- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
генотипом або фенотипом батьків
Задача 3. Від схрещування курей з розоподібним та простим гребнями одержали 117 курчат з розоподібним гребенем; а від схрещування гібридів F1 між собою - 146 с розоподібним та 58 з простим. Від схрещування гібридів F1 з курками з простим гребнем одержано 790 з розоподібним и 798 с простим. Як успадковуеться ознака? Визначити генотипи вихідних батьківських форм і гібридів F1.
Розв’язання : 1). Оскільки в F1 спостерігається одноманітність за домінантною ознакою ( розоподібний гребінь), то вихідні батьки були гомозиготними.
2) Оскільки в F2 спостерігається розщеплення на два класи з переважанням розоподібної форми гребеня над простим, припускаємо моногенне успадкування і присутність чотирьох можливих генотипів в F2 . Визначаємо величину одного можливого сполучення гамет: 204 (146 + 58) : 4 = 51. Знаходимо розщепленння в досліді : 146 : 51 = 2,9 та 58 : 51 = 1,1, тобто приблизно 3:1. Перевірка нульової гіпотези про моногібридне розщеплення у співвідношенні 3 : 1 за методом χ2 (див. розділ 3) не заперечує це припущення (χ2 = 1,28; р > 0,20).
3) Наводимо позначення алелів : А – ген розоподібного гребеня ; а – ген простого гребеня. Генотипи вихідних особин: АА и аа, гібридів F1 - Аа. Схрещування гібридів F1 з птахами, що мають простий гребінь - аналізуюче схрещування – дає розщеплення на два рівні фенотипові і генотипові класи:
F1: Аа х аа; Fа: ½ Аа : ½ аа . У досліді розшеплення в Fа : 790 А-: 798 аа добре відповідає розщепленню 1 : 1 (χ2 = 0,065; р > 0,70).
Відповідь: форма гребеня успадковується моногенно з повним домінуванням розоподібного гребня над простим.
Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
генотипу в гібридному потомстві
Задача 4. Чорна кішка з білими плямами на шиї і на череві (S)
схрещується з подібним за фенотипом котом такого ж генотипу. Визначити ймовірність народження у цієї пари чорного акошеня без плям на тілі.
Дано: S – ген плямистого забарвлення s – ген суцільного забарвлення P: ♀S- x ♂S- |
Розв’язання: 1) Чорна кішка з білими плямами може мати два варіанти генотипа – SS або Ss. Якщо вона буде гомозиготною за геном S (генотип SS), ймовірність появи у неї чорного кошеня |
% F2 (ss) - ? |
без плям при схрещуванні з котом подібного генотипа дорівнює нулю, тому що батьки будуть продукувати тільки гамети, що несуть домінантний алель:
P: ♀SS x ♂SS
F1: SS; за фенотипом всі з плямами.
2) В іншому випадку гетерозиготна кішка буде давати два типи гамет в рівному співвідношенні: ті, що несуть алель S, і ті, що несуть алель s, оскільки при мейозі гомологічні хромосоми надходять в різні гамети. Кіт має однаковий з кішкою генотип і теж утворює два типи гамет – S і s. У такої пари гетерозиготних особин можливе народження кошеня без білих плям на тілі.
Складаємо схему схрещування. P(F1).: ♀Ss x ♂Ss
F2:
-
♂
♀
S
s
S
SS
Ss
s
Ss
ss
Розщеплення за генотипом: ¼ SS : 2/4 Ss : ¼ ss.
Розщеплення за фенотипом: ¾ плямистих : ¼ без плям
3) % F2 (плямисте забарвлення) = ¾ х 100% = 75%
% F2 (суцільне забарвлення) ¼ х 100% = 25%
Відповідь: імовірність народження у цієї пари чорного акошеня без плям на тілі складає 25% ( або ¼ всього потомства).