Базова частина змісту навчання

Об'єкт	Проблема	Задачі
Визначення файлової сис-теми. Файлові системи операц-ійної систем Windows: Файлова система FAT16. Файлова система FAT32. Файлова систеа NTFS. Файлові системи операц-ійної системи Linux: Файлова система ext2. Файлова система ext3. Файлова систеа ext4. Основні їх характеристи-ки. Причини використання саме цих файлових сис-тем. Відмінності між викори-станням, будовою та при-нципом роботи цих фай-лових систем. Історія виникнення фай-лових систем. Визначення файла та формату файла. Основні формати файлів, котрі використовуються у цих файлових системах.	Розроблення нових та вдосконалення вже існу-ючих файлових систем Причини виникнення: - науково технічний про-грес; - виникнення нових різ-номанітних гаджетів; - еволюція операційних систем	Розглянути основні причини виникнення нових та вдосконалення вже існуючих файлових систем

віафів

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИ, ЗАСОБИ ТА ФОРМИ КРЕАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Креативне навчання використовується разом з традиційними формами навчання, які мають ряд суттєвих недоліків. До традиційних форм організації навчального процесу (видів навчальних занять) відносять: лекції; семінари; практичні заняття (лабораторні роботи, лабораторний практикум); самостійну аудиторну роботу студентів; самостійну позааудиторну роботу студентів; консультації; курсове проектування (курсові роботи); дипломне проектування (дипломні роботи); усі види практик. Звісно, головним недоліком усіх цих форм є те, що, особливо у наш час, застосовуючи їх на практиці, у багатьох студентів не виникає інтересу до дисципліни. Бо для деяких лабораторних робіт немає належної матеріальної бази. Деякі лекції бувають такі нудні, що студенти фактично засинають, прослуховуючи їх. (багато залежить твід викладача, його настрою, його вміння донести інформацію та інш.). Ще одним з головних недоліків я вважаю їх застарілість. Тобто вони засновані та базуються на старих принципах та традиціях, які зовсім не зрозумілі сучасному студенту, та сучасній молоді взагалі. А головна прична цього лежить у, як вже зазначено вище, у неналежній матеріально-технічній базі навчальних закладів. Буває, наприклад, на практичному занятті з обробки графічної інформації або комп'ютерної верстки студент не може показати викладачу завдання, виконане вдома у найновішій версії програми, бо у навчальному закладі встановлена застаріла версія, що не підтримує файли отримані у нових версіях. У такому випадку ні про яку продуктивність та користь навчання не може бути і мови.

Креативні методи навчання орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів. Пізнання при цьому можливе, але воно відбувається саме під час та за рахунок творчої діяльності учня. Головним результатом є отримання нового продукту. До креативних методів належать методи, які у традиційному розумінні є інтуїтивними: метод «мозкового штурму», метод емпатії, педагогічні методи учня, що виконує роль учителя, тощо. Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, які мають інтуїтивний характер. Інший вид креативних методів навчання базується на виконанні алгоритмічних приписів та інструкцій (методи синектики, «морфологічного аналізу»). їх мета — побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції. Наступний вид креативних методів — метод евристики, тобто прийоми, які дозволяють учням вирішувати завдання шляхом «наведення» на можливі правильні їх рішення та скорочення варіантів таких рішень [7].

Коротко розглянемо деякі з них.

Метод вигадування - спосіб створення невідомого учням раніше продукту за результатами певних розумових дій [8];

Метод «Якби…» - учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок того, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться. Виконання подібних завдань не тільки розвине здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні основи різних наук [8];

Образної картини - відтворює такий стан учня, коли сприйняття і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються; відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення. Учень під час такої роботи не тільки думає різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває значення реальності, що зображена [8];

Аглюцінації – учням пропонується поєднати непоєднувальні у реальній якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, гарячий сніг, солодку сіль тощо [8];

Метод «мозкового штурму» — це метод групового розв'язання творче проблеми або метод комунікативної атаки. Основне завдання методу — збирання щонайбільшого числа ідей з результатами звільнення учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів. Характерними особливостями методу є: спрямованість на активізацію творчої думки учнів; використання засобів, які знижують критичність та самокритичність особистості (пряме інструктування та/або створення сприятливих умов для виховання співчуття, взаємопідтримки та схвалення), завдяки чому зростає її впевненість у собі; функціонування на засадах вільного, нічим не обмеженого генерування ідей у групі спеціально відібраних осіб («генераторів ідей»); зниження рівня самокритичності учнів і запобігання витісненню оригінальних ідей у підсвідомість як небезпечних; створення умов для появи нових ідей; сприяння появі почуття психологічної захищеності [7].

