3. Шляхи підвищення ефективності виробництва олійних культур.

Основними напрямами збільшення виробництва і поліпшення якості насіння олійних культур є дальша інтенсифікація їх вирощування, раціональне розміщення і концентрація посівів. Підвищення врожайності олійних культур

• найважливіша умова зростання економічної ефективності їх виробництва.

Збільшення виробництва насіння соняшнику і підвищення його ефективності пов'язані з впровадженням високоврожайних; високоолійних сортів та широким використанням індустріальної технології. Нині вже створені сорти соняшнику, насіння яких містить 55 - 57 % олії. Це забезпечує виробництво 14,5 - 15 ц олії з гектара посіву соняшнику. Важливим напрямом у селекції соняшнику є створення високопродуктивних сортів і гібридів, стійких проти найбільш поширених хвороб і шкідників. В окремі роки внаслідок ураження посівів гнилямн значно знижуються врожайність і якість насіння соняшнику. Впровадження нових сортів, підвищення культури землеробства і вдосконалення технології вирощування соняшнику дають змогу значно підвищити його врожайність. Затрати праці на 1 ц насіння в умовах індустрі- альної технології зменшуються в півтора раза. Підвищенню ефективності виробництва соняшнику сприятимуть дальше вдосконалення розміщення посівів, і впровадження досягнень науки і передової практики.

У господарствах України є значні резерви збільшення виробництва олійних культур, особливо сої. Так, у господарствах Інституту кукурудзи НААН урожайність сої в умовах зрошення і при внесенні добрив у середньому за 5 років становила 35 ц/га.

Підвищенню ефективності вирощування сої сприяють спеціалізація і концентрація виробництва. Забезпечення оптимальних розмірів посівів у господарствах є одним з важливих резервів збільшення виробництва цієї культури. У спеціалізованих господарствах споруджуються, очищувально- сушильні комплекси, а також приміщення для зберігання готової продукції. Капітальні вкладення в розвиток виробничої бази галузі, а також в інтегровані переробні підприємства швидко окупаються і сприяють підвищенню ефективності виробництва сої.

Збільшення виробництва рицини і підвищення її ефективності можна досягти за рахунок вдосконалення технології і впровадження комплексної механізації її вирощування і збирання. Особливо висока врожайність рицини на зрошуваних землях. Впровадження прогресивної технології, використання

нових сортів і гібридів, вбирання продукції комбайнами дають змогу повністю механізувати вирощування рицини і підвищити її ефективність.

У спеціалізованих господарствах країни лікарської сировини в середньому збирають до 9 ц/га. Наприклад, коренів валеріани одержують по 10

• 12 ц/га, а урожай нагідок становить 12 - 18 ц/га. Вирощування лікарських культур є високодоходним, рівень рентабельності їх виробництва - понад 50 %.

Тютюн - важлива технічна культура, використовується для одержання курильної сировини та виготовлення нікотинових препаратів для боротьби з шкідниками рослин і хворобами тварин. Виробництво тютюну розміщується переважно в господарствах Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської, Вінницької, Чернівецької областей, а також у Криму. В 1992 р. посівна площа тютюну в Україні становила понад 8,4 тис. га, середня врожайність - 10,1 ц/га, а валовий збір - 8,4 тис. т.

Вирощують тютюн переважно в колективних сільськогосподарських підприємствах, де зосереджено понад 80 % його посівної площі. Вони забезпечили 96 % його валового збору.

Тютюн - культура трудомістка. Виробництво тютюну є високоефективною галуззю сільського господарства.

Важливою технічною культурою є хміль. Шишки хмелю, які містять алкалоїд, використовуються у хлібопекарській, парфюмерній, фармацевтичній та інших галузях. Для виробництва 100 л пива різних сортів витрачається до 550 г сухих шишок хмелю. В Україні площі під хмелем становлять 6581 га. Вони розміщуються переважно в районах Полісся, зокрема понад 60 % хмільників зосереджено в господарствах Житомирської області.

Виробництво хмелю вимагає значних капіталовкладень на закладання хмільника (садіння живців, спорудження шпалер, сушарок), придбання необхідних машин і обладнання, а також на догляд за насадженнями в перший рік вирощування. Для підвищення економічної ефективності галузі хмільники слід закладати окремими плантаціями площею 20 - 30 га. На 1 га насадження хмелю при площі живлення 2,5X1 м потрібно 8 тис. першосортних живців.

Підвищення врожайності хмелю та ефективності його виробництва можна досягти за рахунок впровадження високоврожайних сортів та розміщення рослин за прогресивною схемою. Це дає змогу використовувати машини і забезпечувати кращий догляд за насадженнями. Продуктивність праці в хмелярстві значно збільшується за умови впровадження машинного збирання шишок хмелю. Водночас це зумовлює зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності хмелярства. Велике значення має також застосування прогресивних технологій вирощування та післязбиральної обробки хмелю.

Основою підвищення економічної ефективності вирощування ефіроолійних культур є інтеграція сільськогосподарського виробництва з глибокою промисловою переробкою сировини, що позитивно впливає на розвиток економіки господарств і дає змогу розв'язувати соціально-економічні проблеми села.