- •Стійке функціонування об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях
- •Основи стійкого функціонування об'єктів
- •Інженерно-технічні заходи цивільного захисту
- •Підприємства і інженерні системи
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •Гідротехнічні споруди
- •Транспортні споруди
- •Документи з питань безпеки потенційно небезпечних об'єктів
- •Паспорт безпеки потенційно небезпечного підприємства:
Стійке функціонування об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях
1. Основи стійкого функціонування об'єктів
2. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту.
4. Документи з питань безпеки потенційно небезпечних об'єктів
Основи стійкого функціонування об'єктів
Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства є основним критерієм попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і вжиття заходів для зменшення збитків та витрат в разі аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха, застосування засобів ураження.
Під стійким функціонуванням об'єкту розуміють його здатність об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період виконувати роботи, випускати продукцію та надавати послуги у запланованому обсязі та відповідно до визначеної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт вражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій – у мінімально короткі строки відновити своє виробництво (ДСТУ Б А.2.2-7:2010) (Під стійкістю роботи об'єкта розуміють здатність його в надзвичайних ситуаціях виробляти продукцію в запланованому об’ємі і номенклатурі, а при отриманні слабких чи середніх зруйнувань відновити виробництво в мінімально короткі строки).
На стійке функціонування об'єкта в надзвичайних ситуаціях впливають слідуючи чинники:
надійність захисту робочих і службовців від дій і наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, дій первинних та вторинних чинників ураження;
безпечність розташування об'єкту відносно зон можливих зруйнувань;
здатність інженерно-технічного комплексу об'єкту протистояти діям, які спроможні заподіяти руйнування будинків, споруд, пошкодження устаткування контрольно-вимірювальної апаратури, тощо,
безперервність постачання об'єкта всім необхідним для випуску продукції; електроенергією, паливом, газом, сировиною, комплектуючими елементами, тощо;
підготовленість об'єкта до проведення рятувальних та інших аварійно-відновлювальних невідкладних робіт і до поновлення виробництва ;
надійність і безперервність керування виробництвом, силами і засобами цивільної оборони.
ПЕРЕЛІК об’єктів для яких розробляються інженерно-технічні заходи цивільного захисту
1 Об'єкти, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій (перелік яких затверджено поста новою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2008 р. № 767).
2 Об'єкти національної економіки, що забезпечують стійке функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і на особливий період:
- пункти управління керівництва держави, центральних і місцевих органів виконавчої влади;
- об'єкти газопостачання (об'єкти видобування, зберігання (газосховища), переробки, транспортування та розподілу природного, скрапленого газу, зокрема газозаправні станції та пункти зрідженого і скрапленого газу, газонаповнювальні станції та пункти, склади газу та газопродуктів);
- об'єкти водопостачання та водовідведення (зокрема об'єкти знезараження, підготовки, очищення, зберігання питної води та знезараження і очищення каналізаційних стоків у системах очисних споруд);
- об'єкти електропостачання (об'єкти виробництва, транспортування та розподілу електроенергії, у тому числі повітряні лінії електропередачі потужністю понад 110 кВ);
- об'єкти електрозв'язку, проводового та радіомовлення і телебачення;
- об'єкти повітряного транспорту (аеропорти та аеродроми, центри управління повітряним рухом);
- об'єкти морського та річкового транспорту (порти, судноремонтні заводи та бази, об'єкти роботи із вантажами, пункти управління рухом);
- об'єкти залізничного транспорту (залізничні вузли та станції (сортувальні, вантажні), ремонтні заводи та депо, пасажирські вокзали при кількості пасажирів 1500 та більше на добу, пункти управління залізничним рухом);
- об'єкти метрополітену (лінійні ділянки, депо та станції, пункти управління рухом);
- об'єкти автомобільного транспорту (пасажирські автовокзали при кількості пасажирів 1500 та більше на добу, автомобільні заправні станції та комплекси);
- інші об'єкти національної економіки, які належать (або підлягають віднесенню на етапі проектування) до відповідної категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2038 (дск).
Підвищення стійкого функціонування ОГД досягається завчасним проведені комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження дії уражаючих факторів і створення умов для ліквідації наслідків НС.
Інженерно-технічні заходи — це комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості виробничих будинків і споруд, обладнання, комунально-енергетичних систем.
Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкта шляхом зміни технологічного процесу, що сприяє спрощенню виробництва продукції та усуває можливість виникнення вторинних уражаючих факторів.
Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівників командно-начальницького складу штабу, служб і формування ЦЗ при захисті робітників і службовців, проведення РіАВР, відновлення виробництва.
