6. Ухвали суду першої інстанції

Ухвалами вирішуються питання, пов'язані з рухом провадження у справі в суді першої інстанції, різні клопотання і заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, про зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (ч. 2 ст. 208 ЦПК), питання, спрямовані на виникнення, розвиток або припинення цивільних процесуальних правовідносин, на створення належних умов для всебічного, повного і об'єктивного розгляду та вирішення справи, на реалізацію і захист процесуальних прав суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин. Види ухвал:

Залежно від вирішення вимоги, спрямованої на розвиток провадження у справі:

а) ухвали, спрямовані на відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 122 ЦПК), а також в питаннях виправлення описки і арифметичної помилки (ст. 219); ухвали про роз'яснення рішення (ст. 221), скасування обмеження дієздатності або поновлення громадянина у дієздатності (ч. 2, 3 ст. 241 ЦПК );

б) ухвали, які забезпечують розвиток процесу у справі, — під час підготовки справи до розгляду, вирішення судом справи і виконання судового рішення — про притягнення або вступ у справу співучасників, третіх осіб, органів державного управління, про залучення додаткових доказів, призначення експертизи, відкладення розгляду у справі.

в) ухвали, які перешкоджають виникненню цивільного процесу у справі (перетинальні) або подальшому його ро­витку (заключні). Перетинальні — ухвали про відмову у прийнятті заяви (ст. 122 ЦПК), зупинення провадження у справі (статті 201-204 ЦПК), залишення заяви без руху (ст. 121 ЦПК); заключними ухвалами закінчується провадження у справі (статті 205-206 ЦПК), залишення позову без розгляду.

г) ухвали по застосуванню санкцій за цивільні процесуальні правопорушення - заходів процесуального примусу про притягнення до кримінальної відповідальності.

ґ) ухвали, які сигналізують про порушення законності та істотні недоліки у роботі підприємств, установ, організацій, з метою вжиття заходів до їх усунення - окремі ухвали.

За процесуальною формою втілення ухвали поділяються на самостійні і журнальні.

Суд постановляє у нарадчій кімнаті самостійні ухвали, які втілюються у письмову форму окремого процесуального документа, підписуються всім складом суду і приєднуються до справи (закриття провадження у справі - ст. 209 ЦПК).

Журнальні ухвали з окремих нескладних питань суд постановляє, не виходячи до нарадчої кімнати. Вони заносяться до журналу судового засідання .(про порядок допиту свідків).

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Зміст ухвали суду. За ст. 210 ЦПК ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення;

прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, визначені п. 3, 4 ч. 1 ст. 210 (мотивувальної та резолютивної частини). Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених ЗУ "Про виконавче провадження". Ухвала, постановлена відповідно до ст. 389-6 та 389-11 ЦПК, повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.

Окремі ухвали суду. За ст. 211 ЦПК Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому ЦПК. Окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду.

ЦПК не зобов’язує суд проголошувати окрему ухвалу, проте суд повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про її постановлення.