- •3. Діалектика соціокультурної динаміки
- •Функціональна системність структури суспільства.
- •7.Фактори суспільних змін.
- •8.Управліннясоціальнимипроцесами та управління державою: загальне та відмінне.
- •10. Соціальна комунікація та складові суспільного інформаційного простору.
- •13 Глобалізація як соціокультурний процес сучасності.
- •14 Глобалізм та антиглобалізм: ідеологічні принципи та соціокультурні програми
- •15. Основні виклики сучасного глобалізованого світу
- •19. Система міжнародного співробітництва як елемент соціокультурного проектування
- •24. Зміст та технології форсайт- досліджень.
- •25. Суспільна думка як фактор суспільного розвитку
- •26. Принципи стратегічного управління в соціокультурній сфері
- •28. Соціокультурне підгрунття управління змінами.
- •29. Соціальний капітал нації
- •30. Розвиток людського потенціалу в процесі суспільних змін.
- •Як би Ви сформулювали основне призначення етики державного службовця як відносно самостійної галузі теоретико-прикладного знання?
- •Через виконання цих завдань етика:
- •Що таке професійна етика? Яке практичне призначення етики державного службовця?
- •Фактори, що обумовлюють конкретизацію загальнолюдських принципів моралі
- •Реалізація державної управлінської діяльності та державно-владних повноважень.
- •Етико-моральні засади закону України про державну службу. Ваше ставлення до цього закону. Пропозиції щодо поліпшення.
- •Законодавство України про етику державного службовця.
- •Етичні кодекси в державному управлінні
- •Етичні кодекси у системі державного управління
- •3. Моральний кодекс
- •Стаття 2. Законодавство про благодійну діяльність
- •Благодійна діяльність Стаття 3. Цілі та сфери благодійної діяльності
- •Моральне обличчя державного службовця. Як ви розумієте наступні моральні якості: гуманізм, патріотизм, справедливість, мужність, принциповість, щедрість, оптимізм.
- •Соціально-етичні вимоги до керівництва трудовим колективом. Стилі та різновиди керівництва.
- •6.1. Роль етикету в адміністративній діяльності
- •Керівник і підлеглий: етика спілкування.
- •Складові культури поведінки державного службовця в умовах виробництва, громадської діяльності та в сфері сімейно-побутових взаємин.
- •Спілкування -
- •Реалізуються світоглядні позиції людей та їхнє розуміння моральних принципів та засобів їх здійснення.
- •Службовий та діловий етикет.
- •Національний етикет державного службовця.
- •Релігійний етикет
- •Професійний етикет-яяяя
- •Етико-естетичні норми і вимоги до зовнішнього вигляду службовців.
- •Врахування традицій і звичок етичних спільнот у спілкуванні та управлінсько-практичній діяльності.
- •Ділові подарунки, їх зміст, умови вручення та прийняття.
- •Умови та стиль проведення прийомів, гостей, делегацій, виступів на конференціях і парад.
- •Етикет національного прапора.
- •Імідж державного службовця.
- •Основні елементи імідж-технології самопрезентації.
Етичні кодекси в державному управлінні
|
Необхідність у кодифікуванні основних етичних вимог до представників різних гілок державної влади обумовлена потребами:
|
Мета етичних кодексів у державному управлінні |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
Державне управління |
|
|||
|
З |
Судова влада |
Виконавча влада |
|
|
-
Етика у державному управлінні
Е тика парламентарів
Етика представників судової влади
Етика державних службовців
-
Етичні кодекси у державному управлінні
Етичний кодекс парламентаря
Етичний кодекс представника судової влади
Етичний кодекс державного службовця
Етичні кодекси у системі державного управління
Умови функціонування етичних кодексів Розробка та прийняття кодексу. |
||
представниками професії.
