9. Роль в патології людини.

Синьогнійна паличка вражає в основному осіб з ослабленим імунітетом: госпіталізованих хворих із супутніми захворюваннями, осіб похилого вік і дітей. Потрапляючи в організм через катетери, інструменти або розчини для зрошенні сечівника або піхви, синьогнійної палички викликають інфекції сечостатевої системи

Факторами для розвитку інфекції є сечокам'яна хвороба, вроджені вади розвитку статевих органів, постійні чи часто повторювані катетеризації, видалення передміхурової залози. Характерно зараження в лікарняній обстановці, наприклад, в урологічних відділеннях. Синьогнійної палички посідають одне з перших місць серед збудників інфекцій, що розвиваються в пересадженою нирці.

Синьогнійна інфекція сечовивідних шляхів, як правило, протікає хронічно, триває місяцями, а іноді й роками, порушуючи функцію нирок. Часто інфекція протікає безсимптомно і виявляється при бактеріоскопічному дослідженні сечі лихоманить хворих, які потребують частої і постійної катетеризації сечового міхура. Іноді урогенітальна інфекція переходить в генералізовану форму з клінічними явищами сепсису (масивний вихід збудників в кров з подальшим ураженням багатьох органів і систем; вважається несприятливою ознакою).

10. Епідеміологія захворювань.

P. aeruginosa поширена повсюдно; її виділяють з грунту, води, рослин і тварин (водних або мешкають в ареалах з високою вологістю). Бактерії можуть залишатися живими протягом року (при 37°С) у воді, а також у багатьох розчинах, які застосовуються у практичній медицині, аж до рідини для зберігання контактних лінз. Іноді синьо-гнійна паличка входить до складу нормальної мікрофлори людини. У здорових людей її виявляють на шкірі пахових, пахвових областей і вушних раковин (до 2% осіб), слизовій оболонці порожнини носа (до 3% осіб) і глотки (до 7%), у ШКТ (3-24%). Оскільки синьогнійна паличка часто інфікує медичне обладнання та циркулює серед персоналу і пацієнтів, госпіталізація істотно збільшує ймовірність колонізації організму хворого. Ризик розвитку інфекції, яка викликається синьо-гнійною паличкою, істотно зростає у хворих з порушеннями бар'єрних систем і факторів резистентності. Синьогнійна паличка викликає до 15-20% всіх внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ). Ці бактерії вважають одним з основних збудників нозокоміальних пневмоній (до 20%); при ВЛІ вони викликають третину всіх поразок сечостатевої системи у урологічних хворих, 20-25% гнійних хірургічних інфекцій і первинних бактеріємії, викликаних грамнегативними бактеріями.

11. Патогенез та імуногенез.

Незважаючи на велику кількість факторів вірулентності, синьогнійну паличку слід розглядати як опортуністичний патоген, оскільки інфекційні процеси, викликані цим мікроорганізмом, рідко реєструються в осіб з нормальною резистентністю і неушкодженими анатомічними бар'єрами. Поверхневі мікроворсинки P. aeruginosa забезпечують адгезію бактерій до епітелію.

Псевдомонади - типові позаклітинні паразити, їх здатність до розмноження прямо залежить від можливості протистояти дії факторів резистентності зараженого організму. Слиз цитотоксини, які секретуються захищають бактерії від дії захисних факторів. Важливу роль відіграє комплекс БАВ, який синтезується бактеріями та забезпечує їх неорганічним фосфором (фосфоліпази) і залізом (сідерофори, що порушують зв'язування заліза трансферином) [3].