7. Психолого-дидактичні умови розвитку і супроводу обдарованих

До педагога, що опікується розвитком обдарованих учнів, висуваються такі вимоги:

• бути духовно багатою особистістю;

• бути творчою індивідуальністю;

• мати професійну компетентність, особистий авторитет і імідж;

• володіти всім арсеналом традиційною й інноваційною психолого-педагогічною і спеціальною технологією;

• бути творчим фахівцем, емпатійним у спілкуванні з учнем;

• бути здатним до глибокого аналізу і самоаналізу, рефлексії й ідентифікації в процесі самоактуалізації;

• бути відкритим до нового, ініціативним і проникливим;

• дотримувати етичні норми взаємин при реалізації конфіденційного принципу, створюючи атмосферу довіри;

• усвідомлювати глибокий зміст професійної життєдіяльності.

У процесі проектування освітньої діяльності поведінка вчителя щодо обдарованих дітей у класі повинна відповідати наступним характеристикам: він розробляє гнучкі, індивідуалізовані програми; створює теплу, емоційно безпечну атмосферу в класі; надає учням зворотний зв'язок; використовує різні стратегії навчання; поважає особистість; сприяє формуванню позитивної самооцінки учня; поважає його цінності; заохочує творчість і роботу уяви; стимулює розвиток розумових процесів вищого рівня; проявляє повагу до індивідуальності учня.

Організація педагогічної роботи з обдарованими дітьми передбачає орієнтацію не тільки на загальнодидактические принципи, а й на ті з них, які умовно можна назвати принципами евристичного навчання (А. Хуторський).

1. Принцип особистісного цілепокладання. Принцип спирається на здатність постановки цілей своєї діяльності і передбачає необхідність усвідомлення цілей майбутньої роботи не лише учнем , а й учителем. Коли їх цілі різні, це зобов'язує творчого вчителя не домагатися зміни цілей учня в обраній ним теми або проблеми, а допомогти учневі усвідомити, сформулювати і досягти її. У контексті проблеми обдарованості предметні цілі вчителя повинні поступатися місцем цілям педагогічним - допомогти учневі вибудовувати власну траєкторію розвитку.

2. Принцип вибору індивідуальної освітньої траєкторії. У цьому зв'язку педагог покликаний забезпечити дитині право вибору цілей заняття, способи їх досягнення , зміст роботи , форми її виконання. Зростаючи, обдарований учень буде здатний на усвідомлений і погоджений з педагогом вибір основних компонентів своєї освіти: сенсу, цілей, завдань, темпу, форм і методів навчання, особистісного змісту освіти, системи контролю та оцінки результатів. Цей принцип відноситься не тільки до учнів, але і до вчителів.

3. Принцип метапредметних основ змісту освіти.

Даний принцип означає, що в процесі пізнання реальних освітніх об'єктів обдарована дитина може і повинен виходити за рамки звичайних навчальних дисциплін і переходити на метапредметний рівень пізнання (грец. mеtа – вихід за). У традиційній освітній практиці метапредметний зміст – рідкісне явище, але для обдарованої дитини воно важливе, тому що дозволяє реалізувати свої можливості й нахили в більшій мірі, ніж звичайний навчальний предмет.

4. Принцип продуктивності навчання. Даний принцип забезпечує здійснення такого навчання, яке орієнтоване не стільки на вивчення відомого, скільки на прирощення до нього нового. В результаті у дитини відбувається розвиток внутрішніх здібностей. Зовнішнє освітнє прирощення відбувається одночасно з розвитком особистісних якостей учня, відповідних не тільки досліджуваної освітній галузі, а й праобразу дорослої діяльності.

5. Принцип первинності освітньої продукції учня. Цей принцип конкретизує особистісну орієнтацію і природовідповідність навчання обдарованих, пріоритет внутрішнього розвитку учня перед засвоєнням зовнішньої заданості. За словами А. Хуторського, «щоб бути» включеним «в культурно-історичний процес, учень повинен знати, розуміти й засвоювати загальнолюдський досвід, відчувати своє місце в ньому, мати особистісний погляд на фундаментальні досягнення людства.

