Виконавець завдання: Палатник. В.В

Викладач консультант: Кушніренко А.С.

Майстер виробничого навчання: Герасименко Н.А.

ЗМІСТ

	ВСТУП	4
РОЗДІЛ І.	Технологічна частина
1.1	Загальні відомості
1.2	Створення формул, ввід формул
1.3	Використання формул при обчислюваннях у таблицях Microsoft Excel
1.4
2	Практична частина
РОЗДІЛ ІІ.	Охорона праці
	ВИСНОВОК
	СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
	ДОДАТКИ

ВСТУП

Мабуть кожний, хто пов'язаний с комп’ютером, чуючи слова «створення формул, таблиця та ін.» , згадує про програму Excel. Саме вона дає змогу вирішувати задачі будь-якого типу і ефективно використовувати формули при найменшій необхідності. Ексель несе в собі 10 функцій, кожна з яких пропонує десятки формул. Хоча більшість користувачів рідко використовує навіть чверть з усього списку. Кожний сучасний заклад обов’язково потребуватиме обчислення сум, доволі часто великих. Це і є одним із прикладів вирішення задач практичного характеру.У цій роботі я покажу,як можна вирішувати завдання за допомогою електронної таблиці.

Розділ і. Технологічна частина

1.1 Загальні відомості

Електронні таблиці — це програми, призначені для зберігання та опрацювання інформації, наданої в табличній формі. Електронні таблиці є двовимірними масивами (які зазвичай називають робочими листами), що складаються із стовпців і рядків. Програмні засоби для проектування електрон­них таблиць називають також табличними процесорами. Вони дозволяють не тільки створювати таблиці, а й автоматизувати опрацювання табличних даних. Функції табличних процесорів такі: • створення і редагування електронних таб­лиць; • оформлення і друк електронних таблиць; • створення документів з багатьма таблицями, об’єднаними формулами; • побудова діаграм, їх модифікація і розв’язання задач графічними методами; • робота з електронними таблицями як з базами даних (сортування таблиць, вибірка даних відповідно до запитів); • створення підсумкових і зведених таб­лиць; • використання під час побудування таб­лиць інформації із зовнішніх баз даних та ін.

Microsoft Excel може працювати з чотирма основними типами документів: робочим аркушем (електронною таблицею), робочою книгою, діаграмою, макротаблицею. Після завантаження табличного процесора на екрані буде подана відкрита чиста книга.

Ось так виглядає робоче вікно Ексель

Робоча книга — основний документ Excel. Вона являє собою електронний еквівалент папки-швидкозшивача. Книга складається з аркушів, імена яких виводяться на ярличках у нижній частині екрана. За умовчанням книга відкривається з 16 робочими аркушами: Аркуш 1, Аркуш 2, ... Аркуш 20, однак їх число можна збільшити або зменшити. У книгу можна вмістити декілька різних типів документів, наприклад робочий аркуш з електронною таблицею, лист діаграм, аркуш макросів і т. п.

Комірка ЕТ — основний елемент ЕТ для зберігання даних. Адреса комірки складається із стовпця і рядка, на перетині яких вона міститься. Для введення або редагування даних у якому-небудь елементі таблиці необхідно зробити цю комірку активною. Комірка може бути пустою або містити одне з таких даних: число, включаючи дату і час; текст; формулу.

Початкові дані в таблицях Excel подаємо у вигляді чисел та тексту, а для виконання операцій над вмістом тих або інших комірок використовуємо формули. Excel дозволяє використовувати у формулах не тільки числа, але й інші типи даних.

Діаграма являє собою графічне зображення зв’язків між числами електронної таблиці. Вона дозволяє показати кількісне співвідношення між величинами.Перед побудуванням діаграми треба вказати ряди, а потім перейти до типу діаграми.

Діаграми характеризуються такими параметрами:

• ім’я — надається користувачем; під цим іменем діаграма включається до складу електронної таблиці;

• тип — вибирає користувач із запропонованого списку;

• область діаграми — обмежує поле креслення побудови діаграми;

• розміщення — може відбуватись або на тому самому аркуші, що і таблиця, або на окремому аркуші;

• ряд — дані (діапазон комірок), за якими будується діаграма;

• осі — кожна з них характеризується параметрами: вид, шкала, шрифт, число, вирівнювання;

• легенда — список назв рядів (позначень змінних);

• область побудови — ділянка, обмежена осями, призначена для розміщення рядів даних.

Діаграма будується за допомогою Мастера диаграмм. Побудовану діаграму можна редагувати та форматувати.

Excel також має у своєму розпорядженні засоби для обробки інформації в базі даних із застосуванням апарата сортування, фільтрації і формування підсумкових даних, включаючи засоби зведених таблиць.

!.2 Створення форму.Ввід формул

Введення будь-якої формули починається зі знака «дорівнює» (=). Якщо його пропустити, то формула буде сприйнята як текст.

Однотипними (подібними) є формули, які мають однакову структуру (будову) і відрізняються тільки конкретними посиланнями.

