3.6. Зворотний зв'язок. Перевірка розуміння

Важливою умовою спілкування є здатність людей розуміти одне одного. Це вміння необхідне і в роботі з дітьми-інвалідами. Під час організації ігрової діяльності, пояснення умов гри,

17

У розумному балансі цих вимог закладено реально-позитивний зміст розвиваючої гри.

3.3. Стимуляція концентрації уваги

Більшість дітей із психофізичними вадами потребують постійної стимуляції концентрації уваги. Тому необхідною умовою організації ігрової діяльності є постійне нагадування дітям умов та правил гри, повторення-показ символів, звукових сигналів, команд, а якщо є необхідність, і активна особиста участь у грі як рівноправного партнера. Бажано з місця проведення гри вилучити подразники, що можуть відволікати увагу дитини. Саму гру доцільно розділити на певні ігрові етапи з цікавим підведенням підсумків, стимулюванням за вдалу гру тощо. У дітей, які мають складні вади, слід звести до мінімуму протиріччя між тим, що «я можу», і тим, що «я хочу». Якщо таке протиріччя буде досить великим, то воно може стати домінуючим і зруйнувати увагу, яка була сконцентрована на грі.

Якщо поруч немає спеціальних пристосувань, то допомогти малюкові можуть дорослі. Вони охоче візьмуть його на руки, підтримають, зафіксують положення тіла і будуть допомагати у грі. Правильний вибір положення для дитини-інваліда дуже важливий, він повинен спиратися на фізіологічні особливості і бути погодженим із фахівцем-реабілітологом.

3.4. Положення тіла під час гри

Діти з порушеннями опорно-рухового апарату мають значні обмеження моторних можливостей і тому самостійно не можуть вибрати гру. Вони залежні від оточуючих і потребують їх допомоги. Організовуючи ігрову діяльність, слід пам'ятати, що діти з порушеннями опорно-рухового апарату не можуть (і не повинні) відносно довгий час перебувати в одному положенні. Саме тому для них слід вибрати позицію, яка б дозволяла часто змінювати положення тіла, не скорочуючи радіусу дії, і була б оптимальною для участі у грі. Якщо дитина-інвалід буде під час гри концентрувати увагу на підтримці рівноваги, то її увага і зусилля витрачатимуться

16

Потрібно вміло добирати ігри для свого малюка, враховуючи, що йому необхідно більше за все для набуття необхідних навичок. Якщо наша дитина відлюдна, то їй потрібно добирати ігри, які будуть зближувати партнерів по грі. Якщо дитина довго пристосовується до нового оточення, розгублена, перелякана, надмірно агресивна або кричить і вередує, то вона має проблеми емоційно-вольової сфери. Ось тут і стануть незамінними помічниками ігри, які будуть розвивати вміння досягати мети, не лякатися труднощів, поступатися, дотримуватися черги, не заважати іншим, ділитися іграшками, допомагати одноліткам.

Існує багато ігор, які сприяють розвитку уваги, мовлення і мислення, пам'яті, сприйманню кольору, форми предметів, їх розміру. Велику частку складають ігри, які розвивають рухову активність. Важливо тільки обрати з них ті, які захоплюють малюка і чітко працюють у напрямі подолання його недоліків. Більш докладну і конкретну інформацію щодо організації ігрової діяльності можна отримати в нашому Центрі. Вчитель-реабілітолог допоможе дібрати комплекс ігор, який потрібен вашому малюку.

Подолання проблем дитини в ході гри - одне з головних завдань ігрової діяльності.

Давні вчені говорили, що дитина народжується чистою, як аркуш паперу, а вже потім життя наносить на цей папір лінії, штрихи і крапки, поступово вимальовуючи її портрет. Чи так це? Мабуть, не зовсім.

Сьогодні ми знаємо, що народжена дитина несе в собі генетичний код, певну програму. Вона скоріше схожа на експоновану фотографічну картку, для якої життя є своєрідним розчином, що її проявляє.

Тому, організовуючи ігрову діяльність малюка, потрібно знати його проблеми, їх походження, можливі шляхи їх подолання. Бажано, щоб у доборі ігор брав участь спеціаліст. У нашому Центрі під час складання Індивідуального сімейного плану, добору ігрового матеріалу, іграшок та ігор бере участь уся команда: вчитель-реабілітолог, психолог, невролог, спеціаліст із

13

фізичної реабілітації, сама дитина, її батьки. Тільки в такому складі, поспостерігавши за дитиною, точно з'ясувавши її проблеми, визначивши ближні та дальні цілі, можна спланувати продуктивну діяльність.

Потрібно постійно пам'ятати, що час, вільний від їжі та сну, дитина повинна проводити в грі. Бездіяльність не сприяє подоланню відхилень у стані нервової системи, призводить до відставання у розвитку.

Дуже важливо виявити, чим зацікавлена дитина, що викликає в неї задоволення і радість. Від бажання дитини, від її зацікавленості, через її можливості - до вирішення її проблем. Таким є шлях, який ми повинні долати постійно, у кожній ігровій ситуації. 3. Концептуальні положення організації ігрової діяльності

Наш досвід організації ігрової діяльності дозволяє виділити 10 положень, підвищена увага до яких, на нашу думку, є обов'язковою для дітей з особливими потребами, а саме:

1. Золотий ключик бажання.

2. Оцінка можливостей.

3. Стимуляція концентрації уваги.

4. Положення тіла.

5. Мотивація стимулів та наслідування.

6. Зворотний зв'язок. Перевірка розуміння.

7. Розширення освоєного простору.

8. Досвід відчуття.

9. Розширення інформаційного простору.

10. Рух - це життя.

Якщо організатори ігрової діяльності будуть постійно звіряти свої зусилля з наведеними положеннями, то ефективність такої роботи буде значно вищою.

3.1. Золотий ключик бажання

Кожна людина складається з бажань. Є певні бажання і у дітей з особливими потребами. Ці бажання - острівці надії, які спонукають їх до

14

виконання певних дій. Учителю-реабілітологу, батькам, усім, хто спілкується з дітьми-інвалідами, слід навчитися визначати ці бажання і розумно використовувати їх для досягнення мети. Саме бажання дитини, її потяг до певних предметів, людей, занять є тією канвою відносин, на якій можна вишити найскладніший розвиваючий візерунок. Тому під час підготовки гри треба чітко знати нахили та бажання дитини і наріжним каменем закласти їх у майбутню ігрову діяльність.

У методиці ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів під час проведення реабілітаційних занять передбачено, що діти самі обирають вид діяльності залежно від своїх бажань. Дитина йде в ту сферу спілкування, де їй цікаво, яка викликає в неї позитивні емоції. А майстерність учителя-реабілітолога та його асистента полягає саме в тому, щоб на фоні цього бажання, емоційного підйому виконати свої реабілітаційні завдання. Аналогічна ситуація виникає і під час організації гри. Бажання -обов'язкова складова для спілкування з дитиною, це той золотий ключик, яким відкривається чарівна скринька нових знань, умінь та навичок.