Лекція 1 Принципи побудови комп’ютерних мереж

1 Типи мереж

На сьогоднішній день існує два типи мережі – однорангова та мережа на основі виділеного сервера. Кожна з них має як переваги, так і недоліки.

Однорангова мережа, швидше за все, підійде користувачам, що хочуть спочатку спробувати мережу “в ділі” або можуть дозволити тільки малі витрати на побудову й обслуговування мережі. Мережа на основі сервера застосовується там, де важливий повний контроль над усіма робочими місцями. Це може бути і невелика домашня мережа, й об’ємна корпоративна система мереж, об’єднаних в одну загальну.

Ці два різних типи мереж мають загальні корені та принципи функціонування, що у випадку необхідної модернізації дозволяє перейти від більш простого варіанта – однорангової мережі – до більш складного – мережі на основі сервера.

1.1. Однорангова мережа

Однорангову мережу побудувати дуже просто. Головна ознака такої мережі – всі вхідні в її склад комп’ютери працюють самі по собі, тобто ними ніхто не керує.

Фактично однорангова мережа виглядає як деяка кількість комп’ютерів, об’єднаних за допомогою одного з типів зв’язку. Відсутність керуючого комп’ютера – сервера – робить її побудову дешевшою. Однак самі комп’ютери, що входять в однорангову мережу, повинні бути досить потужними, щоб справлятися з усіма основними й додатковими задачами (адміністративними, захистом від вірусів тощо).

Будь-який комп’ютер у такій мережі можна назвати як робочою станцією, так і сервером, оскільки немає якого-небудь конкретного виділеного комп’ютера, що здійснював би адміністративний або інший контроль. За комп’ютером такої мережі стежить сам користувач (або користувачі), який працює на ньому. У цьому криється головний недолік однорангової мережі – її користувач повинен не просто вміти працювати на комп’ютері, але й мати уявлення про адміністрування. Крім того, йому доводиться самому справлятися з позаштатними ситуаціями, що виникають при роботі комп’ютера, і захищати його від різноманітних неприємностей, починаючи з вірусів та закінчуючи можливими програмними й апаратними неполадками.

В одноранговій мережі використовуються загальні ресурси, файли, принтери, модеми та ін.  Однак через відсутність керуючого комп’ютера кожен користувач поділюваного ресурсу має самостійно встановлювати правила і методи його використання.

Для роботи з одноранговими мережами можна використовувати будь-яку операційну систему. Підтримка однорангової мережі реалізована в Microsoft Windows, починаючи з Windows 95, тому ніякого додаткового програмного забезпечення не потрібно.

Однорангова мережа звичайно застосовується, коли в мережу треба об’єднати кілька (як правило, до 10) комп’ютерів за допомогою з’єднання найпростішої кабельної системи і не треба використовувати строгий захист даних. Більшу кількість комп’ютерів підключати не рекомендується, оскільки відсутність “контролюючих органів” рано або пізно приводить до виникнення різних проблем. Адже через одного неосвіченого або ледачого користувача під загрозу ставиться захист та робота всієї мережі!

Якщо Ви зацікавлені в більш захищеній і контрольованій мережі, то слід створювати мережу, побудовану на основі сервера.