Міністерство охорони здоров я України

комунальний вищий навчальний заклад

« Запорізький медичний коледж »

Запорізької обласної ради

Навчальний посібник

для самостійної роботи студента

Лікарська рослинна сировина та її застосування

Дисципліна «Фармакогнозія»

Спеціальність «Фармація»

Викладач спеціаліст Сапа Л.В

Рецензенти:

Мартиновська Г.А. викладач вищої категорії,

викладач методист, зав. відділенням спеціальності «Фармація»

Варванський П.А. викладач вищої категорії ,

викладач методист

Автор:

Сапа Л.В – викладач спеціаліст

Навчальний посібник для самостійної роботи з фармакогнозії для студентів медичного коледжу зі спеціальності «Фармація» дає можливість кращого освоєння матеріалу, розвитку логічного мислення, одержання більш глибоких знань.

Головне місце в пізнавальній діяльності студентів займає самостійна робота, яка сприяє не тільки формуванню знань, умінь і навиків, а також формуванню самостійності в подальшій роботі фармацевта.

Фармацевти, повинні вміти визначати лікарські рослини за зовнішніми ознаками, знати терміни заготівлі і збору сировини, хімічний склад сировини, фармакологічну дію та застосування.

Зміст:

Передмова ………………………………………………

Полісахариди …………………………………………..

Вітаміни …………………………………………………

Жирні олії. Ферменти і фітогормони …………………

Ізопреноїди . Ефірні олії………………………………..

Іридоїди…………………………………………………..

Лігнани. Ксантони……………………………………….

Глікозиди……………………………………………… ..

Сапоніни………………………………………………….

Похідні антрацену……………………………………….

Прості феноли, їх похідні. Фенологлікозиди………….

Кумарини та хромони……………………………………

Флаваноїди……………………………………………….

Дубильні речовини………………………………………

Алколоїди………………………………………………...

Різні групи БАР…………………………………………..

Лікарська сировина тваринного походження………….

Лiтература………………………………………………..

Передмова

«Лікар лікує , природа – зціляє»

Гіппократ

Фармакогнозія – одна з навчальних дисциплін у системі підготовки фармацевтів. Вона передбачає вивчення лікарських рослин, лікарської рослинної сировини та продуктів перероблення рослинного і частково тваринного походження.

Незважаючи на успіхи синтетичної хімії,лікарські рослини нині використовуються достатньо широко.

Сировину з лікарських рослин застосовують переважно у висушеному стані. Це бруньки, кора, пагони, листя, трава, окремі квітки або цілі суцвіття, плоди, насіння, підземні органи рослини. У свіжому вигляді використовують сік алое, сік каланхое, плоди обліпихи тощо. Із сировини тваринного походження взято для вивчення продукти життєдіяльності бджіл, змій тощо.

У навчальному посібнику розглянуто лікарські рослини та лікарську рослинну сировину, які систематизовані за класами хімічної будови біологічно активних речовин : полісахариди, вітаміни, жирні олії, ефірні олії, іридоїди, кардіоглікозиди, сапоніни, фенологлікозиди , похідні антрацену, кумарини, хромони, флавоноїди, лігнани, дубильні речовини,алкалоїди .

Характеристику лікарських рослин подано за такою схемою:назва лікарської рослинної сировини, лікарської рослини, родини латинською, українською мовами ( народна назва, поширена в Україні ) хімічний склад сировини; фармакологічна дія та застосування; лікарськi засоби та лікарські форми.

До посібника внесено більшість лікарських рослин флори України та ближнього зарубіжжя.

***

Полісахариди

Полісахариди - високомолекулярні природні вуглеводи, утворені моносахаридами.

Найчастіше рослинні полісахариди утворюють моносахариди :глюкозу, галактозу,манозу, арабінозу, рамнозу, фруктозу та ін. Може з’єднуватися велика кількість моносахаридів, утворюючи лінійні або розгалужені ланцюги. Поділять їх на дві групи :

• гомополісахариди .

• гетерополісахариди.

Гомополісахариди- складаються з моносахаридних залишків одного типу: крохмаль, інулін, клітковина, целюлоза, глікоген.

Гетерополісахариди-утворені залишками різних

моносахаридів та їх похідних: слиз, камеді, пектинові

речовини.

Особливостi заготiвлi. Збирають сировину за загальними правилами, підземні органи швидко миють в холодній воді (корені алтеї лікарської не миють), швидко сушать тонким шаром за температурою 45—60 С. Температура залежить від виду сировини .