6. Принцип ситуативності навчання. Для роботи з обдарованими дітьми досить важливим є створення або використання евристичної освітньої ситуації. Її мета – викликати мотивацію і забезпечити діяльність учня в напрямку пізнання способів вирішення пов'язаних з ними проблем. Роль учителя в цьому процесі – організаційно-супроводжуюча, завдяки якій він забезпечує особисте рішення учнями виник освітнього труднощі. У педагогічній літературі неодноразово зверталася увага на те, що будь-який позитивний прояв творчості учня має знаходити підтримку та супровід учителя.

7. Принцип освітньої рефлексії. Освітній процес обдарованих супроводжується його рефлексивним усвідомленням суб'єктами. Форми освітньої рефлексії різні: усне обговорення , письмове анкетування , графічне зображення змін, що відбуваються і ін Рефлексивні учнівські записи – безцінний матеріал для аналізу і коректування вчителем освітнього процесу. Для обдарованої дитини це особливо важливо, рефлексія – умова, необхідна для того, щоб він бачив схему організації власної діяльності, конструював її у відповідності зі своїми цілями та програмами [77].

І ще декілька порад, рекомендацій творчому вчителю щодо роботи з обдарованими учнями.

• Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо обдарованих – вразливих до всього, що стосується їхнього «Я».

• Допомагайте здібним дітям виробити адекватну «Я»-концепцію й самооцінку, розвивайте в них емпатію.

• Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду, взаємодіючи з людьми.

• Дотримуйтеся порядку й дисципліни: творчо обдаровані діти, як і всі інші, мають знати межу допустимої поведінки.

• Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їх праця приносила користь.

• У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, це активізує їхню роботу.

• Привчайте творчо обдарованих дітей працювати разом, це допоможе їм адаптуватися до соціальних умов.

• Тісно співпрацюйте з батьками творчо обдарованих дітей.

• Заохочуйте дітей – це стимулює їх.

Вчителі, які працюють з обдарованими, менше говорять, менше дають інформації, більше знайомлять зі способами і стратегіями творчої діяльності, не вирішують завдання за учнів, більше запитують і менше пояснюють. Замість того, щоб самим відповідати на питання, творчі вчителі обдарованих особистостей надають це право учням.

Будь-яка психолого-педагогічна задача, ідея уроку повина бути органічною для творчого вчителя, глибоко їм пережита і, головне, ототожнена зі своїм «я». Вчитель, продумуючи урок, не бере в якості «матеріалу» самого себе, свої почуття, думки, досвід. Цей процес складний, але лише його наявність перетворює урок у дійсну правду мистецтва. У художній творчості цінне тільки те, що підказано процесом справжнього переживання, і тільки тоді може виникнути мистецтво. Це повною мірою варто віднести до педагогічного процесу на уроці. Щире занурення в художній образ, його збагнення тісно пов’язано з процесом переживання, з умінням пропустити через себе, тобто ззі справжньої педагогічної творчістю. Успішний учитель для обдарованих – перш за все гуманний учитель, котрий глибоко знає і любить свій предмет, а також володіє знаннями щодо освіти одбарованих.

Розділ ІІ. Проектування розвитку різних видів обдарованості в освітньому просторі початкової школи

При використанні запропонованих завдань скористайтеся порадами:

• більше не значить краще; здійснюйте доцільний добір завдань відповідно до мети уроку;

• не намагайтеся дати якомога більше знань, навчіть краще здобувати їх;

• дбайте не тільки про оцінки, а в пергу чергу про паростки творчості;

• спостерігайте, вчасно помічайте, виявляйте приховані здібності дітей;

• задіюйте не тільки розум, але і почуття учнів, емоційно надихайте дітей на створення власних творчих продуктів;

• зосередьте увагу на доборі оптимальних та ефективних завдань, враховуючи вікові та індивідуальні особливості школярів;

• добирайте такі завдання, які є корисними саме на даному етапі розвитку дітей;

• для творів добирайте теми, які порушують актуальні проблеми для дитини;

• використовуйте роботу в парах, групах;

• домашні завдання давайте у кількох варіантах, щоб учень мав змогу вибирати;

• створюйте проблемні ситуації, що вимагають пошуків альтернативи, прогнозування;

• не обмежуйте творчу уяву учнів, не ставте її у вузькі рамки, а навпаки, давайте волю дитячій фантазії;

• не повчайте відкрито, не критикуйте строго, а лише тактовно давайте поради;

• стимулюйте і підтримуйте ініціативу учнів, їхню самостійність;

• помічайте навіть незначні досягнення учнів, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість, адже творчість є тоді, коли дитина відчуває, що її цінують.