- •Зміст пояснювальної записки
- •1. Проектно-технологічний розділ
- •1.1 Технологічний аналіз деталі
- •1.2. Вибір вихідної заготовки
- •1.3. Складення технологічного маршруту
- •1.4. Вибір технологічних баз.
- •1.5. Визначення змісту технологічних операцій
- •1.6. Вибір технологічного устаткування
- •1.7. Визначення складу засобів технологічного оснащення.
- •1.8 Вибір методів і засобів вимірювання.
- •1.9. Розрахунок припусків на механічну обробку
- •1.10 Визначення і розрахунок режимів обробки. Нормування операцій.
- •1.11. Визначення типу виробництва
- •2. Проектно-конструкторський розділ
- •2.1. Призначення, загальне улаштування, принцип роботи і розрахунок на надійність закріплення верстатного пристрою.
- •2.2 Призначення, конструкція та розрахунок засобу контролю.
- •3. Спеціальний розділ
- •3.1 Розробка уп для верстату з чпу
- •3.2. Коротка характеристика
- •3.3. Підготовчі функції (g)
- •3.4. Допоміжні функції (м)
- •3.5. Упровляюча програма нц-31
- •4. Охорона праці
- •4.1 Організація охорони праці в механічній дільниці
- •4.2 Технічні засоби попередження травматизму
- •4.3 Електробезпека
- •4.4 Виробнича санітарія
- •4.5 Охорона навколишнього середовища
- •4.6 Протипожежний захист дільниці
- •5. Список джерел інформації
Асер.
= (15*2+174*11+9*2)/15 = (30+154+18)/15 = 202/15 = 13,47
Кт.ч.
= 1-( 1/Асер)
= 1-( 1/13,47) = 0,93
Кт.ч.
> 0,8
0,93
> 0,8, деталь технологічна
Бсер.
= (12,5*11+6,3*2+3,2*1+1,6*1)/15 = (137,5+12,6+3,2+1,6)/15 =
154,9/15 = 10,33
Кш
= 1/Бсер
=
1/10,33 = 0,097
Кш
< 0,32
0,097
< 0,32, деталь технологічна
1.1.9
Термообробка і покриття.
Деталь
не підлягає термообробці. Покриття
Хім.Фос. ГФ-021 ГОСТ 25129-82,
емаль
МЛ-1110 синя ГОСТ 20481-80, VI.6У1.
Правильний
вибір вихідної заготовки позитивно
впливає на якість деталі та
техніко-економічні показники
технологічного процесу.
У
сучасній технології машинобудування
при значному обсязі випуску виробів
слід приймати вихідні заготовки
прогресивних видів, форма та розміри
яких відповідають формі та розмірам
готової деталі.
Вибір
вихідної заготовки слід підтвердити
техніко-економічними розрахунками.
1.2.1
Деталь – кришка1.2. Вибір вихідної заготовки
1.2.3 Маса деталі - 0,39 кг.
1.2.4 Обсяг випуску деталей за рік Nр = 4800 одиниць.
1.2.5 Виробництво - серійне.
1.2.6 Вибір виду заготовки і способу її виготовлення.
Враховуючи властивості матеріалу деталі, її масу, форму і розміри, тип виробництва, технологічні властивості ковальського цеху за вихідну заготовку вибираємо поковку стальну штамповану, яка виготовляється на горизонтально-ковочній машині.
Нагрівання заготовки у полумьяній печі. Розрахунки ведем по ГОСТ 7505-89. Такий спосіб виготовлення дає хороші техніко-економічні показники.
1.2.7 Розрахунок маса поковки (заготовки)
МЗ = МД*КР (1.7)
де КР - коефіцієнт визначення розрахункової маси поковки [20] дод.3 стр.31
МЗ = 0,39*1,5 =0,59
КВМ = 0,39/0,59 = 0,66 = 66%
1.2.8 Клас точності - Т4 [20] дод.1 стр. 28 табл.19
Клас точності поковки встановлюється в залежності від технологічного процесу, устаткування для її виготовлення, а також виходячи із вимог точності розмірів поковок допускаються різні класи точності для різних розмірів одієї і тієї ж поковки при цьому клас точності визначається по переважному числу розмірів даного класу точності передбаченому кресленням поковки і погоджується між виготовлювачем і споживачем.
Клас точності, група сталі і степінь складності поковки повинні бути вказані на кресленні поковки.
1.2.9 Група сталі – М1 [20] дод.2 табл.1
М1- сталь з масовою долею вуглецю до 0,35% включно, легованих елементів до 2% включно.
1.2.10 Степінь складності поковки – С1. [20] дод.2 стр.29
Степінь складності поковки є однією із конструктивних характеристик форми поковки, яка якісно оцінює її і використовується при позначенні припусків і допусків. Степінь складності визначають як відношення маси поковки до маси геометричної фігури в яку вписується форма поковки.
1.2.11 Конфігурація поверхні роз'єму штампа.
П - плоска [20] табл.1
1.2.12 Визначення вихідного індексу..
Вихідний індекс - 11 [20] стр.10 табл.2
1.2.13 Розрахунок діаметральних і лінійних розмірів поковки.
Таблиця 1.6. Розрахунок діаметральних і лінійних розмірів поковки
-
Розмір
Шорсткість
Припуск на сторону
Допуск
Розмір поковки
∅85h14
Ra 12,5
1,0
∅
∅36,4H9
Ra 1,6
1,1
∅
∅45H14
Ra 12,5
1,0
∅
∅55f9
Ra 12,5
1,0
∅
∅30H14
Ra 12,5
0,9
∅
∅50h14
Ra 12,5
1,0
∅
12,5h15
Ra 12,5
0,9+0,9
2,5js15
Ra 12,5
0,9-0,9
∅7H14
Ra 12,5
0,9
∅
1.2.14 Технологічні вимоги які пред'являються до поковки і записуються на кресленні над штампом.
1) Клас точності - Т4.
2) Степінь складності – С1.
3) Група сталі – М1
4) Змішення поверхні роз'єму штампа – 0,1 мм. [20] табл.4 с.14
5) Зігнутість і відхилення від площинності і прямолінійності стержнів 0,3 мм [20] табл.5 с.15
6) Радіус закруглення зовнішніх кутів – 1,6 мм. [20] табл.7 с.15
7) Штамповочні похили 1°. [20] табл.18 с.26
8) Допуск довжини стержня - 5 мм. [20] пункт 5.6 с.16
9) Невказані граничні відхилення розмірів - 1,5 допуску відповідного розміру поковки. [20] пункт 5.5 с.16
10) Невказані допуски радіусів закруглення - 1 мм. [20] табл..17 пункт 5.2 с.25-26
11) Допустима висота торцьового заусенця - 2 мм. [20] табл..11 пункт 5.11 с.22
12) Інші технічні вимоги до поковки встановлюються за ГОСТ8479-80.
13) Поковку очистити від окалини.
14) Поковку термообробити.
1.2.15 Викреслюємо креслення поковки.
Вихідна база – це поверхня за яку закріпляється деталь на першу механічну обробку.
