Показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.
1. Фондовіддача.
Показує, яка
сума валового
доходу припадає
на 1 грн
вартості основних виробничих
фондів.
де ФВ - фондовіддача підприємства;
ВД - валовий дохід за розрахунковий період.
Фондомісткість.
Характеризує,
яка частка вартості
основних
виробничих
фондів
припадає
на
1
грн
валового
доходу
підприємства.
Цей
показник обернений до
фондовіддачі.
На збільшення фондовіддачі та зменшення фондомісткості іноді суттєво можуть впливати інфляційні процеси або підвищення рівня цін, тобто фактори, від яких не залежить ступінь використання фондів. Для того
щоб уникнути необгрунтованого збільшення або зменшення цих показників, їх визначають в умовно-натуральних одиницях.
ФВ
П
Сср
де П - чиста продукція підприємства.
Рентабельність основних виробничих фондів. Визначається як відношення балансового прибутку (Пб) до середньорічної вартості фондів.
Нематеріальні ресурси підприємства
Крім матеріальних ресурсів підприємства (фірми), до яких належать основні виробничі фонди та оборотні засоби, на ефективність його діяльності впливають такі чинники, як наявність та ступінь використання нематеріальних ресурсів.
До нематеріальних ресурсів належать ресурси, які не мають матеріальної основи, але здатні давати прибутки або користь підприємству впродовж досить тривалого періоду. Головною особливістю таких ресурсів є відсутність можливості визначення загального конкретного розміру користі, вигоди, яку вони дають підприємству.
За своєю природою нематеріальні ресурси виникають як наслідок нових унікальних знань, досвіду рідкісного використання певних видів ресурсів. Використання нематеріальних ресурсів забезпечує їх власників недосяжними для конкурентів можливостями, тобто підвищує
конкурентоспроможність підприємства на ринку. Наприклад, володіння ліцензією дає власникові право використовувати певне технічне досягнення. Зареєстрований товарний знак гарантує споживачеві унікальні властивості товару та його високу якість.
Нематеріальні ресурси часто називають інтелектуальною власністю підприємства. До неї належать об'єкти промислової власності, об'єкти, що охороняються авторським правом та суміжними правами, інші (нетрадиційні) об'єкти (рис. 3.7).
Рис. 3.7. Класифікація об'єктів інтелектуальної власності
До об'єктів промислової власності відносять винаходи, промислові зразки, корисні моделі, знаки для товарів та послуг, позначки про походження товару, "фірмове ім'я", способи захисту від нечесної конкуренції. Винаходом називається принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект для народного господарства. Промисловий зразок - це розроблена автором або авторським ко- лективом модель виробу, який буде випускатися на даному підприємстві. Промисловий зразок буває об'ємним, плоским (малюнок) або комбінованим і застосовується для демонстрації продукції на презентаціях та виставках. Він вважається новим, якщо сукупність властивостей нового виробу не відома в
жодній з країн до фіксації його пріоритету.
Корисна модель - це результат творчої діяльності людини, об'єктом якої може стати конструктивне рішення пристосування чи його частин. За
законами України корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою та промислово придатною.
"Фірмове ім'я", позначки про походження товару, товарні знаки та товарні марки - це оригінальні символи, якими товар даної фірми відрізняється від товарів конкурентів.
Елементами знака для товарів та послуг, логотипа компанії можуть бути літери, слова, поєднання літер і слів, фігури будь-яких форм, поєднання кольорів, комбінації ліній, фігур, кольорів тощо.
До об'єктів, що охороняються авторським правом та іншими суміжними правами належать наукові, літературні, мистецькі твори, комп'ютерні програми, бази даних, топології інтегральних мікросхем, права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.
До наукових, літературних, мистецьких творів відносять як опуб- ліковані, так і неопубліковані твори; промови; лекції, крім офіційних документів, державних символів та знаків, творів народного мистецтва; ідеї; концепції; твори, на які термін дії авторського права вже вийшов.
Під комп'ютерною програмою розуміють об'єктивну форму подання сукупності даних та команд, що необхідні для забезпечення функціонування комп'ютерів.
Топологією інтегральної мікросхеми називають зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв'язків між ними.
До нетрадиційних об'єктів відносять раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау, гудвіл, комерційну таємницю.
Раціоналізаторська пропозиція являє собою корисну рекомендацію, що стосується техніки та технології, які використовуються на даному підприємстві. На відміну від винаходів, вона може бути вже відомою на інших підприємствах або в інших галузях економіки, але на даній фірмі має застосовуватись уперше. Раціоналізаторські пропозиції можуть виявлятися в удосконаленні техніки, що використовується, поліпшенні якості продукції, способів контролю, умов праці, техніки безпеки; у підвищенні продуктивності праці, ефективності використання енергії, матеріалів тощо.
Ноу-хау втілює певний досвід підприємства у якій-небудь сфері його діяльності: науково-технічній, виробничій, управлінській, комерційній, фінансовій та ін. Ноу-хау не захищається охоронними документами, але і не оприлюднюється. Вони мають конфіденційний характер тих знань та досвіду, на здобуття яких підприємство витрачає значні кошти. У буквальному перекладі "ноу-хау" означає "знати, як зробити".
Гудвіл означає сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв'язки, престиж товарних знаків, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів тощо.
Комерційна таємниця - сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення якої може завдати йому шкоди.