2. Поняття "дитяча література" і "дитяче читання"

Дитяча література - це та література, яка відповідає рівневі дитячих знань, їхньому життєвому досвіду, психологічному розвитку і має свої жанрові та художні особливості, відповідну тематику, її технічне оформлення.

Дитяче читання - це твори, які за формою і змістом доступні дітям. Письменники, які писали для дітей:

В.Нестайко,Н.Забіла,О.Іваненко,Ю.Збанацький,М.Підгорянка,В.Кава, В.Близнець, В.Сухомлинський, твори усної народної творчості, твори для дітей І.Франка, М.Коцюбинського, Л.Українки, О.Пчілки.

У "дитяче читання" ввійшли твори письменників: Т.Г.Шевченка, В.Винниченка, П.Панча, Б.Грінченка, Шарля Перро, Д.Дефо.

З. Роль дитячої літератури у формуванні національної самосвідомості та характеру дітей. Її значення у моральному та естетичному формуванні особистості дитини, емоційному його розвитку

Дитячі книги пишуться для виховання, а виховання - велика справа: воно вирішує долю людини. Не лише людини, а й суспільства" (В.Г.Бєлінський).

" Однією із істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу книги". "Книжка повинна стати для кожного вихованця другом, наставником і мудрим учителем" (В.О.Сухомлинський)

З ніжністю і теплотою згадують дорослі свої перші книжки, особливо ті, які глибоко їх вразили, схвилювали, залишили слід на все життя, розбудили світлі мрії, високі почуття, прагнення, вплинули на вибір життєвого шляху.

Про роль художнього твору як засобу виховання, відомо ще з давніх часів. Про це писали стародавні греки, римляни. Про велике значення художньої літератури для виховання дітей розповіли педагоги і письменники - Т.Г.Шевченко, Г.С.Сковорода, І.Франко, Леся Українка, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, І.ОгІєнко.

Завдання дитячої літератури - допомогти сім’ї, школі виховувати всебічно і гармонійно розвинену особистість.

Книги для дітей - джерело радості, натхнення, це засіб морального, національного, розумового, трудового, естетичного, фізичного виховання, піднесення культури.

Індійський письменник Мулік Радж Ананд у розмові про дитячу літературу вдався до чудового прислів’я: " Покажи, як ти виховуєш своїх дітей, а я скажу, що в тебе на думці".

" Любіть книгу - вона полегшить вам життя, дружньо допоможе розібратися в строкатій і бурхливій плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самих себе, вона окриляє розум і серце почуттям любові до світу, до людини" (О.М.Горький).

4. Педагогічна функція дитячої літератури

Дитяча література тісно пов’язана зі школою, з педагогікою, а тому виконує педагогічну функцію:

• створюється на науково-педагогічній основі, пов’язана з педагогікою і психологією;

• має свого читача;

• має періодизацію;

• виконує освітньо-виховні завдання в школі.

В Концепції літературної освіти визначено завдання її і мета: ввести учнів у світ прекрасного прилучити до національного і світового мистецтва слова у його взаємозв'язках з мовою, історією, музикою, живописом, архітектурою; до духовних пошуків видатних письменників; виховувати потребу в читанні, інтересу до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність і вміння творчо сприймати прочитане, сформувати правильне розуміння загальнолюдських цінностей і цим сприяти вихованню духовно багатого, відданого своєму народові громадянина України. Оволодіння літературою - це шлях оволодіння мовою як державною. Початкова ланка літературної освіти будується на двох провідних принципах:

• художньо-естетичному - цілісне уявлення про художній твір

• літературознавчому - це художній образ як загальний засіб мистецтва в цілому й у літературі зокрема; слово як засіб творення художнього образу, через який автор передає свої думки, почуття, ідеї.