- •Розділ 1 Природні умови та ресурси львівської області
- •1.1. Географічне положення
- •1.2. Особливості рельєфу території
- •1.3. Кліматичні умови як рекреаційні ресурси території
- •1.4. Внутрішні води та бальнеологічні ресурси
- •1.5. Біотичні ресурси
- •Розділ 2 населення львівської області
- •2.1. Загальна характеристика населення
- •2.2. Особливості місцевих звичаїв, традицій, побуту
- •Розділ 3 Історико-культурні та соціально-економічні ресурси львівсьої області
- •3.1. Коротка історична довідка
- •3.2. Історико-культурні об 'єкти
- •3.3. Соціально-економічні туристичні ресурси Львівської області
- •3.4. Проблеми та перспективи раціонального використання туристичних ресурсів
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2.2. Особливості місцевих звичаїв, традицій, побуту
Львівщина – скарбниця старовинних традицій та обрядів, наповнена духовністю, самобутністю та оригінальністю. Вона притягує туристів своєю національною ідентичністю та особливою ментальністю, яка, насамперед, визначається в релігійності і в патріотизмі. Львівщина завжди вирізнялася прихильністю до дбайливого збереження духовної спадщини, звичаїв, легенд, народних ремесел та фольклору. Тут можна стати учасником відроджених традицій поколінь, пережити почуття причетності до них.
За давніми традиціями, кожне число – вимовлене, написане, втілене в кількості тих чи інших предметів або явищ – має певну магічну силу. Цифра «5» символізує сильну енергетику, ентузіазм, позитив, силу, відкриття нових явищ, поступ, ризик та схильність до незвичайного. Цифра «0» – символ довіри, стабільності, врівноваженості, виваженості, впевненості та бажання здійснювати наміри з відкритим серцем. Відтак поєднання цих двох цифр у числі 50, а саме стільки є львівських фестивалів, передбачає і традиційні мистецькі акції, і започаткування нових імпрез, що, безумовно, створить унікальний, магічний, нестандартний, розкішний орнамент фестивального Львова, який задовольнить будь-які смаки та вподобання.
Львів завжди вирізнявся прихильністю до традиційної української культури, саме тому святкування Різдва огорнене тут особливим шармом. Львів’яни дбайливо бережуть старовинні звичаї та полюбляють нові, стилізовані під архаїчні, веселощі. Родзинкою святкування зимових свят у Львові стають вуличні вистави просто неба [28, с. 111].
Вже чимало століть Львівщина тішить своїх мешканців та гостей унікальною аурою з ароматом кави та шоколаду. Вишукані львівські солодощі мають давню історію – львів'яни відкрили для себе шоколад ще в Середньовіччі. Відтоді у Львові з'явилися східні солодощі та французькі десерти. Потім місцеві майстри – пекарі та кондитери – самі почали виготовляти розмаїті солодкі смаколики. З початком ХХ ст. майже в кожному будинку теперішніх проспектів Свободи і Шевченка були цукерні. У той же час Львів став, після швейцарського Берна, другою європейською столицею шоколаду.
День кельнера – це свято, яке є нагадуванням того, що саме кельнери є носіями традиційної львівської гостинності. У цей день усі охочі можуть подарувати улюбленому кельнеру (офіціанту) квітку. І це єдиний день у році, коли ресторатори та управляючі ресторанів можуть на деякий час стати кельнерами та подати приклад, як зустрічати гостей. Вони одягають форму, як і решта офіціантів, і виконують на рівні з ними усю роботу.
У цей день ресторатори спільно з владою міста висловлюють подяку тим, хто щодня створює атмосферу свята та відпочинку в закладах Львова. І що показово, це свято проводиться тільки у Львові і вже четвертий рік поспіль. Всесвітні бойківські фестини — міжнародний етнічний фестиваль бойків, який відбувається один раз на 5 років у Турківському районі Львівської області (м. Турка та с.Явора).
Ініціатором проведення Всесвітніх бойківських фестин був у 1992 р. голова Всеукраїнського громадського товариства "Бойківщина XXI століття" Петро Косачевич.
У фестинах беруть участь фольклорно-етнографічні аматорські колективи бойківських регіонів Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської областей. Учасниками бойківських фестин є також аматорські колективи з числа вихідців з Бойківщини, які опинились за межами рідного краю (див.дод.Л).