Для спрощення введення однотипних формул у діапазон комірок формулу вводять тільки в одну (початкову) комірку, після чого її копіюють в інші комірки.

Під час копіювання однотипних формул використовуються відносні, абсолютні та змішані посилання.

Відносне посилання — посилання, яке автоматично змінюється при копіюванні формули. Записується у звичайному вигляді, наприклад A5, F6. У всіх комірках, куди воно буде копіюватися, змінюються і літера стовпця, і номер рядка.

Абсолютне посилання — посилання, яке не змінюється при копіюванні. Записується так: перед літерою стовпця та номером рядка додається знак $, наприклад $A$5, $K$12. При копіюванні формули у всіх комірках з’являться такі самі посилання.

Змішане посилання — посилання, яке частково змінюється при копіюванні. Записуючи змішане посилання, перед незмінним стовпцем або перед незмінним рядком ставиться $, наприклад $C12, $H2, A$5, N$56.

У комірки таблиці можна вводити вбудовані функції, об’єднані в групи (категорії): математичні, статистичні, логічні, текстові, фінансові тощо.

Функції в електронній таблиці реалізовані за допомогою стандартних програм, які можна викликати за ім’ям.

Використання всіх функцій у формулах відбувається за однаковими правилами:

• кожна функція має своє неповторне ім’я;

• при звертанні до функції після її імені в круглих дужках зазначається список аргументів, розділених крапкою з комою;

• введення функції в комірку треба починати зі знака «=», а потім указати її ім’я.

РОЗДІЛ ІІ: ОХОРОНА ПРАЦІ

І. Загальні положення

 1. Оператор комп'ютерного набору призначається на посаду і звільняється із займаної посади розпорядженням голови районної ради.  2. Оператор комп'ютерного набору безпосередньо підпорядковується начальнику загального  відділу.  3. У своїй роботі оператор комп'ютерного набору керується Конституцією України, нормативними і керівними матеріалами з обробки інформації, цією посадовою інструкцією.

II. Завдання та обов'язки

 Оператор комп'ютерного набору зобов'язаний:  - підготовлювати до роботи обладнання, магнітні диски, стрічки, картки, папір;  - виконувати операції з базами даних на комп'ютерному обладнанні (ввід, обробка, накопи-чення, систематизація, виведення інформації) згідно із затвердженими процедурами та інструкціями щодо використання периферійного оснащення, систем передачі (прийому) даних на відстані;  -  вводити і редагувати текст у текстовому редакторі;  - оперувати з файлами, записувати текст на магнітний носій або переносити на папір за допомогою принтера;  - виконувати інші операції технологічного процесу переробки інформації (приймати і контролювати вхідні дані, готувати, виводити і передавати вихідні дані тощо);  - керувати режимами роботи периферійного оснащення згідно з робочими завданнями (підготовка текстів документів і листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо);  - своєчасно застосовувати координуючі дії у випадку появи недоліків у роботі обладнання;  - доповідати відповідальному працівнику про виявлені відхилення від встановлених норм функціонування комп'ютерного обладнання;  - використовувати обладнання для передачі (прийому) інформації на відстані відповідно до вимог, призначених для цього, програм;  - постійно удосконалювати уміння і навички роботи з клавіатурою;  - у разі необхідності виконувати обов'язки секретаря керівника установи.

III. Права

 Оператор комп'ютерного набору має право:  - доповідати начальнику загального  відділу про всі виявлені недоліки в межах своєї компетенції;  - вносити пропозиції щодо удосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими цією посадовою інструкцією обов'язками.

IV. Відповідальність

 Оператор комп'ютерного набору несе відповідальність за:  - якість і своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов'язків;  - дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку  установи;  - нерозголошення відомостей, що становлять  таємницю установи;  - дотримання інструкцій з охорони праці, протипожежної безпеки і виробничої санітарії.

V. Повинен знати

Оператор комп'ютерного набору повинен знати:  - правила експлуатації комп'ютерної техніки і систем зв'язку;  - технологію обробки даних;  - робочі інструкції, програми, макети, інші нормативні і методичні матеріали щодо техніки проведення і послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах);  - стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядної документації;  - правила орфографії і пунктуації;  - технічні вимоги до магнітних дисків, витратних матеріалів для принтера;  - перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю установи;  - основи організації праці, трудового законодавства;  - правила внутрішнього трудового розпорядку установи; - норми і вимоги з охорони праці, протипожежної безпеки і виробничої санітарії.

 VI. Кваліфікаційні вимоги

На посаду оператора комп'ютерного набору може бути призначений працівник із загальною середньою освітою або із середньою спеціальною освітою без пред'явлення вимог до стажу роботи.

VIІ.Взаємовідносини (зв’язки) за посадою

Оператор комп’ютерного набору  у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими працівниками виконавчого апарату районної ради, управліннями та відділами районної державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами, установами та організаціями.