Зберігають сировину в сухому, прохолодному місці. Термін зберігання до 3-х років.

Фармакологічна дія та застосування .

Полісахариди нетоксичні, повністю виводяться з організму, легко вилучаються з сировини. Широко використовують у медицині, у фармації при виготовленні лікарських препаратів, у харчовій промисловості.

У медицині полісахариди використовують як пом’якшувальний, відхаркувальний, обволікальний, ранозагоювальний, болезаспокійливий, послаблювальний засіб тощо при захворюваннях травного каналу, верхніх дихальних шляхів, при отруєнні свинцем, токсикозах, спричинених радіологічними ізотопами .

***

Алтея лікарська –Althaea officinalis

Корені алтеї—Radices Althaeae

Трава алтеї—Herba Althaeae

Родина мальвові—Malvaceae

Народні назви : рожа лікарська, проскурняк, мальва,

папурник .

Поширення та місцезростання. Росте майже по всій Україні, крім Карпат.

Іноді утворює рідкі зарості в річкових долинах, на берегах річок, на вологих луках, серед чагарників, на узліссях.

Хім. Склад сировини. Корені містять полісахариди: слизу до 35% , крохмаль, пектинові речовини. Трава містить слиз, пектинові речовини, флавоноїди, каротин, аскорбінову кислоту, фенол карбонові кислоти .

Фармакологічна дія та застосування . Використовують як відхаркувальний, обволікальний, протизапальний засіб. Застосовують при хворобах дихальних

шляхів, травного тракту, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

Лікарськi форми та засоби. Із коренів готують холодний настій, рідкий та сухий екстракти, сироп, порошок, суху мікстуру, грудні збори. Із трави виготовляють таблетки мукалтин, які застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів як відхаркувальний засіб.

***

Підбіл звичайний ( мати –й – мачуха)-

Tussilago farfara

Листя мати-й – мачухи—Folia Farfara

Родина айстрові--Asteraceae

Народні назви: підбіл, білух, ранник, білі листки.

Поширення та місцезростання. Зустрічається по всій Україні.

Росте на глинистих, піщаних грунтах , на берегах річок, ставків та як бур”ян

на городах і полях. Запаси сировини великі.

Хім. склад сировини. Листки містять слиз ( близько 8%), глікозид туссилягін, дубильні речовини, сапоніни, вітамін С, каротиноїди, флавоноїди, яблучну і винну кислоту .

Фармакологічна дія та застосування .

Відхаркувальний, пом’якшувальний, обволікальні

засоби при кашлі, катарах верхніх дихальних шляхів, хронічних бронхітах. Готують настій, грудні збори.

***

Подорожник великий—Plantago major

Листя подорожника великого—Folia Plantaginis majoris

Трава подорожника великого свіжа – Herba Plantaginis resens

Родина подорожникові--Plantaginaceae

Народні назви : припутник, порізник, ранник, бабко.

Хім. склад сировини . Містить полісахариди до 20%, флавоноїди, дубильні речовини, каротиноїди, вітамін С,К.

Фармакологічна дія та застосування. Протизапальний, ранозагоювальний, відхаркувальний, протиспазматичний засіб. Застосовують при виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, при нормальній та зниженій кислотності, колітах, гастритах, бронхітах, астмі.

Лікарські форми та засоби .Настій, настойка, сік, препарат плантаглюцид у гранулах; входить до складу грудного збору.

***

Ламінарія цукриста-Laminaria saccharina

Ламінарія японська-Laminaria japonica

Слані ламінарії—Thalli Laminariae

Родина ламінарієві—Laminariaceae

Хім. склад сировини . Полісахариди ( до 35%) :в основному—альгінова кислота, а також ламінарин, фукан, фолієва кислота; амінокислоти; вітаміни С,В1,В2,В12, каротиноїди; мікроелементи йод, бром, мідь, срібло, марганець, кобальт та ін.

Фармакологічна дія та застосування. Використовують при порушенні обміну речовин, атеросклероз, захворюваннях щитоподібної залози, гіпертензії, проносний засіб та для харчування.

Лікарські форми та засоби . Порошок ламінарид, препарати альгісорб, альгігель, мазь альгофин.

***

Льон звичайний - Linum usitatissimum

Насіння льону—Semina Lini

Родина льонові—Linaceae

Хім. склад сировини.Насіння містить слиз до 6% , глікозид лінамарин , висихну жирну олію 30-48%, білки, цукри.

