3. Усиновлення

Правове регулювання умов усиновлення передбачено главою 18 СК, розгляд судами справ про усиновлення визначений ст.. 251-255 ЦПК. Підсудність. За ст. 251 ЦПК заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання. Зміст заяви (ст. 252 ЦПК):

• назва суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника (заявників), Заява повинна відповідати загальним вимогам позовної заяви, та зокрема у ній мають бути зазначені обставини усиновлення;

• прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я.

• можливе клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявниками батьками останньої.

До заяви за наявністю додаються документи: копія свідоцтва про шлюб; у разі усиновлення дитини одним із подружжя - письмова згода на це другого з подружжя, завірена нотаріально, медичний висновок про стан здоров'я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документи, що підтверджують право власності на користування жилим приміщенням; інші документи, визначені законом. До заяви про усиновлення дитини іноземцями або особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, також додаються: дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок відповідного компетентного органу держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене у нотаріальному порядку, про надання представником дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених вище (ч. 4 ст. 252 ЦПК), додаються згода законного представника дитини та згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.

Документи, які подаються усиновлювачами-іноземцями мають бути у встановленому порядку легалізованими, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР України, перекладеними на українську мову і засвідченими нотаріально.

Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити зазначені відомості, дані про відсутність матері, батька або піклувальника, а також згоду особи на усиновлення (ч. 6 ст. 252 ЦПК.

Підготовка справи до розгляду. За ст. 253 ЦПК Суд вирішує питання про участь у ній органів опіки та піклування, а у справах, відкритих за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади. Відповідним органом опіки та піклування до суду подається висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку додаються: акт обстеження умов життя заявника за місцем його проживання; свідоцтво про народження дитини; медичний висновок про стан здоров'я дитини; про її фізичний і розумовий розвиток; згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення, інші документи установлені законом і визначені судом.

Розгляд справи. Справа про усиновлення дитини розглядається за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, яка за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд вважає за необхідне допитати. Справа про усиновлення повнолітньої особи розглядається за обов'язковою участю заявника, усиновлюваної особи, із викликом заінтересованих та інших осіб, якщо суд визнає за потрібне їх допитати. Для забезпечення таємниці усиновлення справа розглядається у закритому судовому засіданні (ст. 226 СК, ч. 3 ст. 254 ЦПК).

Рішення суду ухвалюється, якщо суд перевірив законність підстав для усиновлення, у тому числі наявність згоди усиновлюваної особи, якщо вона необхідна. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). На клопотання заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, а також про зміну імені, прізвища та по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновителів батьками дитини. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). З набранням рішенням законної сили виникає усиновлення. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається органу реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1.07.10 р. № 2398-VІ), а у справах усиновлення дітей іноземними громадянами - також до уповноваженого органу виконавчої влади. Якщо батьки дитини відкликали свою згоду на усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду (частини 5, 6 ст. 255 ЦПК). Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.