Завдання з розвитку екзистенційної (духовно-ціннісної) обдарованості

Релаксація «Веселковий плащ»

Учитель пропонує дітям уявити, що вони одягають плащ, який складається з усіх дивовижних кольорів веселки. Спереду у нього є ґудзики, застібнувши які, дитина передуває у повній безпеці і з нею нічого поганого не може трапитися. Ніхто не може побачити цей чарівний плащ, але дитина знає, що він на ній і надійно захищає від усіляких негараздів!

Релаксація «Дихаємо сонячним світлом»

Учитель пропонує кожному уявити, що він бачить сонце: «Його промені линуть на тебе зверху, і його золоте сяйво ллється на тебе. Повільно зроби вдих і порахуй до 4-х. Потім підніми до неба і розкрий свої руки. Сонячні промені торкаються твоїх долонею. Уяви, як сонячне світло по твоїх долонях, по руках ллється у твоє серце і наповнюють його. Ще раз порахуй до чотирьох і затримай дихання. Потім, знов рахуючи до чотирьох, повільно зроби видих і повільно опусти руки. Роблячи видих, уявіть собі, як золоте сяйво виходить назовні через пори твого тіла. Ти наповнений з голови до ніг золотим сяйвом та випромінюєш його. Ти відчув, як тобі легко і сонячно на серці?»

Релаксація «Теплий, як сонце…» (за К.Фоппелєм)

Завдання стимулює діяльність правої півкулі мозку, активізує інтуїтивні процеси творчості.

Учитель пропонує: «Сядьте зручно за парту та заплющте очі. Тричі глибоко вдихніть і видихніть. Уявіть, що зараз чудовий день і над вами пропливає сіра хмаринка, на яку ти можеш перекласти зараз усі твої проблеми або погані думки. Дозвольте їм просто полетіти разом із хмаринкою. Уявіть, що небо над вами яскраво-голубе, що легкі промені сонця зігрівають вас. Ви почуваєтеся надійно захищеними – так спокійно навкруги. М’який подих вітру торкнувся твоєї голови, і ви почуваєтеся легко і щасливо, як маленька легка пір’їнка. Ви сьогодні такі ж гарні, як небо, сонце, такі ж ніжні, як подих вітру.

Уявіть, що коли ви вдихаєте, ваше тіло наповнюється золотим світлом – від голови до кінчиків пальців ніг… А коли ви видихаєте, уявіть, що усі негативні почуття, які не потрібні, залишають вас. Ви вдихаєте золоте сяйво, а видихаєте неприємні почуття.

Ви – як маленька м’яка пір’їнка, яку несе легкий вітер; ви – як промінь сонця, що падає на Землю. Дайте ще більше розслабитися тілу, плечам та рукам, вашим пальцям та стопам ніг.

Уявіть, що ви – як райдуга, яка складається з безлічі різноманітних кольорів. Нема нікого в світі, хто думав і відчував би так, як ви… Це просто чудово, що ви можете бути зараз тут, серед нас…

Не поспішаючи, повертайтеся до класу. Відчуйте вашу голову, руки, ноги. Зроби вдих глибоко і легко. Тепер ви можете відчувати себе веселкою і радувати кольорами себе та інших. Повільно відкрийте очі для того, щоб побачити навколо себе багато інших різнобарвних веселок. Посміхнись їм».

Після релаксації обов’язково проводиться рефлексія: коли дитина була напруженою, а коли розслабленим; чи вийшло повністю розслабитися; яка частина тіла не хотіла розслаблятися; що заважало розслабитися; які думки, образи приходили в голову; що у власній веселці особливо прекрасного, який колір у ній переважає і т.д.

Релаксація «Срібна куля»

Діти сідають зручно, заплющують очі, розслабляються, ритмічно вдихають і видихають. Учитель пропонує уявити, що зверху на тебе лине потік світла: «Він складається із чистого білого світла… абсолютно чистого білого світла… На твоїй голові повільно розпускається квітка… Білий світло повільно входить у твоє тіло… тече через усе твоє тіло… Воно наповнюється сяючим білим світлом… Навколо тебе поступово утворюється куля, яка наповнюється цим чистим життєдайним сяйвом… Вона наповнює тебе силою, енергією, творчим натхненням… Ти сильна, смілива, захищена, впевнена у собі людина… Ти – це суцільна чиста енергія радості, творчості, добра».

«Вільний танок» (рухлива гра)

Діти вільно, як кому хочеться, танцюють під музичний супровід, можна із заплющеними очима. Бажано добирати музику, що викликає різні почуття (радості, печалі, хвилювання та ін.). Вільний танок можна починати поступово: спочатку танцює свій танок лише голова, потім приєднуються плечі, руки, живіт, ноги. Наприкінці доцільно обмінятися враженнями.

Релаксація «Сонячний зайчик»

Завдання виконують сидячи, у стані спокою. Учитель пропонує: «Уявіть, що на ваше обличчя сів ласкавий сонячний зайчик. Спочатку він плигнув на лоб (ніжно погладь його), потім на щічки, оченята, носик, підборіддя. Гладьте його обережно, щоб не злякати. Сонячний зайчик перестрибнув на шию, животик, ніжки. Він тебе дуже любить і лагідно пестить, тому і ви його погладьте і подружіться».

