрольна карта ф.ОЗО-6/о

  1. Яка клінічна картина характерна для незроговілої форми плоскоклітинного раку нижньої губи?

    1. швидкий розвиток, пізнє метастазування

    2. *швидкий розвиток , раннє метастазування

    3. повільний розвиток, раннє метастазування

    4. повільний розвиток, пізнє метастазування

    5. швидкий розвиток, не метастазує

  1. При проведенні диференціальної діагностики раку нижньої губи його необхідно порівнювати з:

з тріщиною нижньої губи

    1. з актиномікозом

    2. з ретенційною кістою

    3. з гляндулярним хейлітом

Е * з сифілісом

155. Хворому Д. 54 роки, проведено радикальне лікування з приводу злоякісної пухлини привушної слинної залози ( рак правої привушної слинної залози Т2 N0 М0). В даний час даних за рецидив та метастази не має. До якої клінічної групи слід віднести хворого?

А. до І

В. до ІІ

С. *до ІІІ

D. до ІІІ а

Е. до І б

  1. Назвіть основний етіологічний чинник у розвитку злоякісних пухлин слизової оболонки порожнини рота:

    1. *передракові захворювання

    2. часткова адентія

    3. масивні зубні відкладення

    4. гостра травма слизової оболонки

    5. гіперсалівація

  1. Рентгенологічна картина фіброзного епуліса характеризується

    1. наявністю кісткових змін в ділянці епуліса

    2. резорбцією кортикальної пластинки щелепи на всьому протязі

    3. *відсутністю кісткових змін в ділянці епуліса

    4. осередкованою деструкцією губчастої речовини щелепи на всьому пртяжении

    5. осередкованою деструкцією губчастої речовини щелепи в ділянціі сусідніх зубів

  1. До якого передракового процесу відноситься папілома?

    1. До облігатного передраку

    2. *До факультативного передраку

    3. Ніколи не перероджуються

    4. До злоякісних пухлин

    5. До прикордонних пухлин

159. Режим диспансерного спостереження хворих передраками слизової оболонки порожнини рота?

A. 1 раз в місяць

B. 1 раз в 3 місяці

C. 1 раз в рік

D. *1 раз в квартал на протязі року

E. 5 років

  1. Метастазування сарком переважно відбувається:

    1. перехресно

    2. контактно

    3. реґіонарно

    4. *гематогенно

    5. лімфогенно

  1. Ранніми симптомами центральних сарком щелеп є:

    1. гіперсалівація, озноби, муфтоподібний інфільтрат щелепи

    2. сухість в роті, нічні гострі болі, утруднене ковтання

    3. *рухливість зубів, періодичні ниючі болі, симптом Венсана, потовщення щелепи

    4. головний біль, утруднене ковтання, кровоточивість ясен, потовщення щелепи

    5. нічні гострі болі, муфтоподібний інфільтрат щелепи, рухливість зубів

  1. В клінічній практиці спостерігається основний клінічний симптом первинного раку нижньої щелепи:

    1. гіперсалівація

    2. *рухливість інтактних зубів

    3. оголення кістки

    4. парез мімічної мускулатури

    5. ерозія, виразка з інфільтрованими краями

  1. Брахітерапія належить до:

А. Дистанційних методів опромінення

В. Контактних методів опромінення

С. Радіонуклідної терапії

D. Фотодинамічної терапіїР

E. *Рентгентерапії

164. Первинна профілактика раку це:

А. *Охорона навколишнього середовища від канцерогенного забруднення, захист від виробничих канцерогенів, раціональне харчування, усунення канцерогенів із продуктів і лікарських засобів, боротьба з курінням і пияцтвом, рухливий спосіб життя.

В. Охорона навколишнього середовища від канцерогенного забруднення, захист від виробничих канцерогенів, усунення канцерогенів із продуктів і лікарських засобів, боротьба з курінням і пияцтвом, рухливий спосіб життя.

С. Охорона навколишнього середовища від канцерогенного забруднення, захист від виробничих канцерогенів, раціональне харчування, усунення канцерогенів із продуктів і лікарських засобів, застосування антиоксидантів.

D . Охорона навколишнього середовища від канцерогенного забруднення, захист від виробничих канцерогенів, висококалорійне харчування, усунення канцерогенів із продуктів і лікарських засобів, боротьба з курінням і пияцтвом, урівноважений спосіб життя.

E. Охорона навколишнього середовища від канцерогенного забруднення, захист від виробничих канцерогенів, лікування хронічних захворювань, боротьба з курінням і пияцтвом, рухливий спосіб життя.

165. Неоад’ювантна хіміотерапія передбачає:

  1. Проведення ад’ювантної хіміотерапії

  2. Проведення системної хіміотерапії

  3. *Наступне проведення хірургічного або променевого лікування

  4. Проведення реґіонарної хіміотерапії

166. Вторинна профілактика раку:

  1. *Лікування передракових і хронічних захворювань

  2. Лікування хронічних захворювань, вживання антиоксидантів

  3. Лікування передракових і хронічних захворювань, вживання антиоксидантів

  4. Профілактика хронічних захворювань, вживання вітамінів та антиоксидантів

  5. Лікування хронічних захворювань, заняття спортом, вживання антиоксидантів

  1. На боковій поверхні грудної клітки у хворої 30 років видалено амбулаторно темно-коричневого кольору «родимку». Гістологічне дослідження не проводили. Через 4 міс. в аксилярній ділянці зявився конгломерат лімфатичних вузлів. Рубець у ділянці видаленого утворення гладенький, мякий. Ваш діагноз?

