- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
Приклади розв’язання задач
Задача 1.
Ген курячого овальбуміну містить 7 екзонних ділянок, приблизна довжина яких за різними даними складає 185-189, 45-53, 129-134, 116-119,140-144, 152-158, 1030-1034 нуклеотидних пар. Скільки амінокислот входить до складу курячого овальбуміну?
Дано: Білок-курячий овальбумін; n (екзонів) = 7 L (екзонів): 1) 185-189 2) 45-53 3) 129-134 4) 116-119 5) 140-144 6) 152-158 7) 1030-1034 нуклеотидних пар |
Розв’язання 1) Генетичний код триплетний. Виходячи з цього, визначимо загальну кількість амінокислот у білковій молекулі за формулою: n
(АК) 2) Загальна кількість нуклеотидів в одному ланцюгу ДНК дорівнює кількості нуклеотидних пар у двох його ланцюгах:
Звідси
n
(АК)
|
n (АК)-? |
Відповідь: у курячому овальбуміні кількість амінокислот 13.
Задача 2.
Структурний ген містить 384 цитидилових нуклеотиди, що становить 20% їхньої загальної кількості. В екзонних ділянках цього гена закодовано білок, який складається з 120 амінокислотних залишків. 1) Визначте нуклеотидний склад гена. 2) Яка молекулярна маса інтронних ділянок гена? 3) Наскільки зріла і-РНК коротша за про-і-РНК?
Дано: n (Ц) = 384 = 20 % n (АК) = 120 |
Розв’язання: 1) Визначаємо загальну кількість нуклеотидів у складі фрагменту ДНК (гена): 384 – 20 % Х - 100 % Х= 38400 : 20 = 1 920 (нуклеотидів). 2) Визначаємо нуклеотидний склад гена. За принципом комплементарності, кількість гуанілових нуклеотидів дорівнює кількості цитидилових; їх сума становить: 384 + 384 = 768. Тоді кількість аденілових нуклеотидів дорівнюватиме кількості тимідилових і складатиме: n (А)= n (Т) = 1920 – 768 =1152 : 2 = 576 (нукл.) 3) Знаходимо кількість нуклеотидів у екзонних ділянках гена: N (екзонів) = n (АК) х 3 (нукл.) х 2 (ланцюги) = 120 х 3 х 2 = 720 (нуклеотидів) 4) Знаходимо кількість нуклеотидів в інтронних ділянках гена: N (інтронів) = 1 920 – 720 = 1200 (нуклеотидів) 5) Визначаємо молекулярну масу інтронних ділянок: Мr (інтронів) = 345 х 1200 = 414 000 (а.о.м.) 6) Визначаємо довжину про- і-РНК. Вона дорівнює довжині структурного гена. Загальна кількість нуклеотидів у складі структурного гена в обох ланцюгах ДНК складає 1 920. Тоді в одному ланцюзі – 1920 : 2 = 960 (нукл.) L (про-і-РНК) = 0,34 х 960 = 326,4 (нм) 7) Визначаємо довжину зрілої і-РНК. Остання складається лише з екзонів, отже, в одному ланцюзі міститься 720 : 2 = 360 нуклеотидів. L (і-РНК) = 0,34 нм х 360 = 122,4 нм 8) Визначаємо різницю в довжині про-і-РНК та і-РНК: 326,4 – 122,4 = 204 (нм) |
n (Г) - ? n (А) - ? n (Т) - ? Мr(інтронів)- ? L (про-і-РНК) - ? L (і-РНК)-?
l (нукл.) = 0,34 нм
Мr (нукл.) = 345 |
Відповідь: а) n (Г) = n (Ц) = 384; n (А)= n (Т)= 576; Мr (інтронів) = 414 000 (а.о.м.); зріла і-РНК коротша за про-і-РНК на 204 нм.