|
||
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дієвими кодекси етики стають тоді, коли вони світоглядно усвідомлюються, входять у особистісний світ людини, закріплюються внутрішньо та реалізуються на практиці. |
||
Дворівнева система кодексів поведінки у державному управлінні ( європейська модель) |
||
1. Загальний “Кодекс поведінки” |
Зрозумілий кожному базовий документ, де викладені глобальні цілі й задачі, сформульовані загальні норми етично прийнятної поведінки |
|
2. Формальні “Етичні правила” або “Стандарти поведінки” |
Збірка норм, опис стандартів, що конкретизують цей Кодекс, визначають порядок реалізації вимог, викладених у Кодексі. |
|
|
||
В Україні роль етичного кодексу державних службовців відіграють Загальні правила поведінки державного службовця (затверджені наказом Головдержслужби 23 жовтня 2000 року; зареєстровані в Міністерстві юстиції 7 листопада 2000 року), сформовані на основі Модельного кодексу, що рекомендував Комітет Міністрів Ради Європи. Загальні правила поведінки розповсюджують свою дію і на представників судової влади, якщо для них не затвердженні окремі правила поведінки з урахуванням особливості роботи в цих органах. Діяльність парламентарів в Україні регулюється Регламентом Верховної Ради. |
структура ділової етики організації: моральні цінності, ключові цінності організації, соціальна відповідальність та благодійна діяльність, регулятори етики, система санкцій та механізми контролю, принципи стосунків з зовнішнім оточенням-ще написати
До етичних структур відносяться різні системи, посади і програми, за допомогою яких організація, прагне стимулювати відповідну моральним принципам поведінку співробітників. Комітет з етики організація, як правило, утворюється з групи вищих керівників, на яких покладено обов'язок спостерігати за дотриманням працівниками етичних принципів і виносити рішення у випадку виникнення спірних ситуацій. Крім того, комітет відповідає за покарання тих, хто порушує правила етики, що має важливе значення, якщо організація прагне безпосередньо вплинути на поведінку працівників. Уповноважений з питань етики — це один з вищих керівників організації, що є її "совістю": до нього стікається інформація про етичні проблеми, що виникають, він займається врегулюванням конфліктів, а також вказує керівництву на потенційні джерела ускладнень. Існують й інші етичні структури, такі як навчальні програми і "гарячі лінії". "Гаряча лінія" — це безкоштовна телефонна служба, по якій працівники можуть доповісти про сумнівну поведінку, можливе шахрайство, збитки, несправедливе відношення менеджерів. Однак навіть найсильніша програма етичної підтримки не гарантує співробітникам уникнути можливих помилок. Мати вражаючу етичну програму недостатньо. Вона повинна бути присутньою у всіх повсякденних операціях, спонукати працівників приймати морально коректні рішення в будь-якій ситуації. Сьогодні багато передових компаній розуміють, що результати їх діяльності виміряються не тільки фінансовими показниками. Проблеми етики, впливу соціальних заходів на економічні показники компанії хвилюють як менеджерів, так і вчених; навколо цієї теми ведуться пожвавлені дебати. Найбільш гостро стоїть питання про те, чи не зашкодить "старанна поведінка фірми результатам її діяльності, адже зрештою етичні програми коштують грошей. Цій проблемі було присвячено кілька досліджень. Отримані вченими результати неоднозначні, однак вони підтверджують, що між соціальною відповідальністю і фінансовими показниками існує невеликий, але позитивний взаємозв'язок. Наявність у компанії таких ресурсів, як етика і соціальна відповідальність аж ніяк не наносить якого-небудь збитку її показникам. Дана теза підтверджується і досвідом таких компаній, як Hewlett-Packard, Digital Equipment Corporation, I Silicon Graphics, відзначених "Премією в галузі ділової етики". Передові фірми розуміють, що чесність і довіра дуже важливі для збереження успішного, прибуткового бізнесу. В короткостроковій перспективі суспільно корисна діяльність поєднана з додатковими витратами, однак тільки вона здатна встановити довірчі стосунки між компанією і суспільством, що, як відомо, не можна купити ні за які гроші. Зрештою, добрі справи так чи інакше йдуть на користь організації. Отже, ми бачимо, що дотримання етичних принципів і соціальна відповідальна діяльність ні в якій мірі не наносять збитку організаціям. Навпаки, менеджери та їх організації можуть зробити свій внесок у поліпшення життя суспільства й одночасно домогтися підвищення економічних показників. Люди втомилися від неетичних і соціально безвідповідальних вчинків багатьох комерційних фірм.

аконодавча
влада