Правила проведення електро- та світлолікування:

• приміщення для проведення електро- і світлолікувальних про­цедур мають бути сухими, світлими (співвідношення площі вікон і площі підлоги має становити не менше ніж 1:6, висота стель — не менше ніж 3 м), чистими. Найменша штучна освіт­леність на рівні 0,8 м від підлоги має становити 75 лк при ви­користанні ламп розжарювання і 150 лк у разі використання люмінесцентних ламп. У електро- і світлолікувальних кабіне­тах для покриття підлоги та виготовлення штор забороняється використовувати синтетичні матеріали, що створюють статич­ні електричні заряди;

• підлога в приміщеннях для проведення електро- і світлолікуваль­них процедур повинна бути дерев'яною або вкритою лінолеумом;

• стіни приміщень для проведення електро- і світлолікувальних процедур до висоти 2 м повинні бути пофарбовані олійною фар­бою світлих тонів, решта стін і стеля — клейовою фарбою. Не можна облицьовувати стіни керамічним кахлем;

• площа електро- і світлолікувальних приміщень має становити не менше ніж 6 м² на одну процедурну кушетку. Сюди входить і площа для службових проходів, а також робоче місце медич­ного персоналу. У разі наявності однієї процедурної кушетки площа приміщення має становити не менше ніж 12 м². Для проведення внутрішньопорожнинних процедур пацієнтам з гінекологічними захворюваннями обладнують спеціальне ізо­льоване приміщення;

для проведення лікувальних процедур потрібно обладнати ка­біни, каркаси яких виготовлені з пластмасових або ретельно відполірованих дерев'яних стояків чи металевих (нікельова­них або покритих олійною фарбою) труб. Металеві конструкції кабін потрібно ізолювати від кам'яних стін та підлоги шляхом установлення фланців на підкладках з ізоляційного матеріалу завтовшки не менше ніж 40—50 мм (підкладки з дерева про­варюють у парафіні та фарбують олійною фарбою). Закріплю­вальні шурупи (болти) фланців не повинні бути довшими від висоти підкладки;

розміри кабін: висота 2 м, ширина залежить від типу апарата. Так, для апаратів індуктотермії, мікрохвильової терапії, потуж­ного УВЧ-генератора, апаратів для загальної гальванізації з ван­нами для кінцівок та стаціонарних світлолікувальних апаратів ширина кабіни має становити 2 м, для інших апаратів — 1,8 м;

у кожній кабіні мають бути встановлені лише один фізіотера­певтичний апарат, одна кушетка і бра для місцевого освітлення;

в електро- і світлолікувальних кабінетах потрібно виділити спе­ціальний бокс площею не менше ніж 8 м² для робіт з підготов­ки до проведення лікувальних процедур, зберігання та обробки (миття, кип'ятіння, сушіння) гідрофільних прокладок, збері­гання та приготування розчинів лікарських препаратів, стери­лізації тубусів до апаратів УФ-опромінення тощо. Приміщення (кабіна) має бути обладнане сушильно-витяжною шафою, ра­ковиною для миття з двома відділами та поворотним краном з подаванням холодної й гарячої води, трьома стерилізаторами, робочим столом, медичною шафою та пральною машиною;

електро- та світлолікувальні процедури проводять на дерев' яних кушетках з узголів'ям, що піднімається;

приміщення для електро- та світлолікування мають бути забез­печені віконними фрамугами і припливно-витяжною вентиля­цією з обміном повітря за годину (приплив +3, витяжка —4) та його підігріванням. Вентиляційні пристрої розміщують так, щоб шум, який вони створюють, не заважав роботі персоналу. Вмикання вентиляції здійснюють з робочого приміщення;

температура повітря в приміщеннях для електро- та світлолі­кування не повинна бути нижчою ніж 20 °С;

для лікування електросном виділяють кімнату з розрахунку 6 м² на одну процедурну кушетку; при цьому мінімальна пло­ща кімнати не повинна бути меншою ніж 12 м²;

• під час проведення ультразвукових процедур під водою (у спе­ціальних фаянсових ванночках) медична сестра повинна пра­цювати в рукавицях з тканини, на які надягає гумові рукавиці;

• очі пацієнтів та обслуговуючого персоналу під час використан­ня ртутно-кварцових випромінювачів потрібно захищати оку­лярами з темними скельцями і бічним захистом (шкіряна або гумова оправа);

• у проміжках між лікувальними процедурами рефлектори ртутно-кварцових випромінювачів з лампами потрібно закри­вати розміщеними на них заслінками, а якщо таких немає — щільними чорними з білою підкладкою шторами з тканини завдовжки 40 см, які надягають на краї рефлектора випромі­нювача. Увімкнена, але не експлуатована лампа має бути опу­щена до рівня кушетки;

• під час ІЧ-опромінювання ділянки обличчя на очі пацієнта надягають "окуляри" з товстої шкіри або картону. Обслугову­ючому медичному персоналу не варто тривалий час дивитися на ввімкнену лампу;

• щоб запобігти потраплянню на пацієнта уламків скла або мета­левих деталей лампи розжарювання, що несподівано тріснула, лампи солюкс, а також уламків керамічної основи нагріваль­них елементів у лампах ІЧ-випромінювання, їх потрібно роз­міщувати лише під кутом відносно пацієнта і на відстані, що унеможливлює потрапляння уламків на тіло пацієнта. Лампи мають бути оснащені захисними дротяними сіточками з ко­мірками розміром 4—5 мм, розміщеними у вихідному отворі рефлекторів;

• для організації групового профілактичного УФ-опромінення мають бути передбачені такі приміщення: фотарій, роздягаль­ні, робоче місце медичної сестри;

• фотарій має бути забезпечений припливно-витяжною венти­ляцією з підігріванням повітря (залежно від потужності лам­пи). Температура повітря в приміщенні фотарію має становити 20—22 °С. У кутках фотарію корисно встановлювати лампи со­люкс потужністю 100—500 Вт кожна. Вмикають і вимикають лампи через пусковий щит з кімнати медичної сестри.