- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
Розділ I. Молекулярні основи спадковості
Для розв’язання задач з молекулярної генетики пропонуємо користуватися наступними правилами:
Правило Чаргаффа – фундаментальне положення молекулярної генетики, за яким в будь-яких молекулах ДНК сума пуринових основ дорівнює сумі пиримідинових основ:
А
+ Г = Т + Ц
Дійсно, внаслідок комплементарності азотистих основ в молекулі ДНК молярна кількість аденіна дорівнює молярній кількості тиміна: А=Т або А/Т=1
Так само Ц=Г, або Ц/Г=1.
Отже, нуклеотидний склад ДНК різних видів організмів може варіювати тільки по відношенню до сум комплементарних основ.
Центральна догма молекулярної біології – встановлене в результаті фундаментальних досліджень основне положення теорії спадковості; згідно з яким потік генетичної інформації (з урахуванням зворотньої транскрипції) відбувається в напрямку:
При виконанні розрахунків слід пам`ятати такі константи:
Мr (середня) нуклеотиду = 300 або 345 (за різними даними),
Мr (середня) амінокислоти = 100
Відстань ( L) між двома сусідніми нуклеотидами = 0,34 нм; 1 нанометр (нм)= 10 –9 м,
Відстань ( R ) між амінокислотами (АК) = 0,35 нм
Довжина (L ) гена = Lнукл.·(N нукл. – 1), де N – загальна кількість нуклеотидів
Час однієї операції трансляції = 1/5 або 1/6 сек
Швидкість елонгації (ріст ланцюгу і-РНК) - 50 нуклеотидів за секунду.
Екзони – кодуючі ділянки гена, інтрони – некодуючі ділянки.
Транскрипція (переписування інформації з гена на і-РНК) завжди йде тільки на одному (матричному) ланцюзі ДНК у напрямку від 5’ до 3’ через пентози розміщених поруч нуклеотидів.
Редуплікація (реплікація) ДНК завжди йде в напрямку від 3’ до 5’ положення цукру в дезоксирибозі.
Основними типами задач з даної теми є завдання, спрямовані на засвоення:
1) особливостей генетичного коду та закономірностей його реалізації під час трансляції;
2) екзонно-інтронної організації геному еукаріотів.
Головні етапи реалізації генетичної інформації на шляху від гена до ознаки представлені на рис.1.
Клітинні взаємодії Цитоплазма Гормони
Активація генів
Транскрипція
Продукти транскрипції:
про-і-РНК ; про-т-РНК; про р-РНК
Продукти процесингу:
і-РНК
т-РНК р-РНК
Трансляція
Поліпептидні ланцюги
посттрансляційні
процеси:
утворення комплексних білків
кінцеві
продукти біосинтезу:
ферменти гормони білки структурні білки регуляторні
метаболізм і регуляція
життєдіяльності клітин властивості і будова клітин
Мітотичний поділ міграція (в ембріогенезі) диференцировка
(епігенетичні
модифікації
геному)
Формування тканин, органів і фізіологічних систем
Рис. 1.- Головні етапи реалізації генетичної інформації
Особливості структурно-функціональної організації геному людини наведені на рис.2.
Г
еном
людини
включає 25 хромосом: 22 аутосоми, 2 статевих
хромосоми, 1 тип мітохондріальної ДНК
Облігатні
елементи
Факультативні
елементи:
(10-15%
геному)
(85 - 90% геному)
- унікальні послідовності - регуляторні гени: - сателітна ДНК;
структурних генів: - ген-промотор; - інвертовані повтори;
-кодують структурні - ген-регулятор; - помірні повтори;
білки
всіх типів клітин; - ген-оператор; - Аlu-родини
- ген-термінатор (мутації : гемофілія В,
- гени термінальної нейрофіброматоз),
диференцировки - супергени (кластери
тісно зчеплених генів
(HLA) ;
- псевдогени (унікальні
послідовності генів,
що не транскрибу-
ються);
- протоонкогени
(гомологічні генам
вірусів) ; у нормі кон-
тролюють клітинний
цикл. Мутації цих ге-
нів запускають процес
аномальної проліфера-
ції клітин (утворення
пухлин)
Рис.2. - Структурно-функціональна організація геному людини
