1. Передумови появи, становлення і еволюція грошей та грошових систем.

Щоб зрозуміти суть грошей в системі грошових відносин інших країн, слід передусім повторити такі елементарні питання економічної теорії, як товар і його властивості. Після цього необхідно з'ясувати питання походження грошових систем в історичному аспекті. Передумовами виникнення грошей були:

поділ праці; перехід від натурального до товарного виробництва; майнове обособлення виробників товарів-власників; багаторівнева спеціалізація виробництва та діяльності людини.

Слід з'ясувати дві концепції походження грошей: еволюційну та раціоналістичну та роль держави у формуванні феномена грошей. Зупинитися на еволюції грошового товару.

Людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Гроші - це історично визначений сектор економічних відносин між людьми як суб'єктами саме економічних відносин. Це не річ і не сукупність організаційно-технічних засобів та юридичних норм:

1)Гроші, за походженням, це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з низки звичайних товарів одного грошового;

2)як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку, гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем. Вони постійно розвиваються як по суті, так і за формами існування;

3)гроші, як елемент системи, не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей, або рішенням держави доти, доки існують адекватні їм суспільні відносини, так само як і не можуть бути "введені" там, де такі відносини не існують.

Сучасні кредитні гроші мають кілька форм прояву - готівкову, депозитну, електронну, форму "торгових" грошей, кожна з яких має свої переваги і недоліки.

Грошова система створюється державою і має нормативно - правовий характер, тобто це явище суб'єктивне, але є об'єктивним в тих чи інших умовах розвитку суспільства. Складовими елементами грошової системи е: грошова одиниця, її найменування, масштаб цін, валютний курс, види законних та інших засобів, регламентація готівкового та безготівкового обігу, інструменти регулювання грошового обігу та валютного ринку, емісійна система та органи, що здійснюють регулювання грошового обігу. Грошові системи різних держав класифікуються за певними критеріями в залежності від типу економіки і рівня розвитку суспільства.

Основними рисами сучасних грошових систем зарубіжних країн є:

демонетизація золота, відміна золотого вмісту грошових одиниць; перехід до кредитних грошей; збереження в грошовому обігу поряд з кредитними паперових грошей у формі казначейських білетів; випуск банкнот в обіг в порядку надання кредитів та під приріст резервів; переважання безготівкових розрахунків; посилення державного регулювання грошового обігу; дотримання принципу відповідності кількості грошей потребам економіки.

2. Історичні аспекти виникнення грошових систем: а) Грошові системи античності б) Римська монетна система; в) Основні етапи грошових відносин середньовіччя г) Грошові системи Київської Русі та Козацької держави.

Монета - слово латинського походження, яке набуло поширення в античній Греції і Римі. Монета має три блоки: лицьовий - аверс, зворотний - реверс, бічний -гурт. Грошовий обіг є одним із проявів товарно-грошових відносин у суспільстві. Особливостi грошового обігу минулого:

гроші переходили від одного власника до іншого шляхом грабунків, захоплення воєнної здобичі, отримання контрибуцій, викупу полонених, а не згідно з актом купівлі-продажу; перехід монети з грошового обігу у скарби; певне місце займали конфіскаційні акції; торгівля.

Способи виготовлення монет: лиття; карбування. У добу античності карбування монет велось одним штемпелем (карбували лише лицьовий бік. - аверс). Такі монети мали назву -нумісератті. Загалом, монетне карбування велось двома штемпелями - для виконання зображення на аверсі та реврсі.

Монети випускалися трьох видів: регулярні; пам'ятні або ювілейні; подарункові або донотивні (їх емісія досить незначна, оскільки призначені вони суто для подарунка).

а) Грошові системи античності. Перші монети на території античної Греції з'явилися у І тис. до н.е. Дослідники виділяють острови Лесбос, Егіни, іракузи як найбільші центри поширення монетної справи.

Причинами, що спричинили таку ранню появу монет, називають всезростаючий розвиток товарного виробництва і пожвавлення торгівлі.Стародавні монети карбувались з електру (сплав золота і срібла). На них не позначали номіналів, але відрізняли їх за зображенням, розміром, вагою. Монетних систем античності існувало досить багато: мілетська, фокейська, перська, егінська, евбейська, аттична, корінфська

б) Римська монетна система. Історію становлення римської монетної системи слід розпочати з V ст. до н.е., коли у Римі при храмі Юнони-Монети було створено перший монетний двір. Перші монети мали форму злитків. У період республіки (509 - 31 рр. до н.е. з'являються срібні і золоті монети із міфічним зображенням. З 338 р. до н.е. розпочали виготовлення монет "аси" із зображенням бика, метал мідь і бронза. 269 рік до н.е. - початок карбування римського срібного динарія вагою 4,55 г. У 217 році до н.е. відбувалась грошова реформа, в результаті якої вага денарія зменшилась до 3,9 г срібла, а співвідношення між міддю і сріблом 1/12 : 1-У зв'язку із додаванням до срібла лігатури вага денарія у І ст. н.е. зменшується до 3,01 грам і розпочато карбування золотої монети під назвою ауреус, вага якої 8,19 г (1 ауреус = 25 денаріям).

