- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
Приклади розв’язання задач
Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
генотипу в гібридному потомстві
Задача 1. У пацюків відома красива мутація сріблястої шерсті. За схрещування з нормальними самцями особини із сріблястою шерстю завжди народжують нормальних нащадків, У зворотньому схрещуванні нормального самця F1 із сріблястою самицею одержали 38 сріблястих та 40 нормальних нащадків. Далі вирішили перевірити, яким буде розщеплення в F2 від схрещування потомства F1 . У результаті одержали 128 пацюків. Скільки з них матиме сріблясту шерсть?
Дано: А – ген сірого забарвлення шерсті а – ген сріблястої шерсті Р:♀аа х ♂А- F1100% A- P1:♀aa x ♂A- Fзв: 38аа : 40А- F1:♀А-х ♂А- n(F2) = 128 |
Розв’язання: 1) Оскільки в F1 спостерігалася одноманітність за забарвленням шерсті, батьківські форми були гомозиготними. Отже, Р: ♀аа х ♂АА Тоді F1: Аа (100%)-сіре забарв. 2) Оскільки в Fзв - розщеплення на два фенотипових класи у рівному співвідношенні, припускаємо моногенне успадкування ознаки. Визначаємо генотипи батьків при аналізуючому схрещуванні: Р1: ♀аа х ♂Аа Fзв: ½ Аа : ½ аа (40 Аа : 38 аа) 3) При моногенному успадкуванні ознаки та при повному домінуванні F1: ♀Аа х ♂Аа
F2: 1АА : 2Аа : 1аа (розщеплення за генотипом). |
|||||||||
F1 - ? Fзв. - ? F2 - ? nF2(aa) - n F2 (аа) - ? |
Розщеплення за фенотипом F2: ¾А-(нормальні) : ¼аа (сріблясті).
n F2 (аа) = 128 . ¼ = 32 пацюка.
Відповідь: 32 пацюка потомства F2 буде мати сріблясту шерсть.
Визначення типу успадкування ознаки
Задача 2. У коней є спадкова хвороба гортані. Коли кінь біжить, він видає характерний хрип. Від хворих батьків часто народжується здорове потомство. Визначити, домінантна чи рецесивна хвороба.
Розв’язання.
1) Якщо прийняти припущення, що хвороба рецесивна, то у хворих батьків ніколи не з’явиться здорове потомство:
Р: ♀аа х ♂аа
F1: aa
За фенотипом – 100% хворі особини. Таким чином, це припущення відкидається. Тоді визначаємо, що хвороба гортані у коней є домінантною ознакою і батьківські особини гетерозиготні. Тоді при схрещуванні двох хворих коней з ймовірністю ¼ або 25% може народитися здорове лоша:
Складаємо схему схрещування:
Р: ♀Аа х ♂Аа
F1:
-
♂
♀
А
а
А
АА
Аа
а
Аа
Аа
Розщеплення за генотипом F1: ¼ AA : 2/4 Aa :1/4 aa
За фенотипом: ¾ хворі : ¼ здорові.
Відповідь: хвороба гортані у коней є домінантною.