Задача 5.

Уроджений вивих стегна успадковується як аутосомно-домінантна ознака, середня пенетрантність у популяції складає 25%. Захворювання зустрічається з частотою 6: 10000. Визначити кількість рецесивних гомозиготних осіб. Яка частка здорових людей у цій популяції?

Дано: А – ген уродженого вивиху стегна а – ген норми p2AA + 2pqAa = 6: 10 000 = 0,0006	Розв‘язання: 1) Визначаємо частоту домінантних генотипів при повній пенетрантності. Складаємо пропорцію: 0,0006 – при 25%-ній пенетр. Х - при 100%-ній пенетр. Х = 0, 0024 Отже, при повній пенетрантності гена частка хворих людей (p2AA + 2pqAa) = 0,0024. 1) Тоді частка здорових людей з генотипом аа складатиме: q2 аа = 1 – 0,0024 = 0,9976 = 99, 76%

Відповідь: частка здорових людей у цій популяції складає .

Задача 6.

Як зміниться розподіл генотипів у популяції (p²AA=0,49)+(2pqAa=0,42)+(q²aa=0,9) при встановленні нової концентрації алелів: , ?

Дано: Початкове співвідношення частот генотипів: Остаточна концентрація алелів:	Розв’язання: 1) Визначаємо частоту генотипу АА: 2) Визначаємо частоту генотипу аа: 3) Визначаємо частоту генотипу Аа: 4) Визначаємо остаточне співвідношення частот генотипів: F2 :
F2 – ?

Відповідь: остаточне співвідношення частот генотипів в F₂: 0,36АА+0,48Аа+0,16аа=1. Звідси бачимо, що частота рецесивів збільшилася, а гомозиготних домінант зменшилася в порівнянні з вихідними формами.

Задача 7.

Якщо частота алеля а у самок дорівнює 0,5, то яка частота цього алеля у самців? Яка генотипова структура популяцій самців і самок? Чи однаково часто зустрічаються особини з рецесивними ознаками серед самців і самок?

Розв’язання:

1) Оскільки гамети з різними алелями гена у самців і самок мають однакову життєздатність і плодючість та утворюються з однаковою частотою, то у самців частота рецесивного алеля буде такою ж, як і в самок, тобто 0,5.

2) Визначаємо генотипову структуру популяції самок:

0,25 АА: 0,5 Аа: 0,25 аа.

Генотипова структура популяції самців: 0,5 А: 0,5 а.

3) Частота зустрічальності самок з рецесивною ознакою складає 0,25, самців – 0,5. Отже, такі самці зустрічатимуться у q : q ² = 1: q разів частіше, тобто в 0,5 : 0,5 ² = 0,5 : 0.25 = 2 рази.

Відповідь: 1) частота рецесивного алеля у самців і самок співпадають,

2) генотипова структура популяції самок: 0,25 АА: 0,5 Аа: 0,25 аа.

генотипова структура популяції самців: 0,5 А: 0,5 а;

3) особини з рецесивними ознаками серед самців зустрічаються у 2 рази частіше, ніж серед самок.

Задача 8.

У вихідній популяції жита співвідношення гомозиготних рослин нормальної висоти і карликових рослин становить 3:2. Нормальна висота домінує над карликовістю. Визначити частку гетерозигот (у %) в третьому поколінні після встановлення рівноваги.

Дано: А – ген нормальної висоти а - ген карликовості АА : аа = 3:2 2 pg Аа - ?

Розв’язання: 1) Визначаємо частоту генотипів АА: 2) Визначаємо частоту генотипів аа: 3) Визначаємо частоту гамет з генами А та а: p A = p 2AА = 0,6 q a = q 2аа = 0,4 3) Визначаємо частоту генотипів Аа: Оскільки жито відноситься до перехреснозапильних рослин, то після встановлення рівноваги pA + q a = 1 така частка гетерозигот буде спостерігатися у всіх наступних поколіннях.