- •6. Науково-дослідна діяльність студентів:
- •9. Загальні принципи організації наукової праці
- •11.Психологія наукової творчості.
- •13. Робоче місце науковця
- •13. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності
- •19. Поняття про методи наукового дослідження.
- •7) Лабораторний експеримент (моделювання діяльності людини)
- •8) Метод експертних оцінок (думка експертів)
- •27. Список використаних джерел.
- •29. Підготовчий етап роботи над курсовою(бакалаврською) роботою
- •30. Робота над текстом курсової(бакалаврської) робіт
- •37. Наукова публікація: поняття, функції, основні види.
- •38. Наукова монографія
- •41. Тези доповіді
- •42. Реферат
- •43. План джерела наукової інформації.
- •44. Конспект джерела наукової інформації.
- •Різновиди анотацій
- •Структура анотації книги
- •46. Рецензія
- •Види рецензій
- •Приблизна структура рецензії
19. Поняття про методи наукового дослідження.
Метод – спосіб застосування старого знання для здобуття нового. Розрізняють всезагальний, загальнонауковий та конкретно-науковий методи. Всезагальний метод — це метод пізнання світу і конкретних об'єктів у ньому. Загальнонауковий метод об'єднує широкий спектр методів як теоретичних, так і прикладних досліджень. Розвиток науки відбувається на основі широкого використання саме загальнонаукових методів. До них належать наступні: Аналіз: предмет вивчення умовно або практично поділяється на складові елементи. Кожна частина досліджуються як частина цілого. Синтез – дозволяє поєднати розчленовані та досліджені у процесі аналізу частини, встановити зв'язок між ними і пізнати предмет як єдине ціле . Індукція – складання загальної картини на основі аналізу окремих елементів . Дедукція – характеристика конкретного об’єкту на основі загальної характеристики всієї картини. Абстрагування — метод наукового пізнання, що передбачає умовне уявлення ознак, зв'язків предмета або явища, що цікавлять дослідника, їх умовного відволікання від інших. Аналогія — метод наукового пізнання, на основі якого досягається знання про предмети, явища, процеси, які мають схожість з іншими. Моделювання — це метод наукового пізнання, який полягає у заміні предмета чи явища, які вивчаються, спеціально виготовленими аналогами, які досліджуються. Конкретно – науковий метод – це метод, який використовують для дослідження у певній галузі. У журналістиці найпоширенішими є аналіз документів, опитування, опис, спостереження.
20. Загальнонаукова методологія. Методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. Загальнонаукова методологія - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності, які можна застосувати до будь-якої науки. Методологія виконує такі функції: - визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища; - направляє, передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета; - забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається; - допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки; - забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці; - створює систему наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.
21. Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження і відповідає на запитання: «Як пізнавати?».
Конкретно-наукові методи (КНМ) — ті, що застосовуються в окремих науках або у кількох близьких між собою наукових дисциплінах.
Вони поділяються на дві групи:
міждисциплінарні
спеціальні
Різновиди конкретно-наукових методів
1) Метод об'єктивного спостереження - це спеціально організоване спостереження, має спеціальну мету. Особливість цього методу:
1. природні умови;
2. наявність плану;
3. обмеження дослідником ознак, які є предметом спостереження;
4. вироблення дослідником однозначних критеріїв оцінки цих ознак;
5. забезпечення чіткості і тривалості спостереження.
6. ведення дослідником щоденника
2) Метод самоспостереження, або інтроспекції побудований на здатності людини усвідомлювати свою особистість, тому застосування його зумовлене рівнем розвитку в особистості самосвідомості.
Від дослідника, який користується методом самоспостереження вимагається наявність здатності виконувати діяльність в умовах, які впливають на його емоційну сферу. Дослідник має бути емоційно і соціально зрілою особистістю.
3) Метод самозвіту
4) Природний експеримент поєднує позитивні риси методу об'єктивного спостереження і лабораторного експерименту. Він проводиться в умовах, близьких до звичайної діяльності, але у таких формах, які не порушують природності, звичайності для піддослідних.
5) Метод тестів
Мета використання:
1) диференціації та порівняння за певними якостями учнів, які навчаються і виховуються приблизно за однакових умов;
2) профвідбору, особливо на відповідальні професії.
6) Метод запитань
Цей метод базується на цілеспрямованому одержанні інформації шляхом усного чи письмового опитування. Він реалізується у трьох формах:
1) бесіда;
2) інтерв'ю;
3) анкетне опитування.