Після релаксації необхідно декілька хвилин посидіти у спокої, пізніше доцільно виконувати спокійні завдання, що потребують роботи фантазії, творчого мислення.

«Старенька бабуся» (рухлива гра)

Перед початком гри діти розподіляють ролі: бабусі, дідусі, онуки, лікарі та автомобілі. Бабусі (дідусі) дуже старенькі, нічого не бачать і не чують, їх треба відвести до лікаря, а для цього їх треба перевести через вулицю з пожвавленим рухом, а потім повернутися назад. Переводить через дорогу кожного старенького онук, який оберігає літню людину, турбується та піклується про неї. Потім гравці міняються ролями. В кінці гри обов’язкове обговорення: що ти відчував у ролі бабусі, у ролі онука, лікаря, в якій ролі тобі більше всього подобалося бути, а в якій – ні і чому.

«Міні-фантазії»

Міні-фантазії – це радісні яскраві картинки в уяві, які можуть дати дітям відчуття щастя, тепла, допоможуть відчувати себе бадьорим протягом тривалого часу, а також надихати на творчість.

- Уяви, що ти:

• біжиш уранці зі своєю подругою (другом) прекрасним парком;

• лежиш на зеленому лузі і над тобою прозорим небом пропливають білі пухнасті хмаринки;

• ідеш білим піском до моря;

• ясної ночі ти розглядаєш сяючі зорі на небі;

• гладиш м’яке маленьке кошенятко;

• ти відкушуєш хрустке соковите смачне яблуко;

• спостерігаєш, як облітає осіннє листя з дерева;

• холодного зимового вечора сидиш біля каміну і дивишся на вогонь;

• пірнаєш з великого слизького каменя у ставок;

• слухаєш по радіо свою улюблену пісню і т.д.

«Філософ»

Завдання допомагає розвинути вміння дітей формулювати визначення моральних понять. Організація: на дошці або на плакаті записано декілька визначень того чи іншого етичного поняття (добро, мир, любов, справедливість тощо). Наприклад:

• Щастя - це бути здоровим.

• Щастя - це успіхи в навчанні.

• Щастя – це хороші друзі.

• Щастя - це мир в сім'ї.

• Щастя - це мир на Землі.

• Щастя - це, коли тебе розуміють.

• Щастя - це свобода.

• Щастя - це багато грошей.

• Щастя - це отримання задоволення.

• Щастя - це влада над людьми.

Кожен учень обирає чотири визначення і мотивує свій вибір. Потім учтелем та дітьми здійснюється якісний аналіз відповідей дітей.

«Дві калоші»

Ведучий поділяє учасників на 2 «калоші» - Щастя та Нещастя та пропонує різні ситуації (потім гравці обов’язково міняються «калошами»). Гравці з «Калоші щастя» мають оцінити ситуацію позитивно, «Калоша нещастя» - негативно. Наприклад, ситуація: «пішов сильний дощ»: Калоша нещастя: можна захворіти; настрій стає поганим; спати хочеться; неможна гуляти на вулиці і т .і. Калоша щастя: можна цілий день нікуди не виходити і займатися своїми справами; після дощу буває веселка; під дощем все росте і т.д.

«Добра справа»

Дітям зачитують прислів’я: «Добре діло, як дощ у спеку». Потім роздають картки із зображенням будь-яких об’єктів або явищ навколишнього світу, наприклад: сонце, вода, дерева, будинок, одяг, книга тощо. Кожен має розповісти про добро, яке приносить зображене на картці, не називаючи його. Діти мають відгадати, про що розповідають їхні друзі. Наприклад: вмиває, очищає (вода); захищає від негоди, дає притулок (будинок) і т.д. Завершує вчитель питанням «А яке добро може приносити людина природі та іншим людям?» Наступний етап гри - діти пишуть твір-міркування на тему «Добре діло, як дощ у спеку», у якому міркують про добро, яке приносить людям природа та про добро. яке може принести людина цьому світу.

«Квітка доброти»

На дошці малюють велику квітку доброти із серединкою у вигляді серця. Діти мають подумати про все гарне, що вони можуть зробити один для одного, щоб усім жилося щасливіше та записують на пелюстках. Кожний гарний вчинок, про який розкажуть діти, дарує квітці нову пелюстку. Щоб квітка доброти ожила, протягом дня діти намагаються виконують те, про що вони говорили та пишуть міні-твір «Квітка доброти».

«Репортаж з майбутнього»

Спробуйте уявити і розповісти, яким ви бачите себе в майбутньому: як будете виглядати, де будете жити, працювати, як будете почувати себе і т.д. Розкажіть оповідання «Один день з майбутнього». Чи уявляєш ти себе щасливим у майбутньому? Що тобі потрібно зробити зараз, щоб стати щасливим дорослим?

«Розвиваємо емпатію»

Учитель зачитує або переказує сюжет казки. Після цього дітям ставляться запитання, які спочатку стосуються подій казки (що за чим відбувалося), а потім питання, що розвивають емоційно-ціннісну сферу дитини: «Що відчували бабуся та дідусь, коли колобок утік від них?»; «Як ви вважаєте, чому лисиця стала хитрою?»; «Про що думав Івасик-Телесик, коли летів на гусях-лебедях?»; «Що переживали звірі, коли дідусь підняв рукавичку?» тощо.