Принципи, методи планування та система планів підприємства
Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності.
Планування - це процес визначення цілей і вибору оптимального шляху їх досягнення. Іншими словами, планування - це сукупність дій колективів працівників по встановленню завдань, які визначають напрями, темпи і пропорції розвитку.
Планування на підприємстві - це процес пошуку і використання резервів підвищення ефективності виробництва і розв'язання соціальних проблем колективу. План підприємства за своїм змістом є сукупністю взаємозв'язаних заходів для збільшення прибутку за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів і комерційної діяльності.
В умовах ринкової економіки до основних принципів планування на підприємстві відносять такі:
Принцип вибору та обґрунтування цілей (цілепокладан-ня), кінцевої мети, результатів діяльності підприємства - це сприяти реалізації основної мети функціонування підприємства.
Рис.5.1. Основні принципи планування
Принцип системності передбачає, щоб планування охоплювало всі структурні підрозділи і при розробці планів повинні враховуватись у системі як зовнішні, так і внутрішні фактори, що зумовлюють зміну ситуації.
Принцип безперервності планування реалізується з допомогою використання системи планів, далекоглядних прогнозів, довго-, середньо-, короткострокових перспективних планів, поточних планів і оперативно-ви- робничих планів.
Принцип оптимальності ефективності використання застосовуваних ресурсів. Використання ресурсів підприємства має організовуватись на потреби, умови та кон'юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, запровадження досягнень науково-технічного прогресу, максимально повну реалізацію наявних резервів як суто виробничих, так і організаційних тощо.
Принцип збалансованості, тобто необхідна та достатня кількісна відповідність між взаємозв'язаними розділами й показниками плану. Принцип адекватності системи планування щодо об'єкта та умов його діяльності виходить із того, що, оскільки ринкове середовище зумовлює постійну зміну номенклатури продукції підприємства його виробничої та організаційної структури, технологій і факторів виробництва, оскільки методи планування, показники та розділи планів, організація самого процесу їхньої розробки підлягають постійному перегляду, а за необхідності - застосуванню поліпшених або принципово нових методів та процедур планування. Принцип первинності
планування - планування логічно передує виконанню всіх інших управлінських функцій. Принцип гнучкості (маневреності) планів - плани не є стандартними раз і назавжди даними, а їх можна змінювати стосовно змін внутрішньої і зовнішньої ситуації.
Принцип реальності планів - використання достовірної інформації.
Принцип науковості базується на відображенні в планах дії об'єктивних економічних законів, на використанні знань спеціальних економічних наук. Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів.
Методи планування - це засоби, з допомогою яких можна реалізувати принципи планування.
Нормативний метод дозволяє забезпечувати розрахунок величини показників з допомогою цілісної системи норм і нормативів (норм витрат матеріальних, паливно-енергетичних ресурсів, затрат часу, фінансових норм і нормативів).
Суть балансового методу полягає в розробці спеціальних таблиць- балансів, в одній частині яких із різним ступенем деталізації показують всі напрями витрачання ресурсів згідно з потребами, а в другій - джерела надходження усіх ресурсів. Під час опрацювання балансу треба домогтися рівності між цими двома його частинами.
Баланси на підприємствах розробляються для різних видів ресурсів (матеріальні, трудові, фінансові).
Економіко-математичне моделювання використовується в тих випадках, коли треба здійснити оптимізацію плану підприємства, тобто із багатьох варіантів плану вибрати найкращий з точки зору прийнятого критерію оптимізації.
Дослідно-статистичний (середніх показників) метод передбачає для встановлення планових показників використання фактичних статистичних даних за попередні роки, середніх величин.
Кожен вид плану має свої особливості щодо змісту, конкретної технології складання, сукупності розрахункових техніко-економічних показників.
Розрізняють такі види (системи) планування і відповідно види планів.
Директивне планування - це процес прийняття рішень, які мають обов'язковий характер (силу закону) для об'єктів планування. Директивні плани мають адресний характер і відзначаються надмірною деталізацією.
Індикативне планування є антиподом директивного, тому що індикативний план не має обов'язкового для виконавця характеру. Це найпоширеніша в усьому світі форма державного планування макроекономічного розвитку. Завдання індикативного плану називаються інди- каторами, тобто параметрами, що характеризують стан і напрями розвитку економіки, які розроблені органами державного управління під час формування соціально-економічної політики і визначення засобів державного впливу на господарські процеси, з метою досягнення зазначених параметрів.
Залежно від тривалості планового періоду планування поділяється на перспективне й поточне.
Рис. 5.2. Методи планування
Перспективне планування на підприємстві охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове.
Довгостроковий план виражає переважно стратегію розвитку підприємства, у ньому використано рішення, що стосуються сфер діяльності та вибору її напрямів, він охоплює період більше п'яти років.
Середньостроковий план - це, власне, деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства. Межа між довгостроковим і середньостроковим планами є дуже умовною і неоднозначною. Тривалість планового періоду залежить від ступеня визначеності умов діяльності
підприємства, його галузевої належності, загальної економічної ситуації в країні, вірогідності первинної інформації, якості її аналітичної обробки тощо.
Поточне планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямами його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць). Різновидом поточного планування є оперативно-календарне планування, тобто календарне погодження виробничого процесу між структурними підрозділами з урахуванням послідовності та параметрів технологічного процесу.