  1. Туляремійний бубон

  2. Лімфогранулематоз

  3. *Метастази меланоми після нерадикального лікування

  4. Запальний аксилярний лімфаденіт

  5. Лімфостаз верхньої кінцівки

  1. Клінічні групи:

  1. І – хворі з раннім раком; ІІ - хворі зі злоякісними пухлинами, яким необхідне радикальне лікування; ІІІ – хворі, що потребують паліативного лікування; ІV – хворі, яким не потрібне спеціальне лікування.

  2. *І – хворі з підозрою на рак (а) і передраковими захворюваннями (б); ІІ - хворі зі злоякісними пухлинами, яким необхідне радикальне лікування; ІІІ – хворі після радикального лікування; ІV – хворі, яким не потрібне спеціальне лікування.

  3. І – хворі з підозрою на рак (а) і передраковими захворюваннями (б); ІІ - хворі зі злоякісними пухлинами, яким необхідне радикальне лікування; ІІІ – хворі яким потрібно паліативне лікування; ІV – хворі, яким не потрібне спеціальне лікування.

  4. І – хворі з доброякісними передраковими захворюваннями; ІІ - хворі зі злоякісними пухлинами, яким необхідне радикальне лікування; ІІІ – хворі, які потребують умовно радикального лікування; ІV – хворі, яким не потрібне спеціальне лікування.

  5. І – хворі з підозрою на рак; ІІ - хворі з ранніми формами злоякісних пухлин; ІІІ – хворі з місцево-поширеним раком; ІV – хворі, яким не потрібне спеціальне лікування.

  1. Що таке "карцинома in situ"?

    1. Пухлина, найбільший розмір якої не перевищує 1 см

    2. Пухлина, що розвивається з апокринових залоз

    3. *Пухлина, що не розповсюджується за базальну мембрану епідермісу

    4. Пухлина, що не виходить за межі фасціального футляру

    5. Метастаз, що виникає на віддалі до 2 см від краю основної пухлини

170. Хвора 30 років скаржиться на незначну печію та сухість нижньої губи. Хвора скушує лусочки з губ. Хворіє понад 10 років. При огляді лусочки сірого кольору, що розташовані на губі від лінії Клейна до середини червоної облямівки від кута до кута роту. Лусочки міцно прикріплені у центрі та дещо відстають по периферії, при насильному відторгненні їх ерозії не з'являються. Назвіть найбільш вірогідний діагноз.

A. Червоний вовчак

B. *Ексфоліативний хейліт

C. Метеорологічний хейліт

D. Алергічний хейліт

E. Екзематозний хейліт

171. Хворий Б., 47 р., будівельник. Скарги на наявність на нижній губі розростання, яке з'явилось 1 міс. тому. Суб'єктивно – крім естетичного дискомфорту нічим не турбує. Об'єктивно: на тлі візуально незміненої червоної облямівці нижньої губи – утворення [6 мм у діаметрі, 3 мм висота] з гладенькою поверхнею синюшно-червоного кольору. Пальпаторно – утворення безболісне, помірно-щільної консистенції, без інфільтрату у основі і по периферії утворення. Регіонарні лімфатичні вузли не пальпуються. Ваш попередній діагноз?

A. *Бородавчастий передрак червоної кайми

B. Вірусна бородавка

C . Кератоакантома

D. Рак нижньої губи

E . Піогенна гранульома

172. У пацієнта С., 68 р. на нижній губі виявлено утворення напівкулястої форми [діаметр 8 мм, висота 4 мм], вкрите сіруватими дрібними лусочками, що щільно прикріплені до поверхні. Оточуючі тканини і регіонарні лімфовузли без змін. Які методи діагностики треба залучити для встановлення остаточного діагнозу?

A. *Патогістологічне

B . Цитологічне

C . Розширена стоматолоскопія

D. Люмінісцентна діагностика

E . Хейлоскопія

173. Хлопчик 11 років скаржиться на деформацію обличчя. Об'єктивно: збільшення шийних лімфатичних вузлів. З анамнезу відомо, що на початку процесу лімфатичні вузли мали м'яку консистенцію, у подальшому вони

ущільнились і спаюючись між собою утворили єдиний конгломерат, який досяг значних розмірів. Шкірні покриви синюшного відтінку, з'явились виразки. Встановіть діагноз.

А. Ретикульоз

В. Туберкульоз лімфатичних вузлів

С. *Лімфосаркома

Д. Неодонтогенний лімфаденіт

174. Виберіть найбільш оптимальну умову радикальності онкологічної операції.

  1. Повне видалення ураженого органу

  2. Поєднання операції з променевою терапією

  3. *Видалення органу або його частини з реґіонарними лімфовузлами в межах анатомічного футляру

  4. Видалення ураженого органу з резекцією суміжного

  5. Обов’язкове інтраопераційне опромінення пухлини

  1. Хворому діагностували II стадію раку язика. Як це виглядає клінічно?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]