- •План лекції до теми № 3
- •Етапи формування політичної мапи світу. Типи країн
- •План лекції до теми № 6
- •Організація Об’єднаних Націй
- •План лекції до теми № 5
- •Міжнародні відносини і зовнішня політика держави
- •4. Міжнародні відносини ґрунтуються на двох основних правилах: сили і права.
- •Співробітництво України та єс
План лекції до теми № 5
Міжнародні відносини і зовнішня політика держави
Визначення поняття “міжнародні відносини”.
Сфери суспільної діяльності у міжнародних відносинах.
Основні форми міжнародної взаємодії.
Основні принципи міжнародних відносин.
Суб’єктивний і об’єктивний сенс поняття “національні інтереси”.
Аспекти національних інтересів держави.
Глобальне міжнародне об’єднання – Велика сімка.
Регіональна міжнародна організація – Рада Європи.
Військова міжнародна організація – НАТО.
Організація країн-експортерів нафти – ОПЕК.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі – ОБСЄ.
Впливові регіональні міжнародні організації.
Міжнародні відносини України.
1. Міжнародні відносини – це сукупність різноманітних відносин (політичних, економічних, дипломатичних, культурних) між національними державами або групами національних держав, а також створеними ними світовими і регіональними організаціями, у процесі взаємодії яких складається певний світовий або регіональний правовий порядок.
Головними суб’єктами міжнародних відносин на сучасному етапі є національні держави, які для вироблення певних форм, моделей взаємодії об’єднуються у всесвітні і регіональні міжнародні організації.
Типи таких організаційних структур мають різну мету та різні межі компетенції. Вони поділяються:
за геополітичним простором – на всесвітні, наприклад, ООН та регіональні, наприклад, Рада Європи, Європейський Союз;
за рівнем суспільного розвитку – високорозвинуті, наприклад, США, Гонконг, Сінгапур, Канада та ін.; середньо розвинуті, наприклад, країни Східної Європи та Латинської Америки; слаборозвинуті, або бідні, наприклад, країни Африки;
за ступенем інтегрованості – сильно інтегровані, наприклад, країни Європейського Союзу, які мають спільні представницькі та урядові структури і слабо інтегровані, наприклад, країни СНД. Сучасні процеси інтеграції залежать від створення гомогенних (від гр. однорідний за складом) політичної, правової, економічної та культурної систем.
2. Міжнародні відносини за сферами суспільної діяльності поділяються на політичні, дипломатичні, правові, культурно-гуманітарні. Необхідно зазначити, що сучасна національна держава охоплює водночас весь спектр міжнародних відносин, є учасником багатьох міжнародних політичних, економічних і культурно-гуманітарних організацій, підтримує дипломатичні відносини і має дипломатичні представництва у більшості країн світу, підписує міжнародні договори і дотримується певних міжнародних принципів та норм у контексті як світових, так і регіональних організацій.
3. Основними формами міжнародної взаємодії є співпраця, суперництво і конфлікт.
Співпраця здійснюється через участь у різних міжнародних організаційних структурах, через двосторонні і широкомасштабні договори про дружбу і співробітництво. Співпраця є найперспективнішою формою міжнародної взаємодії, адекватно відповідає геостратегічним інтересам суб’єктів міжнародних відносин і називається стратегічним партнерством.
Стратегічне партнерство передбачає найбільш масштабний і взаємовигідний спосіб взаємодії у різноманітних сферах суспільного життя.
Суперництво передбачає мирний характер боротьби між державами за вигідну реалізацію свого національного інтересу, починаючи від поширенні своїх капіталів і технологій до розміщення військових баз. Суперництво має місце як серед країн, які перебувають у відносинах стратегічного партнерства, так і у відносинах конфронтації.
Конфлікти на міжнародному рівні виникають тоді, коли не вдається врегулювати несумісні інтереси двох держав або їхніх груп. Вони можуть виражатися в денонсації (розторгненні) договорів, розриві дипломатичних відносин, економічній блокаді, провокуванні внутрішньої дестабілізації шляхом інформаційних диверсій, терористичних актів, військових переворотів, громадянської і світової воєн.
Суб’єктами міжнародних відносин виступають також недержавні організації: транснаціональні корпорації, партії, релігійні організації, туристичні групи тощо.
