- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
Задачі для самостійного розв’язання
46. Оперон ( сукупність структурних генів і гена-оператора) містить 10 800 нуклеотидів. У ньому закодовано три поліпептидних ланцюги, кожен з яких складається з 560 амінокислотних залтишків. Визначте молекулярну масу і довжину гена-оператора.
47. Як відомо, ІХ фактор зсідання крові – антигемофільний білок, що складається з 415 амінокислотних залишків. Локус гена, який кодує цей білок, міститься в одній з аутосом. Скільки нуклеотидів міститься в інтронах цього гена, якщо маса гена дорівнює 1 431 750 а.о.м.?Як називається хвороба, спричинена мутацією даного гена?
48. Молекула про-і-РНК складається з 900 нуклеотидів, причому на інтронні ділянки припадає 300 нуклеотидів. Яку кількість амінокислотних залишків містить поліпептид, закодований відповідною і-РНК? Визначте довжину і масу молекули і-РНК, яка братиме участь у трансляції.
49. У молекулі про-і-РНК на інтронні ділянки припадає 800 нуклеотидів. Визначити молекулярну масу і довжину структурного гена, якщо в ньому закодовано поліпептид, маса якого становить 20 000 а.о.м.
50. Оперон містить 10 800 нуклеотидів. У ньому закодовано три поліпептидні ланцюги, кожен з яких складається з 360 амінокислотних залишків. На інтронні ділянки структурних генів припадає 3 600 нуклеотидів. Визначити лінійні розміри та молекулярну масу гена-оператора.
51. Оперон містить 9300 нуклеотидів. У ньому закодовано три поліпептидні ланцюги, кожен з яких складається з 250 амінокислотних залишків. Молекулярна маса інтронних фрагментів така ж сама, як і екзонних. Визначити лінійні розміри гена-оператора.
52. In vitro вдається синтезувати білок, використовуючи для цього готові, вилучені з клітин організмів компоненти (і-РНК, рибосоми, амінокислоти, АТФ, ферменти). Який – овечий чи кроленя чий – білок буде синтезуватися, якщо для штучного синтеза взяті рибосоми кроля, а і-РНК – з клітин вівці? Чому?
53. Бактерія кишкова паличка містить всього одну молекулу ДНК з молекулярною масою 2 ∙ 109 . Скільки видів білків може бути закодовано в ДНК бактерії, якщо прийняти, що типовий білок складається з 200 мономерів?
54. Структурний ген фермента РНК-полімерази містить 9 450 пар нуклеотидів. Відомо, що РНК-полімераза складається з 329 амінокислотних залишків. Скільки кодуючих і некодуючих нуклеотидних пар міститься в гені РНК-полімерази? Яка молекулярна маса зрілої і-РНК?
55. Відомо, що β- глобіновий ланцюг гемоглобіну людини складається з 146 амінокислотних залишків. Скільки нуклеотидів містять екзони гена даного поліпептиду?
56. Молекула про-і-РНК складається з 1 800 нуклеотидів, причому на інтронні ділянки припадає 600 нуклеотидів. Яка кількість амінокислотних залишків містить поліпептид?
57. Гемоглобін дорослої людини є білком-тетрамером, який складається з двох ά- та двох β- поліпептидних ланцюгів. ά- ланцюг містить 141 амінокислотний залишок, β- ланцюг – 146. Скільки пар нуклеотидів міститься у складі екзонів генів ά- та β- ланцюгів гемоглобіну?
58. У білка-димера кожен з ά- та β-ланцюгів складається з 250 амінокислотних залишків. Ген ά- ланцюга містить 2 інтрони, ген β-ланцюга – 3 інтрони. Кожен з нітронів складається з 3 000 пар нуклеотидів. Ген ά- ланцюга містить 3 екзони, ген β-ланцюга – 2 екзони. 1) Скільки пар нуклеотидів міститься у складі гена ά- ланцюга та гена β-ланцюга білка? 2) Скільки нуклеотидів міститься в про-і-РНК кожного поліпептидного ланцюга? 3) Скільки всього нуклеотидів міститься в зрілих і-РНК білка-димера?
59. Ген, який кодує білок-мономер, містить 5 інтронів по 10 000 пар нуклеотидів та 4 екзони, кожен з яких складається з 270 пар нуклеотидів. 1) Скільки всього пар нуклеотидів (екзонів та інтронів) міститься у складі цього гена?
2) Скільки нуклеотидів міститься у складі кодуючої частини і-РНК цього білка? 3) Скільки амінокислотних залишків має даний білок?
60. Молекула поліпептиду складається з 150 амінокислотних залишків. Чому дорівнює приблизна молекулярна маса зрілої і-РНК, якщо середня молекулярна маса нуклеотиду – 300 а.о.м.?
61. Ген бактерії кодує білкову молекулу, яка складається з 45 амінокислотних залишків. Яку кількість нуклеотидів містить цей ген? Яка молекулярна маса синтезованого білка?
62. Відносна молекулярна маса одного нуклеотиду складає 300 а.о.м. Чому дорівнює молекулярна маса білка, синтезованого на матриці і-РНК з молекулярною масою 90 000?
63. Яка максимальна кількість різновидів амінокислотних залишків може прийняти участь у побудові білкової молекули, якщо б їхній генетичний код був представлений лише одним нуклеотидом?
64. Скільки амінокислотних залишків входить до складу поліпептидного ланцюга з молекулярною масою 500 000, який синтезується за 25 секунд?
65. Якою є максимальна довжина молекули поліпептиду з молекулярною масою 5 500? 2) Скільки нуклеотидів кодує цей ланцюг? 3) За який час поліпептидний ланцюг синтезується? (Відстань між двома амінокислотами – 0,35 нм; молекулярна маса однієї амінокислоти -110).
Розділ 2. Цитологічні основи спадковості