МОН України
НУБіП
В.І.Мудрак
Сучасна соціологія освіти: Конспект лекцій
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти
К и ї в – 2009
У Д К – 316.74: 37
Б Б К - 60.55
М 89
В.І. Мудрак. Соціологія сучасної освіти: Конспект лекцій. –
К.: ІВО АПН України, 2009. – 179 с.
Автор-упорядник: Мудрак Вадим Іванович – кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу змісту, філософії і прогнозування вищої освіти ІВО АПН України
Соціологія сучасної освіти: Конспект лекцій
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти (лист МОН України від 11 лютого 2004 р., № 14/18.2 - 217).
Рецензенти: Судаков Володимир Іванович, професор, доктор соціологічних наук, завідувач кафедри соціології Інституту соціальних наук й міжнародних відносин МАУП, академік МКА
Лутай Владлен Степанович, професор, доктор філософських наук, головний науковий співробітник відділу змісту, філософії і прогнозування вищої освіти ІВО АПН України.
Конспект лекцій “Соціологія сучасної освіти“ розрахований на викладання соціологічного знання, методологічних основ, методичних положень і практичних матеріалів у галузі соціології освіти та її методів для керівних кадрів освіти, педагогічних працівників, науковців, студентів, аспірантів вищих закладів освіти, усіх тих, кого турбує доля української освіти. Розкриваються наукові, психолого-педагогічні основи проведення соціологічних досліджень в освіті – інституції суспільного життя, системі суспільних і соціальних відносин.
© В.І.Мудрак, 2009.
© ІВО АПН України, 2009.
З М І С Т
Пояснювальна записка С.4 – 11.
Зміст навчального конспекту лекцій.
Лекція 1.
Соціологія освіти в системі суспільних наук. Функціональне призначення соціології освіти. Напрями соціології освіти С.12 – 28.
Лекція 2.
Освіта як соціальний інститут С. 29 – 36.
Лекція 3.
Соціальні відносини – квінтесенція розуміння соціологією освіти освітньої дійсності С.37 – 56.
Лекція 4.
Аксіологічні виміри соціології освіти. Соціологія освіти про соціалізацію особистості, взаємодію соціального й особистісного в освіті. С.57 – 77.
Лекція 5.
Соціальна організація освіти. Соціологічний аналіз діяльності закладу освіти як елементу соціальної організації освіти. С.78 – 86.
Лекція 6.
Соціологія управління освітою: інформаційний аспект. С.87 – 111.
Лекція 7.
Соціологічні дослідження в освіті: методологія, напрями, методика проведення. С. 112 – 173.
Загальна література до навчального конспекту лекцій С. 174 – 180.
Пояснювальна записка
В умовах розвитку системи безперервної освіти, удосконалення діяльності педагогічних кадрів, керівництва освітою, фахівців освіти, наукового забезпечення розвитку сучасної української освіти, неможливі без поглиблення теоретико–методологічних, практичних знань у галузі освіти, умінь, навичок оперування складними системами соціальних відносин.
Важлива роль у вирішенні цього актуального завдання відводиться соціології освіти. У межах її теоретичного знання, практичних підходів до з'ясування сутності суспільних і соціальних відносин, реалізації здобутків соціологічної науки, відбувається усвідомлення, обґрунтування, практичне перетворення соціальних процесів, пізнання соціальних механізмів діяльності освіти як суспільного інституту.
Розуміння сутності соціальних процесів, що відбуваються в освіті, спирається на знання методологічних, методичних, емпіричних засад соціальної дійсності, якою є освіта. У такому ракурсі соціологія освіти постає складовою частиною наукових та практичних знань стосовно управління соціальними процесами, що мають місце в освіті як у системі соціальних взаємодій. Взаємодія між блоками таких соціальних відносин – особистості й особистості, особистості та соціальної групи, особистості і суспільства, розробляється соціологією освіти на соцієтальному рівні.
Діяльність закладів, установ освіти, система управління освітніми процесами, життя педагогічних колективів, соціальних спільнот тих, хто знаходиться у сфері освіти (учнів, студентів, слухачів, курсантів, вихованців), розглядається як функціонування освітнього простору, в якому здійснюються суспільні цілі й ідеали, доктрини, теорії, концепції, програми, плани, методики, методології, технології систем соціальних відносин.
