- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
Генетична структура реальних популяцій
При обмеженні панміксії у випадку інбридинга відносну кількість гетерозигот за однією парою алелів визначають за формулою: (1/2)n , чисельність гомозигот дорівнює 1 - (1/2)n, де n – кількість інбредних поколінь.
Задачі для самостійного розв’язання
31. У штучно створеній популяції перехресників співвідношення генотипів складає 0.3 АА : 0,6 Аа : 0,1 аа. Дати характеристику вихідній популяції та описати її подальшу долю при збереженні панміксії.
32. Вихідна популяція має наступну генетичну структуру за зчепленим із статтю локусом:
Самці: 400 А ; 600 а
Самки: 640 АА; 320 Аа; 40 аа.
Враховуючи панміксію, розрахувати рівноважні частоти всіх генотипів.
33. У популяції з генетичною структурою 1 АА: 2Аа: 1 аа при рА = 0,5; qа = 0,5 з усіх рослин 50% переходить до мейотичного апоміксису. Якою буде генетична структура популяції у наступному поколінні?
34. У вихідній популяції з наступною генетичною структурою: 0,25 АА: 0,5 Аа: 0,25 аа особини з генотипом аа гинуть. Якою буде частота генів А та а в 8-му поколінні?
35. У популяції вихідна частота рецесивного алеля складає 0,01. В якому поколінні частота цього алеля зменшиться у 10 разів?
36. Розрахувати частоту алелів груп крові системи АВО у людини при таких частотах фенотипів у популяції: р2 (А-) = 0,45; q2 (В-) = 0,13; 2рq АВ= 0,06; r2 (і0 і0) = 0,36.
37. У вихідній популяції пшениці усі рослини є гетерозиготними за геном забарвлення колоса. Який відсоток гетерозигот буде у шостому поколінні цієї популяції у разі самозапилення?
38. Посівний матеріал гороху складається з 50% зелених насінин та 50% – жовтих гетерозиготних. Скільки жовтих і зелених насінин (у %) теоретично буде у третьому поколінні цієї популяції, враховуючи, що горох є самозапильним видом?
39. Гетерозиготні гібридні рослини гороху розмножувалися самозапиленням протягом декількох поколінь. Визначити, на скільки відсотків стало більше гомозиготних рослин у цій популяції у 8-му поколінні самозапилення у порівнянні з 4-тим поколінням? Визначити кількість гетерозиготних форм за однією парою алелів після: а) чотирьох; б) шести; в) восьми послідовних поколінь інбридинга.
40. Популяція пшениці складалася з червонозерних та білозерних форм і мала таку генетичну структуру за цими ознаками: 1 АА: 2 Аа: 1 аа. Пшениця – факультативний самозапилювач. Скільки червонозерних і білозерних рослин (у %) буде в цій популяції через 3 роки, враховуючи повне самозапилення рослин та їх однакову життєздатність і плодючість?
Список використаної літератури
Барабанщиков Б.И., Сапаев Е.А. Сборник задач по генетике: Учебно-методическое пособие.- Из-во Казанского университета, 1988.
Ватти К.В., Тихомирова М.М. Руководство к практическим занятиям по генетике.- М.: Просвещение, 1972.
Гуляев .Г.В. Задачник по генетике.- М.: Колос, 1980.
Каминская Э.А. Сборник задач по генетике.- Минск: Вышэйшая школа, 1982.
Лановенко О.Г., Чинкіна Т.Б. Від молекул нуклеїнових кислот до людини: Генетичні задачі з методикою розв’язання: Навч.-метод. посібник.- Херсон: Айлант, 2005.- 160 с.
Овчинніков С.О. Збірник задач і вправ із загальної біології: Навч.посіб.-К.: Генеза, 2000.- 152 с.
Сборник задач по общей генетике / Н. Н. Орлова, В. М. Глазер, А. И. Ким, Т. А. Кокшарова, Ю. П. Алтухов.- М.: Издательство МГУ, 2000.- 114 c.
Хелевин Н.В., Лобанов А.М., Колесова О.Ф. Сборник задач по общей и медицинской генетике.- М.: Высшая школа, 1976.
