5. Поняття розміру енергоресурсів

Енергетичні потужності аграрного підприємства являють собою обсяг потужностей технічних двигунів і живої тяглової сили (в перерахунку на механічну). До них належать трактори, в тому числі ті, на яких змонтовані меліоративні та інші машини, двигуни комбайнів, автомашин, а також ті. які працюють на стаціонарі, електродвигуни та електроустановки.

Для визначення структури енергетичних ресурсів усі види енергетики виражають у порівняльних одиницях — механічних кінських силах. На сільськогосподарських підприємствах сумарна потужність тракторного парку розрахована як тяглова, тобто на «крюку». Потужність же інших двигунів наведена в механічних кінських силах як номінальна («на шківу»). При розрахунку сумарної потужності для зіставлення доцільно розраховувати і тракторний парк за номінальною потужністю. Щоб виразити потужність електродвигунів у кінських силах, загальну сумарну потужність усіх електродвигунів у кіловатах множать на коефіцієнт 1,36 (1 к.с. - 0,736 кВт, атому 1 кВт — 1,36 к.с.). Потужність знижуючих трансформаторів вимірюється в кіло-вольт-амперах (кВА) і переводиться в механічні кінські сили за коефіцієнтом 1.088, а робочі коні — 0,75.

Щоб не допустити подвійного розрахунку при визначенні запасу енергетичних ресурсів, із загальної кількості первинних двигунів виключають ті, що приводять у рух електрогенератори.

Під структурою енергетичних ресурсів (потужностей) розуміють

процентне співвідношення окремих видів енергетики в загальному їх обсязі енергетичних ресурсів.

Найбільшу питому вагу в структурі енергоресурсів у аграрних підприємствах України становлять механічні двигуни (99%). Провідне місце серед них належить автомобілям і тракторам (62,3%).

Важливими техніко-економічними показниками матеріально-технічної бази є енергоозброєність і енергооснащеність. Енергоозброєність праці — це кількість енергетичних потужностей (к.с.), що припадає на серед- ньорічного працівника.

Енергооснащеність виробництва — це кількість енергетичних потужностей, що припадає на 100 га посівної площі. Щоб ЇЇ визначити, потрібно сумарний запас потужностей (к.с.) поділити на площу сільськогосподарських культур і помножити на 100.

Наприклад, у ПАОП „Зоря‖ Красноградського району Харківської області потужність енергетичних ресурсів становить 32560 к.с., посівна площа 5210 га, середньорічна кількість працівників 376 осіб.

Енергоозброєність у названому господарстві становить:

³²⁵⁶⁰ 86,6к.с.

376

Енергооснащеність:

³²⁵⁶⁰ 100 625к.с.

5210

У середньому по Україні енергоозброєність і енергооснащеність у 2002 році значно нижча, ніж у передовому господарстві ПАОП „Зоря‖, а саме відповідно 34,6 к.с. і 268 к.с.

Вищий рівень енергоозброєності праці та енергооснащеності — в господарствах зони Степу і Лісостепу, значно нижчий — у зоні Полісся.

Енергетичним ефектом ( Е) слід вважати позитивні результати у вигляді зменшення витрат енергоносіїв на виробництво продукції:

Е ВП₀ 1₀ ВП₁ 1₁ ВП М₁,

де ВПо, ВП1 — вартість валової продукції сільського господарства відповідно у базовому та звітному періодах (у порівняльних цінах):