Така діяльність освіти набуває глобального характеру. Соціологія освіти в інформаційному суспільстві реалізується як навчання та розвиток відповідно до світових стандартів, вимог часу, зокрема, європейського простору, а також, індивідуально–особистісних та суспільних потреб, удосконалення наукового та загальнокультурного потенціалу особистості, що, в свою чергу, проходить через діяльність спеціалізованих державних, приватних закладів, установ освіти, самоосвіти й керується державними стандартами згідно з фахом певних рівнів кваліфікації та вимогами суспільно-політичного, економічного, науково-технічного, соціального, гуманітарного, екологічного прогресу.
Необхідність впровадження новітніх соціальних технологій, розвиток науки і техніки, економічна, соціальна, політична і духовна розбудови держави, нації, народу, сім’ї, особистості вимагають поєднання знань, умінь, навичок сучасних освітян, наауковців, керівників освіти із напрацюваннями в системі наукового, емпіричного знання про суспільні, соціальні відносини та процеси в освіті. Це становить методологічну підставу прогностичної та управлінської діяльності в освіті; єдності і взаємозв’язку розвитку і збагачення у процесі неперервної світи загальнокультурної, фахово-кваліфікаційної, функціональної складових сукупної культури педагога, науковця, управлінця освіти, їхніх особистісних якостей, що мають вплив в освітній діяльності.
Організаційний вплив сучасного освітянина на освітній процес узгоджується з необхідністю вивчати, трансформувати, ініціювати в інноваційному контексті самоорганізацію освітніх явищ, що покладається на знання основних підходів до теоретичного, емпіричного, експериментального обґрунтування, верифікації освітньої системи.
У такому контексті соціологія освіти дає змогу педагогічним кадрам, менеджерам освіти, науковцям оволодіти якісними та кількісними методами отримання, обробки, класифікації, систематизації соціальної інформації про освітнє життя, реалізувати сучасні технології осягнення соціальної реальності.
Навчальний конспект лекцій “Соціологія освіти“ є сукупністю основних проблем і положень загальної соціологічної теорії, соціології освіти, практичних рекомендацій відносно застосування соціологічних методів до перетворення суспільства, розвитку особистості, соціальних спільнот, удосконалення освітнього впливу на суспільство, соціалізацію особистості.
Методологічні положення соціології сучасної освіти виходять з того, що соціологія є наукою про суспільство як реальний цілісний організм і механізми його розвитку. Відповідно до цього викладено основні положення соціологічної теорії про суспільство, його структури й підструктури, соціальні механізми функціонування й розвитку. Розглянуто питання про специфіку соціологічного знання, його структуру, функції; дається уявлення про місце і роль загальної соціологічної теорії, її співвідношення з іншими елементами пізнання навколишнього світу; зауважується, що без загальної соціологічної теорії немає і не може бути цілісної системи наукового знання про світ, життя особистості у ньому.
Подано характеристику основних вихідних понять соціології: суспільства, соціальної спільноти, соціальної взаємодії, соціальних відносин, соціальної стратифікації, місця особистості і соціальних груп у соціальному житті. У ході аналізу суспільства як цілісності розкриваються його структурні елементи, соціальні інститути (галузева соціологія, й зокрема, соціологія освіти), сфери, форми, соціальні механізми.
Розглянуто закономірності функціонування й розвитку освіти як суспільного інституту. Через висвітлення внутрішньоінституційного та зовнішньоінституційного аспектів дослідження освіти характеризуються соціальні напрями діяльності працівників освіти, науковців, педагогічних та навчальних колективів. Велику увагу приділено розгляду питань соціальної структури і соціальної стратифікації; аналізу галузевих соціальних підструктур – соціально-класової, національно-етнічної, поселенської, демографічної, культурної в освітньому контексті тощо.
У такому ракурсі характеризуються соціальна структура та напрями соціального функціонування закладів, установ освіти; проблеми соціальних відносин у галузі освіти, управління ними, закономірності, тенденції соціалізації особистості у освітньому процесі, розвиток соціальних статусів, ролей, структурної, обмінної мобільності, престижу, динаміки діяльності освітніх діячів тощо.
Соціальну структуру розглянуто не лише як систему соціальних спільнот, але й як сукупність інституціональних (організаційних та нормативних) форм соціальної взаємодії; проаналізовано особливості таких соціальних інститутів, як економіка, політика, право, наука, духовне життя, соціально–побутові відносини, рекреація в їх взаємодії з освітою.
