- •3. Діалектика соціокультурної динаміки
- •Функціональна системність структури суспільства.
- •7.Фактори суспільних змін.
- •8.Управліннясоціальнимипроцесами та управління державою: загальне та відмінне.
- •10. Соціальна комунікація та складові суспільного інформаційного простору.
- •13 Глобалізація як соціокультурний процес сучасності.
- •14 Глобалізм та антиглобалізм: ідеологічні принципи та соціокультурні програми
- •15. Основні виклики сучасного глобалізованого світу
- •19. Система міжнародного співробітництва як елемент соціокультурного проектування
- •24. Зміст та технології форсайт- досліджень.
- •25. Суспільна думка як фактор суспільного розвитку
- •26. Принципи стратегічного управління в соціокультурній сфері
- •28. Соціокультурне підгрунття управління змінами.
- •29. Соціальний капітал нації
- •30. Розвиток людського потенціалу в процесі суспільних змін.
- •Як би Ви сформулювали основне призначення етики державного службовця як відносно самостійної галузі теоретико-прикладного знання?
- •Через виконання цих завдань етика:
- •Що таке професійна етика? Яке практичне призначення етики державного службовця?
- •Фактори, що обумовлюють конкретизацію загальнолюдських принципів моралі
- •Реалізація державної управлінської діяльності та державно-владних повноважень.
- •Етико-моральні засади закону України про державну службу. Ваше ставлення до цього закону. Пропозиції щодо поліпшення.
- •Законодавство України про етику державного службовця.
- •Етичні кодекси в державному управлінні
- •Етичні кодекси у системі державного управління
- •3. Моральний кодекс
- •Стаття 2. Законодавство про благодійну діяльність
- •Благодійна діяльність Стаття 3. Цілі та сфери благодійної діяльності
- •Моральне обличчя державного службовця. Як ви розумієте наступні моральні якості: гуманізм, патріотизм, справедливість, мужність, принциповість, щедрість, оптимізм.
- •Соціально-етичні вимоги до керівництва трудовим колективом. Стилі та різновиди керівництва.
- •6.1. Роль етикету в адміністративній діяльності
- •Керівник і підлеглий: етика спілкування.
- •Складові культури поведінки державного службовця в умовах виробництва, громадської діяльності та в сфері сімейно-побутових взаємин.
- •Спілкування -
- •Реалізуються світоглядні позиції людей та їхнє розуміння моральних принципів та засобів їх здійснення.
- •Службовий та діловий етикет.
- •Національний етикет державного службовця.
- •Релігійний етикет
- •Професійний етикет-яяяя
- •Етико-естетичні норми і вимоги до зовнішнього вигляду службовців.
- •Врахування традицій і звичок етичних спільнот у спілкуванні та управлінсько-практичній діяльності.
- •Ділові подарунки, їх зміст, умови вручення та прийняття.
- •Умови та стиль проведення прийомів, гостей, делегацій, виступів на конференціях і парад.
- •Етикет національного прапора.
- •Імідж державного службовця.
- •Основні елементи імідж-технології самопрезентації.
Національний етикет державного службовця.
Кожен народ має свої культурні традиції, свій національний характер. Навіть народи-сусіди, що сповідують одну релігію, часто мають істотні розбіжності в мові і звичаях. Неважко уявити, які труднощі можуть виникнути під час спілкування мешканця Західної Європи з представником Японії — країни, порівняно недавно відкритої для європейців, яка й досі залишається для них таємничою і незбагненною.
Фахівці з міжнародних контактів мають різні погляди на те, наскільки представники різних народів і регіонів світу повинні враховувати національні особливості спілкування, ведучи спільні справи. Одні вважають, що інтенсивність ділового спілкування призводить до розмивання національних меж. Глобалізація інформаційних систем, розвиток міжнародних політичних, економічних і культурних зв'язків сприяє взаємопроникненню національних стилів спілкування, формує єдині параметри ведення переговорів.
Інші, навпаки, схильні надавати національним особливостям дуже великого значення, оскільки цінності, навички поведінки, традиції, засвоєні в дитинстві і юності (а вони, звичайно, залежать від національності і країни проживання), створюють під час переговорів значні проблеми для носіїв різних культур. До того ж, у бізнесі з'являється все більше людей, які Не мають досвіду міжнародного спілкування І ведуть справи виключно в національній манері.
