ЛЕКЦІЯ 4
ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АКЦЕНТУАЦІЇ
ТА СИСТЕМА ВОКАЛІЗМУ ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ
ПЛАН
Наголос в давньогерманських мовах
Фонемный склад голосних в давньогерманських мовах
Аблаут
Умлаут
Монофтонгізація дифтонгов. Дифтонгізація монофтонгов.
Редукція в германських мовах (В.В.Левицький Основи германістики. - стор 242-243.)
1. Наголос
Бiльшiсть мовознавцiв вважає, що спiльноiндоєвропейский словесний наголос був тонiчним (музикальним), тобто наголошений склад вимовлявся з пiдвищенням тону. Iндоєвропейский наголос був вiльним, тобто мiг падати на будь-який склад слова.
В iсторично засвiдчених давньогерманських мовах наголос є закрiпленим та динамiчним, вiн здебiльшого падає на кореневий склад слова. Новий наголос був у принципi кореневим або початковим, отже в бiльшостi слiв, де вiн в iндоєвропейську епоху падав на кiнець слова, вiдбулося його перемiщення на початок:
-
д.iнд. pitár
“батько”
- гот
fádar
д.iнд. matá(r)
“мати”
- д.сакс.
módar
У префiксованих германських словах наголос був неоднаковим - у дiєсловах кореневим, а в iменниках початковим.
Порівняйте гот. 'andhafts «відповідь» - and'hafjan «відповідати»
Причину такої рiзницi в наголосi треба шукати в часi виникнення таких утворень. В перiод становлення фiксованого наголосу префiкс та дiєслово ще не злилися в єдиному словi, в той же час найдавнiшi префiксовані iменники сприймалися як єдине цiле.
Закрiплення сильного динамiчного наголосу на першому складi мало значний вплив на розвиток граматичного строю германських мов. Фiксований наголос видiлив головний у смисловому вiдношеннi склад i, напевно, сприяв редукцii ненаголошених складiв; внаслiдок дiї законiв кiнця слова довгi голоснi скорочувались, а короткi голосні послаблювались чи зовсiм зникали. Перший етап редукцiї вiдбувся, мабуть, вже в спiльногерманській мовi, пiзнiше ця тенденцiя дiяла з рiзною силою в усiх германських мовах.
2. Фонемный склад голосних в давньогерманських мовах
The most typical features of the PG (Protogermanic) vowel system are strict differentiation of short and long vowel phonemes and a tendency to positional assimilative changes.
В iндоєвропейськiй мовi-основi система голосних складалася з п’яти коротких i п’яти довгих а, о, u, i, е.
Ненаголошенi довгi голоснi редукувалися в нечiткий нейтральний звук “шва” (ə) Schwa primum. Ненаголошенi короткi голосні звичайно вiдпадали, але iнодi зберiгалися, переходячи в редукований голосний “другий шва” (ь). Schwa secundum
Уже в ранньому перiодi розвитку германської звукової системи їй була властива чiтка рiзниця мiж короткими й довгими голосними.
Короткi голоснi складали таку систему:
-
ĭ
ŭ
ě
ă
Iндоєвропейськi короткi голоснi вiдбилися в германськiй звуковiй системi так:
-
i.є. ă
II
герм. ă
лат. ager “поле”
гот. akrs, двн. ackar
лат. canō “спiваю”
д.а. hana, двн. hano
i.є. ŏ
II
герм. ă
лат. hostis “ворог”
гот. gasts, двн. gast
лат. hortus “сад”
гот. gards, двн. gart
Iндоєвропейськi ĭ, ĕ, ŭ могли переходити у вiдповiднi германські без змiн, або змінювалися під впливом наступних голосних. Якшо за голосним кореня йшли вузькi голоснi “і (j)”, “u”, або сполучення “носовий+приголосний”, то в коренi зберiгався вузький голосний або голосний кореня ставав вузьким (Common Germanic Fracture/ Breaking - загальногерманське преломление). В інших випадках в давньогерманських мовах спостерігалися широкі голосні:
-
i.є. ŭ
II
герм. ŭ, ŏ
д.iнд. sūnú “син”
гот. sunus, д.а., двн. sunu
скр. jugám “ярмо”
двн. joch , д.а.bеос(<*ʒос)
i.є. ĭ
II
герм. ĭ, ě
лат. piscis “риба”
гот. fisks, д.а., двн. fisc
лат. piper “перець”
двн. pfeffer
лат. vir “чоловiк”
гот. wair
i.є. ě
II
герм. ě, ĭ
лат. edere “їсти”
двн. ezzan, д.а. etan, гот. itan
лат. ventus “вiтер”
д.а. wind, двн. wint (преломление)
In Germanic languages the vowels displayed a tendency to positional assimilative changes. The quality of a stressed vowel in some cases depended on the following sound. The earliest manifistation of this principle has been termed fracture or breaking. Fracture concerned two vowels: e & u and the pair u & o.
I.E e> Germ. i лат. ventus - д.а. wind, двн. wint “wind” лат.medius - д.а. middle “middle” BUT I.E e= Germ. e лат.edere - д.а. etan “to eat”
|
e + i/j or nasal+consonant |
I.E u> Germ. o Celt. hurnan - OE horn “horn” BUT I.E u= Germ. u Skr sunus - OE sunu “son”
|
u + u or nasal+consonant |
Виняток: у готському існувала тенденція до звуження голосних, т.е. герм. e, i > гот. i, герм. o, u > гот. u