Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1.Д.л.Студентам.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
62.8 Кб
Скачать

Тема. Вступ. Дитяча література – складова невід’ємна частина художньої літератури, її своєрідність План

1. Дитяча література - складова і невід’ємна частина художньої літератури, її своєрідність.

2. Поняття "дитяча література" і "дитяче читання".

З. Роль дитячої літератури у формуванні національної самосвідомості та характеру дітей. Її значення у моральному та естетичному формуванні особистості дитини, емоційному його розвитку.

4. Педагогічна функція дитячої літератури.

5. Історико-літературні передумови формування дитячої літератури.

б. Зародження і розвиток національної літератури для дітей та юнацтва.

7. Розвиток літератури для дітей на сучасному етапі.

8. Жанрове розмаїття літературних творів для дітей.

9. Художнє оформлення книг для дітей .

10. Видатні діячі культури про роль книги у вихованні дітей. (Самостійно).

Література

1. Кіліченко Л.М. Українська дитяча література. – К.: Вища школа, 1979.

2. Українська дитяча література. Хрестоматія. – К.: Вища школа, 1992.

3. Білецький Д.М. Дитяча література. – К.: Радянська школа, 1967.

  1. Дитяча література - складова і невід’ємна частина художньої літератури, її своєрідність

Шлях людини повинен починатися з книги. "Школа - це перш за все книга" (В.О. Сухомлинський).

Дитяча література - органічна, специфічна частина всієї художньої літе­ратури. Це "велика держава з суверенними правами і законами. Це вічнозелена гілка, парость художньої літератури, що відповідає віковим особливостям дитини, враховує вразливість, емоційність, безпосередність, довірливість, допитливість.

Дитяча література підлягає законам всієї загальної літератури. Вона є засобом образного осмислення дійсності, є важливим фактором національного, морального, гуманістичного, етичного та естетичного виховання. Стилістична точність, багатство і різноманітність мови, жанрове розмаїття - це прикмети всієї літератури.

У першій половині ХІХ ст. уже писали твори для дітей окремо – молодшого і старшого віку. В другій половині ХІХ ст. стали виділяти чотири вікові групи читачів: дошкільного, молодшого, середнього й старшого шкільного віку.

Художня література для дорослих створюється без урахування віку читача. Дорослий читач – переважно людина зі сформованим світоглядом, характером. А дитяча література адресується читачам, які невпинно ростуть, змінюються, формуються, набувають знань, досвіду.

У цьому полягає різниця між літературою для дорослих і дитячою. Звідси й надзвичайна складність праці дитячих письменників.

Однією зі специфічних рис дитячої літератури є її відповідність віковим особливостям дитини. Правда, не всі діти однаково розвиваються. У періодизації трапляються зміщення.

Дитяча книга виникає на стиках мистецтва, педагогіки, психології. Специфічні риси та своєрідність дитячої літератури полягають у :

  • відповідності віковим особливостям дитини (періодизація);

  • органічне поєднання тексту і малюнка;

  • доступність змісту;

  • простота та динамічність розвитку сюжету;

  • яскравість та емоційна насиченість образів; внутрішній світ, психологія героя;

  • конкретність характерів;

  • багатство і виразність мови, милозвучність;

  • специфічні теми, сюжети, образи;

  • органічне злиття мистецтва і педагогіки.