У всякому разі, жоден фахівець з міжнародних зв'язків не візьметься стверджувати, що національні особливості не мають значення для ділового спілкування і що їх сміливо можна ігнорувати. Поки інтереси сторін збігаються, національні розбіжності майже непомітні, але як тільки виникає конфлікт, вони починають відігравати важливу роль.
Релігійний етикет
В различных религиях, вероисповеданиях, устанавливаются обязательные для верующих правила — религиозные нормы. Они содержатся в религиозных книгах (Ветхий Завет, Новый Завет, Коран, Сунна и др.), в решениях собраний верующих или духовенства, в произведениях авторитетных религиозных писателей. Этими нормами определяется порядок организации и деятельности религиозных объединений, регламентируются отправление обрядов, порядок церковных служб.
Религиозные нормы.
Ряд религиозных норм имеет моральное содержание (заповеди). В истории права были целые эпохи, когда многие религиозные нормы носили юридический характер, регулировали некоторые политические, государственные, гражданско-правовые, процессуальные, брачно-семейные и иные отношения. В некоторых современных исламских странах Коран («арабский судебник») и Сунна — основа религиозных, правовых, моральных норм, регулирующих все стороны жизни мусульманина, определяющих «правильный путь к цели» (шариат). В христианских же странах церковь уже не имеет такого тоталитарного влияния. Мы можем выбирать для себя, верить в Бога или нет, обращаться в веру или же остаться в стороне. Верующему человеку религиозный этикет предписывает соблюдение множества норм, как то:
соблюдение заповедей;
регулярное посещение церкви;
ежедневные молитвы;
соблюдение церковных праздников, постов;
проведение определенных жизненных событий (крещение, венчание, похороны) по церковным канонам; и прочее.
Иногда нормы религиозного этикета вступают в противоречие с нормами, регулирующими иные сферы человеческой жизнедеятельности. Например, день церковного праздника, в который не положено трудиться, не всегда совпадает с календарным выходным днем. Также не в любой одежде можно зайти в церковь. В таких случаях нужно искать разумный компромисс.
Посещение церкви.
Церковь — это оплот религиозных норм, все под ее сводом подчиняется строгим правилам и канонам. Даже те православные христиане, которые не слишком ревностно соблюдают религиозные нормы, время от времени посещают церковь. Потребность или необходимость в этом хоть раз в жизни возникала, пожалуй, у каждого человека.
Вот что говорится церковными служителями о требованиях к посетителям церкви:
Перед приходом в церковь.
Категорически запрещается приходить в храм в нетрезвом состоянии, приносить или приводить с собой животных. Для посещения церкви оденьтесь скромно. Ваша одежда должна быть пристойной и опрятной. Не навешивайте на себя украшений, а тем более драгоценностей. Не одевайтесь в коротенькие платья и юбки, шорты и одежду с коротким (выше локтя) рукавом, майки и пляжные костюмы.
Женщины должны быть одеты в женскую одежду. Собираясь в Дом Божий, не накрашивайте губы и лицо, не помазывайте себя даже слабо пахнущими одеколонами или духами. Женщинам не положено посещать церковь, когда они пребывают в нечистоте по-женски: с первого дня до полного очищения. Ещё по дороге забудьте о мирской суете, мелочности, успокойтесь, если раздражены. Приходить на Богослужение надо заблаговременно, за 10-20 минут, чтобы купить свечи, приложиться к иконам, мощам или каким-то иным святыням храма.
При входе на территорию храма положены три Крестных знамения. Прежде чем их совершить, мужчина должен снять головной убор. (Перекрестившись, мужчина может надеть головной убор, если до входа в само здание храма далеко и на улице очень холодно, по каким-то иным причинам). Женщины не снимают головных уборов, а напротив, должны покрыться перед Крестным знамением и уже не снимать его. Крестные знамения совершаются без перчаток, рукавичек и т. п. с поясными поклонами, если нет поста. В посты положены Крестные знамения с земными поклонами.
На территории.
На территории церкви, а тем более в храме, нельзя: курить, мусорить, громко разговаривать и смеяться, осквернять территорию плевками и сморканиями. На территории храма категорически запрещено выгуливать животных. Фото — и видеосъёмку, а также аудиозапись можно делать только по благословению (разрешению) настоятеля.
В храме.
В храме нельзя громко разговаривать и смеяться, держать руки в карманах и за спиной, есть, сосать конфеты, жевать. Не стойте к Алтарю спиной. Без нужды не ходите по храму.
Ставить свечи и прикладываться к иконам нужно так, чтобы не помешать другим молящимся.
