- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
Задача 2 б)
Від невідомих курки і півня одержано курчат: 1/6 з нормальними ногами чорних курок, 1/6 з нормальними ногами смугастих півників, 1/3 коротконогих чорних курочок; 1/3 коротконогих смугастих півників. Визначити генотипи та фенотипи батьків.
Дано : В – ген смугастого забарвлення пір’я; b – ген чорного забарвлення пір’я; Сс – коротконогі особини; сс – особини з нормальною довжиною ніг. F1: ♀: 1/6 чорні з нормальними ногами 1/3 чорні коротконогі ♂ : 1/6 смугасті з нормальними ногами 1/3 смугасті коротконогі |
|
Р ♀ – ? Р ♂ – ? |
Розв’язання:
1) Оскільки всі курочки в F1 були чорними (за умовами задачі), генотип матері буде: ZВW, тобто вона була смугастою.
Генотип півника за зчепленим зі статтю геном може бути тільки ZbZb, тобто вихідна батьківська особина була чорною (успадкування типу кріс-крос). Якби півень був смугастим і гомозиготним за геном В, в F1 всі півники і курочки були б смугастими :
Р : ZBZB х ZbW
F1 ♂ ZBZb : ♀ ZВW
↕ ↕
смугасті смугасті
Тому припускаємо, що ген забарвлення оперіння у півників знаходиться у рецесивному стані і зчеплений з Х-хромосомою, а курки є гемізиготними за геном В :
Р : ♂ ZbZb х ZBW
F1 ♂ ZBZb : ♀ ZbW
↕ ↕
смугасті чорні
Розщеплення в F1 співпадає з умовами задачі.
2) Аналізуємо розщеплення в потомстві за аутосомними генами. Розщеплення серед особин обох статей за геном довжини ніг вказує на те, що ці особини гетерозиготні, інакше в F1 спостерігалася б одноманітність гібридів за цією ознакою. Отже, припускаємо, що генотипи вихідних форм:
Р: СсZBW; СсZbZb.
Перевіримо правільність цієї гіпотези.
Р (F1): ♀ СсZBW х ♂ СсZbZb
F2 :
♂ ♀ |
СZb |
сZb |
|
|
СZB |
С |
СсZBZb |
|
♂ |
сZB |
СсZBZb |
ссZBZb |
||
СW |
С СZbW |
СсZbW |
|
♀ |
сW |
СсZbW |
ссZbW |
Оскільки за умовами задачі 2а аутосомний ген С у гомозиготному домінантному стані має летальний ефект, то такі зиготи гинуть (на решітці Пенета вони закреслені). Підрахуємо розщеплення за фенотипом в F2:
F2: |
♂2/6 (1/3) СсZBZb |
: |
1/6 ссZBZb |
F2:♀ |
2/6 або 1/3 СсZBW |
: |
1/6 ссZbW |
|
коротконогі смугасті |
|
нормальні смугасті |
|
коротконогі чорні |
|
чорні з нормальними ногами |
|
|
|
|
|
|
Відповідь : генотипи батьківських форм: ♀ СсZBW (коротконога смугаста); ♂ СсZbZb (коротконогий чорний).
Визначення ймовірності розщеплення в потомстві при заданих фенотипах батьківських форм
Задача 3. У людини класична гемофілія успадковується як зчеплена з Х-хромосомою рецесивна ознака. Альбінізм ( відсутність пігментації) обумовлений аутосомним рецесивним геном. У однієї подружньої пари, нормальної за цими двома ознаками, народився син з обома аномаліями. Визначити ймовірність того, що у другого сина в цій сім’ї проявляться також обидві аномалії одночасно.
Дано: ХН – ген нормального зсідання крові Хh – ген гемофілії А – ген нормальної пігментації шкіри а – ген альбінізма Р:ХНХhАа; ХНУАа |
Розв’язання 1) Визначаємо генотипи батьків. За умовами задачі обидва батьки нормальні, отже, у них обов’язково є по домінантному алелю з кожної пари генів (ХН та А).
|
% F2 (ХhУаа) – ? |
Син має обидві аномалії, його генотип ХhУ аа. Х-хромосому з геном гемофілії він міг успадкувати тільки від матері. Один з генів альбінізма син одержав від матері, інший – від батька. Таким чином генотип матері ХНХhАа, генотип батька ХНУ Аа.
2) Визначаємо можливі генотипи і фенотипи дітей.
При такому шлюбі ймовірні генотипи дітей :
Р (F1): ХНХhАа х ХНУ Аа
F2:
-
♂
♀
ХНА
ХНа
УA
Уa
ХНА
ХНХНAA
ХНХHAa
♀
ХНУAA
ХHУAa
♂
ХhА
ХНХhAA
ХНХhAa
ХhУAA
ХhУAa
ХНа
ХНХHAa
ХНХHaa
ХHУAa
ХHУaa
Хhа
ХНХhAa
ХНХhaa
ХhУAa
ХhУaa
Імовірність того, що у здорової подружньої пари народиться син гемофілік і альбінос з генотипом ХhУaa, дорівнюватиме 1/8 (з усіх синів).
3) Визначаємо ймовірність народження другого сина з такими ж аномаліями. Імовірність того, що наступна дитина буде сином, дорівнює ½ (співвідношення статей при народженні складає приблизно 1:1). З числа синів лише 1/8 частина може мати одночасно обидві аномалії.
Для розрахунку кінцевого результата ймовірності знаходиться добуток імовірностей двох незалежних один від одного явищ: 1/2 х 1/8 = 1/16.
Відповідь: ймовірність того, що у другого сина в цій сім’ї проявляться обидві аномалії одночасно, дорівнює 1/16.
Визначення розщеплення в потомстві за фенотипом батьківських форм

СZBZb