Метод «морфологічного аналізу», або метод багатовимірних матриць, в основу якого покладено принцип систематичного аналізу. У процесі розробки нової ідеї учням необхідно скласти матрицю, у якій слід розкрити повний перелік ознак даної ідеї або завдання (характеристики, процеси, параметри, критерії тощо). Відбувається процес знаходження нових, несподіваних та оригінальних ідей шляхом складання різноманітних комбінацій відомих та невідомих елементів. Аналіз ознак та зв'язків, отриманих з різних комбінацій елементів (побудов, процесів, ідей), застосовується як для виявлення проблем, так й для пошуку нових ідей [7].

Метод інверсії, або звернення, орієнтований на пошук ідей у нових, несподіваних напрямах, здебільшого протилежних традиційним поглядам та переконанням. Характерними особливостями цього методу є: орієнтація на принцип дуалізму; розвиток діалектики мислення учнів; вплив на рівень розвитку творчих здібностей. Коли стереотипні прийоми виявляються марними, застосовуються принципово протилежні альтернативи рішення [7].

Метод евристичних питань – метод відомий також як метод «ключових питань». Метод евристичних питань доцільно застосовувати для збору додаткової інформації в умовах проблемної ситуації чи упорядкування вже наявної інформації в самому процесі рішення творчої задачі. Евристичні питання служать додатковим стимулом, формують нові стратегії і тактики рішення творчої задачі. Не випадково в практиці навчання їх також називають навідними запитаннями, тому що вдало поставлений педагогом питання наводить учня на ідею рішення, правильного відповіді.

У курсовій роботі надалі буде використовуватися метод мозкового штурму, бо він найбільш ефективно впливає на розвиток мозкової активності та генерує найбільше рішень, серед яких можна вибрати найбліьшу кількість вірних, та метод інверсії, бо завдяки ньому можна поламати стеріотипи та також винайти багато вірних рішень для певної ситуації. Також буде використовуватися метод еврестичних питань бо вони особливо розвивають інтуїцію мислення та логічну схему рішення творчих задач.

Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби навчання (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди. Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу. Засоби навчання мжна класифікувати так:

1. Прості засоби: 1) Словесні: підручники, навчальні посібники тощо; 2) Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини тощо.

2. Складні засоби: 1) Механічні візуальні пристрої: проектор, мікроскоп, кодоскоп та інші. 2)Аудіальні засоби: плеєр, програвач, радіо тощо. 3)Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео тощо 4) Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі [9]

Відповідно до базової частини навчання обираємо складні засоби навчання, котрі автоматизують процесс навчання комп'ютери та інформаційні системи).

Форма організації навчання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.

До загальних форм організації навчання належать урочна і позаурочна, у кожній з яких використовують фронтальну, групову та індивідуальну форми організації навчальної роботи.

Фронтальна форма організації навчальної діяльності учнів передбачає спільну діяльність класу для реалізації навчальних завдань. Учні під керівництвом учителя одночасно виконують спільну для всіх роботу, обговорюють, порівнюють та оцінюють її результати. Фронтальна форма може бути реалізована в процесі проблемного чи пояснювально-ілюстративного викладу матеріалу, виконання репродуктивних чи творчих завдань.

Групова форма організації навчальної діяльності учнів передбачає поділ їх на групи для розв'язання однакових чи різних завдань. Кількість учнів у групах має становити 3-6 осіб. Групова форма роботи найбільш доцільна під час проведення практичних і лабораторних робіт, та для розв'язання конструктивно-технічних завдань.

Індивідуальна форма організації навчальної роботипередбачає постановку перед кожним учнем спеціально дібраного відповідно до рівня його підготовки і навчальних можливостей завдання для самостійного розв'язання. Та попри значні переваги індивідуальних форм роботи їхнім недоліком є обмеження спілкування між учнями, взаємодопомоги у навчанні.

Отже, зважаюче на усе вищесказане обираємо групову форму організаціїї навчання бо саме вона найбільш ефективно допомагає вирішити поставленні завдання, а особливо з такої теми, як “Причини виникнення нових та вдосконаленн явже існуючих файлових систем”