9. Особливості формування ринків основних видів сільськогосподарської продукції і продовольства

Ринок по забезпеченню населення продовольством належить до найскладніших ринкових систем. Суб'єктами ринку продовольства є всі

категорії сільськогосподарських підприємств, підприємства харчової галузі, за- готівельні організації, комерційні структури, оптова і роздрібна торгівля тощо.

Зернове господарство в майбутньому має посісти пріоритетне місце в економіці держави. На 2010 рік визначений обсяг виробництва становить 40 млн т. Характерна риса сучасного ринку зерна - обмеженість як попиту, так і пропозиції. Кінцевий результат (прибуток) насамперед залежить від обсягу реалізованої продукції, її структури та собівартості.

Вирішальне значення і надалі матиме озимий клин господарства, ставка на парові попередники та інтенсивні технології, застосування мінеральних і органічних добрив, вдосконалення системи, функцій і форм організації праці.

Україна входила в першу десятку країн - найбільших виробників цукрових буряків й цукру і поставляла його за межі держави понад 3,5 млн т, на внутрішній - до 2,5 млн т. Проте з різних причин виробництво цукрових буряків в Україні зменшилось. Цукровобурякове виробництво України повинно розвиватись як експортно-орієнтована сфера і поряд з ринковим трансформуванням організаційно-виробничої структури АПК та відносинами власності бути складовою стратегії економічного розвитку держави. Для цього підприємствам необхідно запроваджувати спеціалізовані сівозміни, застосовувати інтенсивні технології вирощування цукрових буряків, обміню- ватися виробничою і економічною інформацією між цукровими заводами.

Україна має достатні умови для насичення внутрішнього продовольчого ринку продукцією олієпродуктового підкомплексу та її експорту в економічно- доцільних для товаровиробників і держави параметрах. В Україні насіння соняшнику вирощується 2,3 млн т, або 10 % світових обсягів. Останніми роками наша країна напосідає 1 -2 місця серед основних експортерів світу (Росії та Аргентини). Однак вона має орієнтуватись на світовий ринок готових продуктів, а не сировини. Для підвищення ефективності каналів реалізації насіння соняшнику основними шляхами підприємств мають бути: орієнтація на найбільш ефективні канали збуту на основі аналізу маркетингової інформації ринків, активізація участі в біржовій торгівлі, створення інтегрованих агропромислових формувань у складі виробників насіння соняшнику і олієдобувних підприємств.

Товарний ринок молока і молокопродуктів має специфічні особливості, пов'язані з їх властивістю - малотранспортабельністю і непридатністю до тривалого зберігання. Тому має бути створений стабільний ринок збуту для виробництва протягом року, гарантоване надходження молочної сировини на молокопереробні підприємства і відповідно безперебійне забезпечення на- селення продуктами щоденного попиту: незбираним молоком, кисломолочною продукцією, сиром, сметаною та ін. При цьому всі ланки технологічного ланцюга: «виробництво - заготівля - переробка - реалізація продукції» повинні функціонувати скоординовано і ритмічно.

У 2010 році намічено виробити 4 млн т м'яса худоби й птиці (у живий масі). Оскільки основа галузі тваринництва - поголів'я худоби, свиней і птиці - протягом останніх років катастрофічно зменшилася, склалися вкрай важкі вихідні позиції щодо виконання наміченої програми для переважної частини сільськогосподарських підприємств. На ринку м'яса, як і на інших ринках про-

довольства, склалася розбіжність між попитом, зумовленим низькою платоспроможністю населення, та засиллям імпортної продукції. В умовах існуючої економічної ситуації в підкомплексі необхідно відновити спеціалізовані комплекси та інтегрувати їх з переробними підприємствами по виробництву кормів, виробникам продукції відслідковувати ціни по різних джерелах реалізації та розширювати канали збуту; припинити зменшення поголів'я і відновлення якісних показників у галузі; встановити надбавки до закупівельних цін на молодняк худоби, що продається переробним підприємствам; раціонально організувати кормову базу.