Фармакологічна дія та застосування.

Справляють захисну, протизапальну дію при захворюваннях слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при циститі, пієліті. Застосовують як послаблювальний засіб(готують водний настій), для профілактики лікування атеросклерозу; при опіках, променевих ушкодженнях шкіри використовують препарат лінетол,який готують із олії,яка справляє ранозагоювальну дію, стимулює регенерацію тканин.

***

Ехінацея пурпурова –Echinaceae purpureae

Трава ехінацеї пурпурової—Herba Echinaceae purpureae

Кореневище та корені ехінацеї - Rhizomata et radices Echinaceae purpureae

Родина айстрові—Asteraceae

Поширення та місцезростання. В Україні вирощують як декоративну рослину, переважно у південних районах.

Хім. склад сировини.Усі органи рослини містять полісахариди, ефірну олію, флавоноїди, дубильні речовини. У підземних органах міститься жирна олії, інулін, фенол карбонові к-ти, а також мікроелементи: кобальт, молібден, срібло, селен, цинк, сполуки калію, магнію, заліза.

Фармакологічна дія та застосування.

Імуностимулювальний засіб; при психічній депресії, для загоєння ран, при опіках і захворювання верхніх дихальних шляхів .

Лікарські форми та засоби. Відвар, настойка, препарат імуннал, імуннікс.

***

Цикорій дикий - Cichorium intybus

Корені цикорію—Radices Cichorii

Родина айстрові—Asteraceae

Народні назви: Петрові батоги, блакитний батіжок.

Хім. склад сировини. Містить полісахариди –до 40% , у тому числі інулін, фруктозу. Крім того, гіркі глікозиди, цикорієву фенолокислоту, цикорин, органічні кислоти , вітаміни гр.. В та С, білкові та смолисті реч.

Фармакологічна дія та застосування .Покращує діяльність органів травлення, апетит. Справляє жовчогінну, антисептичну та послаблювальну дію.

Активізує обмін речовин, справляє гіпоглікемічну та тиреостатичну дію. Використовують при колітах, гастритах, ентеритах,у дерматології.

Смажені корені використовують як сурогат кави; свіжі листки, які містять вітамін С, використовують у салати.

Лікарські форми та засоби. Відвар, входить до складу препарату гастровітол .

***

Вітаміни

Вітаміни –(лат. Vsta—життя ,amin – азот)- високоактивні органічні сполуки, різні за хім. будовою необхідні для нормального обміну речовин живих організмів. Найчастіше вітаміни входять до складу ферментів (як коферменти).

Вітаміни—речовини первинного біосинтезу рослини, містяться у всіх рослинах земної кулі. Організм людини вітаміни не синтезує, вони надходять готовими з рослинними та тваринними продуктами харчування. Iснують провітаміни, близькі до структури вітамінів, в організмі людини та тварини з них утворюються відповідні вітаміни. Наприклад , з каротиноїдів утворюються вітаміни групи А, з природних стеринів – вітаміни групи D.

Жиророзчинні вітаміни: вітаміни групи А- ретинол та провітаміни – каротини; вітаміни групи D-ергостерол та фітостероли ; вітаміни групи Е- токофероли; вітаміни групи К- філохінон (К1) та менахінон (К2); вітаміни комплексу F – високоненасичені жирні кислоти та простагландини.

Водорозчинні вітаміни : вітамін В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), В3 (пантотенова кислота ), В6 (піридоксин), В9 (фолієва кислота), В12 (ціанокобаламін), В15 (пангамова кислота), РР (нікотинова кислота, нікотинамід), С ( аскорбінова кислота ).

Особливості заготівлі, сушіння, зберігання, лікарської рослинної сировини. На утворення та накопичення вітамінів впливають сонячні промені , клімат, добрива, період вегетації рослини. Збирають сировину в період максимального накопичення відповідного вітаміну, в суху погоду. Швидко розкладають для сушіння в сушарнях або на горищах під залізним дахом, залежно від виду сировини. Оптимальна температура сушіння -70-90 С.

Зберігають у сухих, добре провітрювальних приміщеннях, оберігаючи від потрапляння прямих сонячних променів і шкідників .

Застосування: Використовують препарати при різних хронічних та гострих захворюваннях, пов’язаних із порушенням обміну речовин. Готують настої, відвари, настойки, екстракти, збори, мазі, розчини. Випускають комплексні препарати з полівітамінами .У харчовій промисловості готують полівітамінні соки, вітамінізоване дитяче харчування.

***