До III ст.н.е. у грошовому господарстві Римської імперії панує хаос. Його вдалось подолати на початку IV ст. н.е. із проведенням грошової реформи імператором Костянтином І (314 р.) який розпочав карбування нової монети - солі (вага 4,55 г срібла).

в) Основні етапи грошових відносин доби феодалізму і нового часу в країнах Європи. Розвитку грошових відносин середньовіччя виділяють шість основних етапів (періодів).Перший період - період варварського карбування. Хронологічно охоплює V - VIII століття нашої ери. Найбільшого поширення набуло в королівствах Лангобардів, франків, держави англо-саксів. В основі грошового обігу цих земель - пізньоримські або ранньовізантійські монетні випуски (карбування із золота). Емісії їх були незначні, оскільки більше значення вони відігравали у політиці, аніж в економіці. Другий період (середина VIII -X ст.) - період каролінзького динарія. Монетна справа в державі Каролінгів регламентувалася окремими ями Вернонського (755 р.), Мантуанського (781 р.), Франкфуртського, Тюнвільського (805 р.) капітулярів Піпіна Короткого (751-768) та Карла Великого (768-814). За Мантуанським капітулярієм, вага денарія (як основної грошової одиниці) збільшилась до 3,3 г. а тюнвільський капітулярій (805 р.) Регламентував діяльність монетних дворів. Царським вердиктом були запроваджені єдині правила і норми щодо зовнішнього оформлення монет. У всіх монет на аверсі було зобов'язано вміщувати королівську монограму, на реверсі -зображення хреста, навколо якого - назву місця карбування монет.Третій період (X - XIII ст.) - період феодального динарія.VХ - XI століттях формуються нові економічні відносини. Протягом XI - XII ст. виявлено великі поклади срібла (Чехія, Німеччина, Словаччина, Англія), що сприяло розвитку монетної справи. В Англії перші монети було відкарбовано в 957 - 976 рр. фальшування монет. У першій половині XIII ст. для уніфікації монетної системи було створено Тосканську монетну лігу, до складу якої ввійшли міста Лукка, Флоренція, Сієнне, Піза. 1252 року в Генуї було випущено першу золоту монету, яка називалася "дженовіно" (вага - 3,52 г). У 1360 році вперше з'являється франк. Вага золотого франка - 3,78 г. У Чеському королівстві на високому рівні була розвинута монетна справа. Цьому сприяли великі поклади срібла. Флорентійські майстри випустили універсальну монету країн Центральної і Східної Європи - празький гріш, що карбували зі срібла вагою 3,7 г. Празькі гроші карбували до 1547-го. В Англії у 1257 році карбували золотий пенні вагою 2,93 г, а у 1504 року Генріх VII Тюдор випустив перший срібний шилінг, карбування якого тривало до 1871-го. Одночасно с флоринами (1351 р.) почали карбувати ноблі. У XVI ст. їх карбували у Нідерландах, Росії, у'ХУІІ ст. -Данії, а у 1526 році карбували золоті крони. З відновленням у XIII ст. масового золотого карбування в Європі відновилася епоха біметалізму. Четвертий період (середина XIII - початок XVI століть) - період гроша і флорина. На межі ХШ і XIV століть розпочався процес впорядкування грошового господарства країн Європи. Розвиток держав потребував сталої єдиної монети, яка викликала б довір'я на внутрішньому і зовнішньому ринках. На зміну емісійній стихії, що призвела до появи тонких, мізерної ваги і вартості брактеатів, з'являється повновартісна велика монета (вагою - 4 г.). Нові монети, були так і названі - грош (великий). П'ятий період (початок XVI - XIX ст.) - період талера. У XV ст. відбувається процес псування гроша. Тому у грошовому господарстві у другій половині XV - початок XVI століть розпочалось карбування нової грошової одиниці під назвою "талер". Однією з причин його появи було зростання торгівлі. У 1524 році німецькі князі прийняли талер за загальнонімецьку монету. З цього часу талер перебував в обігу в усій Європі і одержував національну назву той чи іншої держави, на території якої був поширений Розвитку монетної справи також сприяло створення 1514 року рдо да Вінчі верстата для карбування монет, а також гуртильного

