- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
Приклади розв’язання задач
Задача 1.
У молекулі ДНК з відносною молекулярною масою 69000 на аденілові нуклеотиди припадає 8625 а.о.м. (відносна молекулярна маса одного нуклеотида становить у середньому 345). Скільки міститься у складі цієї ДНК нуклеотидів аденілових, гуанілових, цитидилових, тимідилових кожного окремо? Яка довжина цієї ДНК?
Дано: Мr (ДНК) =69000 Mr (А) = 8625 Mr (нукл.) =345 |
Розв’язання: 1) Визначаємо загальну кількість нуклеотидів у складі ДНК: N загальна (нукл.) = Mr (ДНК) : Mr (нукл.) = 69000 : 345 =200 2) Визначаємо кількість аденілових нуклеотидів: n (A) = 8625 : 345 = 25 (нукл.) За правилом Чаргаффа, кількість тимідилових нуклеотидів буде такою ж: n (Т) = n (A) = 25. n (A) + n (Т) = 25 + 25 = 50. Тоді n (Г) + n (Ц) = 200 – 50 = 150; n (Ц) = n (Г) = 150 : 2= 75. 3) Визначаємо довжину ДНК: L (ДНК) = N заг(нукл.) : 2 х 0,34 нм = 200 : 2 х 0,34 нм = 34 нм |
L (ДНК) -? N (нукл.) -? n (A) – ? n (Т) - ? n (Г) - ? n (Ц) - ? |
Відповідь: довжина ДНК дорівнює 34 нм, n (Т) = n (А) = 25 нуклеотидів, n (Г) = n (Ц) = 75 нуклеотидів.
Задача 2.
Фрагмент молекули ДНК містить 440 гуанілових нуклеотидів, що становить 22% їх загальної кількості. Визначити масу цього фрагмента ДНК, якщо молекулярна маса одного нуклеотиду становить 345 . Визначити довжину та молекулярну масу і-РНК, яка є транскрипційною копією цього фрагмента.
Дано: n (Г) = 440=22 % Mr (нукл.) =345 |
Розв’язання: 1) Визначаємо загальну кількість нуклеотидів у ДНК: 440 – 22 % Х - 100 % Х= 44000 : 22 = 2 000; Отже, загальна кількість усіх нуклеотидів молекули ДНК складає 2 000. 3) Визначаємо молекулярну масу ДНК: Мr (ДНК)= 2 000 х 345= 690 000. 4) Визначаємо молекулярну масу і-РНК: Мr (і-РНК) = 690 000 :2 = 345 000 5)Визначаємо довжину і-РНК: L (і-РНК) = 0,34 нм х 1000 = 340 нм |
Мr (ДНК)- ? L (і-РНК) -? Мr (і-РНК)- ?
|
Відповідь: Мr (ДНК) = 690 000; L (і-РНК) = 340 нм; Мr (і-РНК) = 345 000
Задача 3.
Молекула ДНК в одному ланцюзі містить 125 аденілових і 310 гуанілових нуклеотидів, в іншому – 278 аденілових і 115 гуанілових нуклеотидів. Визначте довжину ДНК.
Дано: 1й ланцюг ДНК:: n (А) =125 n (Г) = 310 2й ланцюг ДНК : n (А) =278 n (Г) =115 |
Розв`язання: 1) Визначаємо за принципом комплементарності кількість нуклеотидів в обох ланцюгах ДНК: Перший ланцюг ДНК: n (А) =125 n (Г) = 310 n (Т) = 278 n (Ц) = 115 Другий ланцюг ДНК: n (Т) =125 n (Ц) = 310 n (А) = 278 n (Г) = 115 2) Довжина ДНК дорівнює добутку довжини одного її ланцюгу на відстань між двома нуклеотидами. Оскільки кількість нуклеотидів в обох ланцюгах є однаковою, то L (ДНК) = l (нм) х нукл. = 0,34 нм х (125 + 278 + 310 + 115) - 1)) = 0,34 нм х 827 =281,18 нм |
L (ДНК) -? |
|
l (нукл.) = 0,34 нм |
Відповідь: довжина молекули ДНК становить 281,18 нм.