- •3. Діалектика соціокультурної динаміки
- •Функціональна системність структури суспільства.
- •7.Фактори суспільних змін.
- •8.Управліннясоціальнимипроцесами та управління державою: загальне та відмінне.
- •10. Соціальна комунікація та складові суспільного інформаційного простору.
- •13 Глобалізація як соціокультурний процес сучасності.
- •14 Глобалізм та антиглобалізм: ідеологічні принципи та соціокультурні програми
- •15. Основні виклики сучасного глобалізованого світу
- •19. Система міжнародного співробітництва як елемент соціокультурного проектування
- •24. Зміст та технології форсайт- досліджень.
- •25. Суспільна думка як фактор суспільного розвитку
- •26. Принципи стратегічного управління в соціокультурній сфері
- •28. Соціокультурне підгрунття управління змінами.
- •29. Соціальний капітал нації
- •30. Розвиток людського потенціалу в процесі суспільних змін.
- •Як би Ви сформулювали основне призначення етики державного службовця як відносно самостійної галузі теоретико-прикладного знання?
- •Через виконання цих завдань етика:
- •Що таке професійна етика? Яке практичне призначення етики державного службовця?
- •Фактори, що обумовлюють конкретизацію загальнолюдських принципів моралі
- •Реалізація державної управлінської діяльності та державно-владних повноважень.
- •Етико-моральні засади закону України про державну службу. Ваше ставлення до цього закону. Пропозиції щодо поліпшення.
- •Законодавство України про етику державного службовця.
- •Етичні кодекси в державному управлінні
- •Етичні кодекси у системі державного управління
- •3. Моральний кодекс
- •Стаття 2. Законодавство про благодійну діяльність
- •Благодійна діяльність Стаття 3. Цілі та сфери благодійної діяльності
- •Моральне обличчя державного службовця. Як ви розумієте наступні моральні якості: гуманізм, патріотизм, справедливість, мужність, принциповість, щедрість, оптимізм.
- •Соціально-етичні вимоги до керівництва трудовим колективом. Стилі та різновиди керівництва.
- •6.1. Роль етикету в адміністративній діяльності
- •Керівник і підлеглий: етика спілкування.
- •Складові культури поведінки державного службовця в умовах виробництва, громадської діяльності та в сфері сімейно-побутових взаємин.
- •Спілкування -
- •Реалізуються світоглядні позиції людей та їхнє розуміння моральних принципів та засобів їх здійснення.
- •Службовий та діловий етикет.
- •Національний етикет державного службовця.
- •Релігійний етикет
- •Професійний етикет-яяяя
- •Етико-естетичні норми і вимоги до зовнішнього вигляду службовців.
- •Врахування традицій і звичок етичних спільнот у спілкуванні та управлінсько-практичній діяльності.
- •Ділові подарунки, їх зміст, умови вручення та прийняття.
- •Умови та стиль проведення прийомів, гостей, делегацій, виступів на конференціях і парад.
- •Етикет національного прапора.
- •Імідж державного службовця.
- •Основні елементи імідж-технології самопрезентації.
24. Зміст та технології форсайт- досліджень.
Форсáйт (від англ. Foresight — «погляд у майбутнє») — це систематична спроба зазирнути в довгострокове майбутнє науки, технології, економіки та суспільства з метою ідентифікації зон стратегічного дослідження та появи нових високих технологій, що подають надії приносити найбільші економічні та соціальні вигоди.
Сутність форсайту: Моделювання майбутнього на основі експертних методів наукового дослідження; Системний роздум про майбутнє з метою впливу на розвиток подій; Сценарне прогнозування соціально-економічного розвитку на 10-20 років;Метод виявлення інноваційних проривів та їх впливу на суспільство.
Базові принципи форсайту: Майбутнє можна створити, воно залежить від застосованих зусиль; Майбутнє варіативне і залежить від рішень, які будуть прийняті; Майбутнє не прогнозується, воно проектується.
Завдання форсайту: Створення єдиного інформаційного поля та загальних координат майбутнього; Створення “картини світу майбутнього ” (тенденції, тренди,технології); Налаштування на виклики майбутнього та вихід за межі традиційного мислення; Осмислення способів та спрямованості взаємодії; Формування мотивації змін та впевненості через розуміння напряму руху змін.
Елементи форсайту, які взаємодіють між собою: креативність, взаємодія, доведеність, експертиза.
Класичними технологіями форсайту у практиці його застосування визначаються сценування, метод дельфі, створення дорожніх карт.
Сценування припускає розробку декількох розгорнутих картин майбутнього, кожна з яких може бути реалізована за виконання певних умов. Від класичного прогнозування, що базується на виявленні усіх наслідків даної ситуації, сценування відрізняється тим, що пропонує певні «прожекти» майбутнього, засновані на фактах сучасності щодо його уявлення. Наприклад, варіанти розвитку ситуації уявляються на основі альтернативних текстів щодо визначеної проблеми, надрукованих у науковій, аналітичній літературі. Таким чином, у сценарному підході те, що має статись, і передбачається, і проектується одночасно.
Суть методу дельфі виявляється у структуруванні процесу групової комунікації щодо визначеної проблеми. При цьому залученими до такого процесу стають учасники інтерактивних незалежних опитувань та експерти. Опитування дозволяють визначити вірогідність, значення та наслідки факторів, тенденцій та подій, пов’язаних із обговорюваною подією. Після проведення опитувань учасники експертної групи отримують відповіді, без вказівки на їх авторство, що дозволяє уникнути певної заангажованості. На основі аналізу цих відповідей прогнозується майбутнє у його варіантах. Цінність методу дельфі виявляється у можливості отримати розгорнуті та об’єктивні результати, оскільки анонімність та інтерактивність не дає можливості впливати авторитетним учасникам на інших, а також «знімає» проблему зосередження всіх експертів в одному місці.
Метод створення дорожніх карт (Technology Roadmapping) дозволяє візуалізувати уявлення плану-сценарію розвитку подій, який фіксує можливі сюжети та точки критичних рішень. Форсайт завжди має на увазі участь багатьох експертів із всіх сфер діяльності, які пов’язані з тематикою конкретного форсайт-проекту, а також певних груп населення, що є прямо зацікавленими у вирішенні обговорюваних у межах проекту проблем. У цьому ми вбачаємо спільність форсайт із синергетикою, що також визначається припущенням щодо розвитку подій з точки зору впливу на об’єкт дослідження різних систем.
