6.3. Організаційно-економічні основи формування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу.

Важливим завданням обслуговуючої кооперації сільськогосподарських товаровиробників є протистояння безконтрольному поширенню непродуктивного торговельно-посередницького бізнесу, що «знекровлює» сільське господарство і тим самим сприяє відтоку фінансових ресурсів з агропромислового виробництва, посилює проблему диспаритету цін.

Обслуговуюча кооперація покликана надати товаровиробникам можливість отримувати прибутки не тільки безпосередньо від сільськогосподарського виробництва, а й від подальшого руху виробленої ними продукції, брати участь у великомасштабному бізнесі, використовувати професійних управлінців, розподіляти ризик, контролювати канали збуту своєї продукції і матеріально- технічного постачання, впливати на ціни шляхом формування великих партій продукції і застосування сучасних маркетингових методів і технологій, бути рівноправними партнерами у конкурентному ринковому середовищі.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - це підприємство, створене для здійснення обслуговування переважно своїх членів на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Залежно від видів діяльності Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" поділяє обслуговуючі кооперативи на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та багатопрофільні. Детальніший перелік послуг, що їх можуть надавати обслуговуючі кооперативи, наводиться нижче:

• зберігання і реалізація сільськогосподарської продукції;

• переробка сільськогосподарської продукції і лісової сировини;

• матеріально-технічне постачання;

• виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції (вирощування насіння деяких сільськогосподарських культур, вирощування молодняка птиці, свиней, племінної худоби тощо );

• ремонт сільгосптехніки та її технічне обслуговування;

• транспортне обслуговування;

• газифікація, телефонізація, електронізація і комп'ютеризація сільського господарства;

• виконання окремих видів сільськогосподарських робіт (оранка, збирання врожаю, боротьба з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, штучне осіменіння тварин, ветеринарне обслуговування);

• виконання будівельних робіт і виготовлення проектної документації;

• виробництво окремих видів добрив, техніки та обладнання для потреб селян;

• консультаційне обслуговування (бухгалтерське, фінансове, аудиторське, агрономічне, зоотехнічне, економічне тощо).

Однією з важливих передумов формування і ефективної діяльності обслуговуючих кооперативів є територіальна концентрація сільськогосподарських товаровиробників, а обов'язковою умовою початку розробки проекту організації кооперативу має бути їх ініціатива та зацікавленість. Важливою також є підтримка становлення кооперативу з боку органів державного управління та сільськогосподарських громадських об'єднань. Практична робота по створенню кооперативу може починатися лише за наявності лідера, який його очолить.

В обслуговуючих кооперативах об'єднується тільки частина власності товаровиробників, необхідна для нормальної роботи кожного такого кооперативу, шляхом передання йому грошового або натурального (що має вартісну оцінку) внеску на основі принципів, зафіксованих установчою угодою про створення кооперативу.

Факторами, що спонукають сільськогосподарських товаровиробників до кооперування, можуть бути:

• вигода від участі у великих за обсягом господарських операціях, створення конкуренції комерційним посередницьким фірмам та уникнення конкуренції між собою, користування послугами професійного менеджменту;

• можливість отримувати прибуток не тільки від виробництва, а й від подальших стадій руху виробленої ними продукції у межах маркетингового ланцюжка певного товару (виробництво - збирання та зберігання - переробка - транспортування - оптова торгівля - роздрібна торгівля - споживання);

• вихід на вигідні ринки збуту, постачання і послуг (у тому числі міжнародні);

• переваги від координації дій, поділу ризику й отримання ринкової вигоди, тобто контроль ситуації на ринку.

Особливість обслуговуючого кооперативу полягає в тому, що він:

• належить сільськогосподарським товаровиробникам – своїм членам- клієнтам і управляється ними на демократичних засадах;

• надає своїм членам ті послуги, які необхідні для їх власних колективних, фермерських чи особистих підсобних господарств і є продовженням цих господарств;

• не ставить за мету отримання прибутку для себе, а має на меті збільшення прибутку господарств своїх членів.

Специфічною характерною рисою сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є те, що його члени поєднують в одній особі співвласника кооперативного підприємства і його клієнта.