3. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу

хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування.

Заява подається протитуберкульозним закладом, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, до суду за місцезнаходженням закладу або за місцем виявлення хворого на заразну форму туберкульозу (ст. 283 ЦПК).

У заяві мають бути зазначені встановлені законом підстави для обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або продовження лікування. На обґрунтування необхідності обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або продовження лікування до заяви додається про це мотивований висновок лікарської комісії із зазначенням строку, протягом якого буде проведено лікування. На подання заяви встановлено 24 години з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.

Зазначені справи суд має розглянути протягом трьох днів після відкриття провадження у них з наданням права особам, щодо яких розглядається питання про обов'язкову госпіталізацію або про продовження лікування, на особисту участь у судовому засіданні, за винятком, коли за даними протитуберкульозного закладу зазначена особа становить загрозу розповсюдження хвороби. Обов'язковою є участь у справі представника такої особи, а також представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого було відкрито провадження у справі.

За результатами справи суд ухвалює рішення, яким задовольняє або відхиляє заяву про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування.

4. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб

На відкриття провадження у справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб, подається заява у встановлених законом випадках до суду, на території обслуговування якого знаходиться банк, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.

Зміст заяви: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю; їх місце проживання або місцезнаходження; ім'я представника заявника, якщо заява подається ним; найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, із зазначенням положень, законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Заява розглядається у п'ятиденний строк з дня її надходження у закритому судовому засіданні, про час і місце якого повідомляються заявник, особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, а також банк.

У справі, яка розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, повідомляється лише заявник.

Участь у судовому засіданні заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, їх представників та представника банку визнана ч. 2 ст. 289 ЦПК факультативною, тому їх неявка без поважних причин не перешкоджає розгляду справи. Але суд може визнати участь у судовому засіданні зазначених осіб необхідною (обов'язковою), відкласти розгляд справи, надіслати повторне повідомлення про виклик у судове засідання, застосувати за неявку відповідні санкції відповідальності.

Суд, встановивши у процесі розгляду заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, що заява ґрунтується на спорі про право, який розглядається у порядку позовного провадження, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам їх право подати позов на загальних підставах.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про задоволення заяви про розкриття банком інформації або про відмову у задоволенні заяви. Рішення про відмову у задоволенні заяви суд ухвалює, якщо буде встановлено, що заявник вимагає розкрити банківську таємницю щодо фізичної або юридичної особи без підстав та повноважень, визначених законом. Встановивши, що заявник вимагає розкрити банківську таємницю за наявності для цього підстав і повноважень, встановлених законом, суд ухвалює рішення про задоволення заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичної або фізичної особи. За змістом таке рішення має відповідати вимогам ст. 290 ЦПК. У ньому зазначається: ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника одержувача, якщо інформація надається представникові; ім'я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або знаходження цієї особи; найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю, яка має бути надана банком одержувачу, та мету її використання.

Ухвалене рішення про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичної або фізичної особи, підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд повинен надіслати банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Заявник або особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене рішення в апеляційному порядку. Таке оскарження не зупиняє його виконання.