, завдяки якому у 1576-му вперше в історії з'явився напис на гурті. г) Грошовий обіг давньоруської держави на території сучасної уісраїнн. Перші монети, які знали давньославянські народи, були грецькі монети. Проте найбільшого розповсюдження набули срібні денарії Римської

У II ст. н.е. найбільшого поширення в Україні набувають денарії

Пія, Марка Аврелія. Пізніше - до масової появи арабських монет наприкінці VIII ст. - в перебувають візантійські монети V - VII ст., а також сасанідські ІVI- VII ст. і дірхами азійського карбування (VIII -Хет.). У середині УІП-УП ст. до н.е. на узбережжі Чорного моря виникає місто-держава Ольвія. У VI-V ст. до н.е. розбудовуються такі грецькі міста-держави, як Херсонес, Пантікапей, Тіра, Феодосія, Танаіс. В Ольвії монетне виготовлення почалось ще у VI -IV ст до н.е. ^ Перші монети мали назву "аси" із зображенням на аверсі голови богині Афіни чи Деметри, а на реверсі - орла, що несе у кігтях дельфіна. Цікаво, що Ш монети за своїм виглядом нагадували дельфіна. У наступні століття, а саме у III - середині І ст. до н.е. в Ольвії карбували мідні монети із зображенням голови бога Геракла, богині Деметри. Одночасно з появою монет в Ольвії розпочато монетне виготовлення у місті Пантікапей (друга половина VI ст. до н.е.). Монети віготовляють зі срібла із зображенням на аверсі лева, на реверсі - квадрата, на якому пізніше з'явився напис :"РА", "РАК" (значення "Пантікапей"). У IV ст. до н.е. у Пантікопеї відбувається випуск золотих монет - статерів. На початку III ст. до н.е. успішний розвиток грошового господарства Пантікопея змінюється грошовою кризою (зникає золота і срібна монети, в обігу перебуває лише мідна).

д) Грошові системи Київської Русі та Козацької держави. Перші монети Київської держави були викарбувані наприкінці X - на XI ст., у часи правління князів Володимира Святославовича (978 - Святополка Окаянного (1018), Ярослава Мудрого (1019 - 1054 рр.). ок для їхнього карбування було прийнято візантійські монети. й За зображеннями, підписами та родовими знаками князів монети X -XI ст. поділяються на 7-8 типів (із іменами Володимира, Святополка, Ярослава). На реверсі златників і срібників першого типу вміщено образ Христа, а н* монетах другого - родовий знак Рюриковичів (тризуб). Цим князь "йіодимир рішуче відійшов від візантійського зразка карбування монет. Монети другого типу карбувалися упродовж 1-2 років. Монети ці були поширені у грошовому обігу як на території Київської держави, так і поза ТІ' межами. Монети давньоруських князів із їхніми портретами, зображеннями родового знаку Рюриковичів - тризубом - та слов'янськими написами е своєрідним явищем в історії грошового обігу, тоді як західноєвропейські монети того ж періоду були копіями римських монет.

Слід відмітити елементи грошово-лічильної системи Київської Русі. Давні слов'яни називали римський денарій Куною. Схожа, співзвучна назва з'явилася на означення римського денарія у Північній Європі - соіп (від латинського сшіепз - "кований"). Оскільки куна стала грошовою одиницею, то вся тогочасна грошова система одержала назву кунної системи. У ті часи арабський дірхем дорівнював 1 шкурці куниці, відповідно його стали називати куною.

XII- XIII ст. з обігу давньоруських земель майже цілковито зникає карбована монета і з'являються гривні - срібні злитки різної форми та ваги. Гривня стає основним елементом грошової системи Давньої Русі.

Термін "гривня" спочатку був пов'язаний із шийним обручем - жіночою прикрасою (гривна) із дорогоцінного металу. Пізніше він набуває нового значення - еквівалента певної кількості (ваги) срібла, тобто з'являється срібна гривня (вагова), яка могла бути рівновеликою певній кількості однакових монет, поряд із вагою застосовувався поштучний рахунок. Певне число срібних монет складало гривню кун. Срібна гривня (вагова) та гривня кун (лічильна) стають платіжно-грошовоми, або лічильно-грошовими одиницями. Найпоширеніші гривні - як платіжно-грошові одиниці - трьох типів: київська, чернігівська, новгородська; іноді зустрічаються литовські й татарські гривні.