Послідовно розглянуто проблеми змін – трансформацій, суперечностей в освіті та напрями їх вирішення у соціальному розвитку сучасного суспільства.
Досліджуються соціальні проблеми взаємодії освіти, навчально–освітніх та інших суспільних, соціальних процесів, інституцій суспільства; вплив освіти на суспільні відносини, потреби, орієнтації, мотивації, інтереси, цінності, ідеали, поведінку та свідомість індивідів та соціальних груп суспільства.
У лекціях даного курсу, що спираються на матеріали конкретно–соціологічних досліджень сучасних соціальних процесів, розвитку освіти, здійснених у світі й Україні, розкривається значення загальнотеоретичних, методологічних, методичних, практичних положень соціології у дослідженні реальних соціальних явищ, їх вимірах.
Результати соціологічних досліджень в галузі освіти дають змогу визначити залежність системи освіти від розвитку суспільних процесів, з’ясувати оптимальне для сучасних умов співвідношення між прагматичною (професійною) та загальногуманітарною функціями освіти, встановити взаємозв’язок загальної й професійної освіти, здійснити аналіз структури діяльності закладів, установ освіти, співвідношення спеціальних та загальнонаукових програм в освітньому процесі, розробити сутнісні основи організації освіти.
Викладені положення про методи, способи, принципи, системи соціологічного аналізу, питання професійної етики соціолога дають змогу узагальнити досвід застосування методологічних підходів, положень загальносоціологічної, галузевої соціології в розумінні соціальних проблем.
Соціологія освіти звертається у цьому контексті до співвідношення духовного життя суспільства та діяльності особистості в освіті, проблеми збереження і передавання знання, духовно–ціннісного досвіду людства, нації, народонаселення, соціальних груп, особистості тощо, їх засвоєння індивідом.
Особливо ретельно в змісті запропонованого конспекту лекцій досліджуються проблеми соціального управління освітою, розкритого на підставі соціологічних підходів, що дає змогу реально відчути можливість соціального впливу на суспільство, його розвиток, підвищити ефективність соціальних можливостей освіти.
Зазначені напрями соціології освіти тісно пов’язані з дослідженням ролі освіти у відтворенні й розвитку соціальної структури суспільства, що виражається у аналізі освітньої діяльності закладів, установ освіти, відмінностей між ними, наступності та системи соціальних протиріч і трансформацій, розподілу представників різних соціальних груп за “каналами“ й “поверхами“ освітньої системи, їх шансів на отримання повноцінної освіти.
Вивчення ролі освіти як одного з чинників соціального прогресу, каналу соціальної мобільності, що задає сучасні прогресивні зміни у сучасному суспільстві, є одним із найголовніших напрямів соціологічних досліджень у системі освіти. При цьому вивчення впливу освіти на соціальний розвиток суспільства, його соціальної, професійної, демографічної структури, є напрямом реалізації ефективної соціальної політики в сучасних умовах.
Застосування практичних матеріалів з проведення соціологічних досліджень в освіті дадуть змогу відчути прогресивність у сучасному суспільному розвиткові, наснагу до удосконалення освітнього впливу на суспільну ситуацію.
Конспект курсу лекцій “Соціологія сучасної освіти” допоможе набути глибоких знань щодо перебігу сучасних соціальних процесів, стати ще більш науково і соціально компетентним; оволодіти практикою соціологічного аналізу суспільних і соціальних відносин в освіті; удосконалити знання, навички та вміння трансформувати сучасний світ освіти на шляхах перетворення, розвитку, модернізації систем соціального життя.
Розуміння підходів до теоретичного, емпіричного, експериментального розвитку системи соціальних відносин в освіті дає можливість оволодіти знанням про соціальні процеси в освіті, конкретизувати уявлення про взаємодію суспільних інститутів та освіти, сучасні тенденції розвитку особистості; систематично відтворити, оновити процес застосування соціальних технологій перетворювальної дії.
Спираючись на знання методології, методики проведення соціологічного дослідження, працівники освіти, науковці матимуть змогу реалізувати в управлінській, організаційній діяльності інноваційні підходи до реалізації ефективності освітнього процесу; розробити проективні шляхи, напрями, тенденції перетворення освітньої реальності; дослідити генезу управлінських рішень в освітній діяльності; побачити сучасну систему освіти; зрозуміти сутність, перспективи, напрями діяльності закладів, установ освіти, управління ними.