- •Побудова двохниткового плану станції.
- •1. Підготовка плану станції до роботи.
- •2. Розстановка ізолюючих стиків.
- •3. Забезпечення чергування миттєвих полярностей рейкових Кіл.
- •3.1. Перевірка на парність.
- •3.2. Способи зміни кількості ізостиків в замкнутих контурах.
- •Зміна способу установки ізостиків на стрілці
- •2) Перенесення ізолюючого стика.
- •Організація транспозиції.
- •Розділення секції на дві.
- •3.3. Зображення чергування полярності на плані.
- •4. Каналізація зворотнього тягового струму
- •4.1. Розстановка дросель-трансформаторів.
- •5. Розстановка апаратури рейкових кіл.
- •5.1. Проектування на станції фазочутливих рейкових кіл
- •5.2. Проектування на станції трк
- •5.2.1. Розстановка апаратури трк.
- •5.2.2. Вибір частот сигнального струму рейкових Кіл, що несуть і модулюючих.
- •5.3. Встановлення додаткових дт в однодросельних рк.
- •5.4. Найменування секцій.
- •6. Установка стрілочних електроприводів.
- •7. Завершення роботи.
Побудова двохниткового плану станції.
Двохнитковий план станції створюється на стадії проектування станції і є основним документом по обладнанню станції рейковими колами і розміщенню напільного обладнання електричної централізації.
Складання двохниткового плану виконують в наступному порядку:
розстановка ізолюючих стиків на станції
забезпечення чергування полярності в суміжних р.к. (при Використанні рейкових кіл з реле ДСШ),
розстановка дросель-трансформаторів і апаратури р.к.,
нумерація секцій
розстановка приводів, світлофорів і їх нумерація
На двохнитковому плані необхідно додати ізолюючі стики, що встановлюються на стрілках; забезпечити чергування полярності в суміжних рейкових колах (при проектуванні фазочутливих рейкових кіл); забезпечити пропуск тягового струму, встановивши дросель-трансформатори; визначити місця установки живлячих і релейних кінців рейкових кіл, забезпечити чергування несущих частот і частот модуляції (при проектуванні тональних рейкових кіл), вказати спосіб установки електроприводів.
У даному розділі буде розглянутий принцип побудови двохниткового плану непарної горловини станції. Основою для побудови двохниткового плану є однонитковий план станції (рис.1) . При поясненні побудови будуть показані відмінності для різних видів тяги на проектованій ділянці (автономна, електротяга постійного струму, електротяга змінного струму) і для різних типів рейкових Кіл на станції (фазочутливих, тональних).
Рис. 1. Однонитковий план непарної горловини станції
1. Підготовка плану станції до роботи.
Побудову плану починають з викреслювання колійного розвитку станції в двохнитковому виконанні з дотриманням наступних розмірів:
- відстань між коліями – 15 мм;
- кут нахилу стрілки – 35-40 градусів;
- розміри позначення стрілки обладнаною електроприводом (Рис.2)
При викреслюванні рекомендується не малювати сусідні стрілки дуже близько, це ускладнить розстановку дросель-трансформаторів і апаратури рейкових Кіл.
Рис..2. Розміри елементів двохниткового плану
Після викреслювання Колійного розвитку в двохнитковому виконанні перевірте правильність викреслювання зображення стрілки (Рис.3).
Рис.3. Правильне і неправильне зображення стрілки
При наявності на проектованій станції стрілок з рухомим сердечниками (марки хрестовин 1/18 або 1/22) стрілки зображується, як показано на Рис. 4.
Рис. 4.Зображення стрілки з рухомим сердечником
2. Розстановка ізолюючих стиків.
З однониткового плану необхідно перенести на двохнитковий всі ізолюючі стики, при цьому їх кількість подвоюється (Рис.5).
Рис.5 Перенесення ізолюючих стиків з однониткового плану
На однонитковому плані не показані ізостики, які встановлюються на стрілках для виключення короткого замикання рейкового кола перевідною кривою. При установці цих стиків використовується паралельний спосіб ізоляції. (Рис.6). При електротязі стрілочний з'єднувач на стрілці позначається пунктиром (так показується, що з'єднувач пропускає не лише сигнальний, але і тяговий струм), при автономній тязі – суцільною лінією. При автономній тязі на стрілках, в яких цілісність стрілочного з'єднувача не контролюється (ізостики на стрілці встановлені на відгалуження без колійного реле) використовуються дублюючі стрілочні з'єднувачі, – креслять дві суцільні лінії (Рис.6). Оскільки доки ми не знаємо, де будуть встановлені релейні кінці, а де ні, намалюємо по одному з'єднувачу, а при необхідності після установки апаратури РК додамо дублюючий стиковий з'єднувач.
Рис. 16.6. Паралельна ізоляція з різним способом установки ізостиків
На головних коліях необхідно використовувати спосіб установки ізостиків на відгалуженні, такий спосіб не погіршує роботу АЛС (рис.7 стики помічені цифрою 1).
Рис.7. Установка ізостиків на стрілках при електротязі
На стрілках з'їздів, що відносяться до бокових некодованих колій необхідно використовувати спосіб установки ізолюючих стиків по прямій колії, такий спосіб дозволить контролювати цілісність стрілочного з'єднувача (Рис.7 стики помічені цифрою 2).
У секціях з відгалуженнями довше 60 м на кожному відгалуженні стоятиме релейний кінець рейкового Кола, тому спосіб установки ізостиків на стрілках може бути будь-яким (Рис. 7 стики помічені цифрою 3).
Розстановку ізолюючих стиків слід виконувати акуратно, помилка в установці або пропуск ізостика створять проблему при виконанні чергування полярності в суміжних рейкових колах.
Як було описано раніше, при проектуванні станції з автономною тягою відмінність в установці ізоляції на стрілках буде лише в способі зображення стрілочного з'єднувача – суцільною лінією.
