3 Референдум 1 грудня 1991 року

Загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18% населення України. З них 28 804 071 особа (90,32%) проголосувала «За».

4 Правонаступництво України

Правонаступництво держави-це перехід певних прав і обов'язків від однієї держави до іншої. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. У останньому випадку здійснюється перехід окремих прав і обов'язків. Проголошення незалежності України викликало необхідність ухвалення Закону «Про правонаступництво України» (12 вересня 1991 р.). Основні його положення наступні:

1) з моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України;

2) законодавство УРСР діє на території України постільки, оскільки воно не суперечить законам незалежної Української держави;

3) державний кордон СРСР, що відділяє територію України від інших держав за станом на 16 липня 1990 р., є державним кордоном України;

4)Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України;

5) Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами СРСР, які не суперечать Конституції України і інтересам республіки;

6) Україна дає згоду на обслуговування зовнішнього боргу СРСР за станом на 16 липня 1990 р.;

7) всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали най території, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав і свобод людини кожному громадянину України відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

5 Конституція України – основний Закон держави

Конституція – це Основний Закон, що закріплює суспільний і державний устрій країни, функції органів державної влади, основні права та обов’язки громадян.

28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Відтоді цей день в Україні відзначається як державне свято.

Форма конституції

Зміст конституції проявляється в її формі, тобто у способі організації і вираження закладеного в ній нормативно-правового матеріалу.

Традиційно за формою вираження нормативно-правового матеріалу конституції поділяють на писані та неписані. До писаних належать конституції, складені у вигляді єдиного нормативного акта (документа), побудованого за певною схемою, а до неписаних — конституції, які складаються з багатьох законів, судових прецедентів, правових звичаїв, конституційних угод тощо.

Конституція України є єдиним кодифікованим актом, що закріплює засади організації державної влади в Україні, регулює взаємовідносини цієї влади, суспільства та індивіда, і має найвищу юридичну силу (ст. 8 Конституції України).

Структура Конституції України

Це спосіб її внутрішньої побудови, тобто порядок об'єднання однорідних конституційних норм у певні комплекси — розділи та послідовність їх розташування.

Структура більшості сучасних конституцій має стандартизований вигляд: вона вміщує преамбулу (вступ), основну частину, а також прикінцеві та перехідні положення. Інколи до структури конституції вносять також додатки.

Структура Конституції України побудована з урахуванням як власного, так і сучасного зарубіжного досвідів. Вона складається з Преамбули, основної частини, яка охоплює тринадцять розділів, "Прикінцевих положень" (розділ XIV) та "Перехідних положень" (розділ XV). До Конституції долучено також додаток у вигляді Закону України "Про прийняття Конституції України і введення її в дію".