- •Загальні відомості про господарство.
- •Надходження мiнеральних добрив в господарство
- •1. Загальні відомості про господарство.
- •1.1. Загальні відомості про господарство.
- •1.2.Природно-кліматичні умови господарства
- •Середньо багаторічні опади і температура .
- •1.3. Грунти господарства і їх характеристика
- •Грунти господарства і їх агрохімічна характеристика
- •1.4. Урожайність сільськогосподарських культур у сфг «Нива»
- •2. Надходження мінеральних добрив в господарство.
- •3. Визначення норм добрив пiд с/г культури.
- •3.1. Розрахунок норм добрив на основі рекомендацій науково-дослідних установ та агрохімічних картограм.
- •3.2. Балансовий метод розрахунку норм мінеральних добрив на заплановану урожайність.
- •4. План розподілення добрив в сiвозмiнi.
- •5. Обгрунтування системи удобрення в польовiй сiвозмiнi.
- •Ярий ячмінь
- •Горох на зерно
- •Кукурудза на силос.
- •Соняшник.
- •Підживлення.
- •6. Баланс поживних речовин в сiвозмiнi.
- •7. Баланс гумусу в сівозмінах.
- •Список використаної літератури.
7. Баланс гумусу в сівозмінах.
Основною органічною речовиною, яка зумовлює рівень грунтової родючості є гумус. Якщо грунт містить більше гумусу, тим краще його фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості. Система удобрення повина вирішувати завдання підвищення рівня грунтової родючості, тобто підвищення кількості гумусу.
Баланс гумусу складається з витратної частини, тобто мінералізації гумусу та його втрат за рахунок змиву дрібнозему, а також приходної частини, тобто гуміфікації органічних речовин – післяжнивних і кореневих решток та внесення органічних добрив.
Розрахунок балансу гумусу в коротко ротаційних польових сівозмінах представлений в (таблицi-№10).
Таблиця-10
Баланс гумусу в сiвозмiнi.
Поле, культура |
Запланована урожай-ність ц/га |
Маса рослинних рештків |
Норма гною, т/га |
Коефіцієнт гуміфікації,т/га |
Накопичення гумусу з гною і рослинних рештків,т/га |
Мінералізація гумусу, т/га |
Втрати гумусу від змиву дрібнозему,т/га |
Загальні витрати гумусу, т/га |
Баланс гумусу,т/га |
Компенсаційна доза гною,т/га |
||||
Кореневих,т/га |
Післяжнивних,т/га |
Всього,т/га |
||||||||||||
1. ВВС |
280 |
15,4 |
4,1 |
19,5 |
30 |
0,22 |
26,1 |
|
0,2 |
1,3 |
24,8 |
427,6 |
||
2.Оз. пшениця |
57 |
5,1 |
3,2 |
8,3 |
- |
0,20 |
1,7 |
1,35 |
0,2 |
1,55 |
0,15 |
2,6 |
||
3. Цукрові буряки |
390 |
2,9 |
0,5 |
3,4 |
- |
0,1 |
0,3 |
1,59 |
0,3 |
1,89 |
-1,59 |
27,4 |
||
4. Ярий ячмінь |
41 |
2,2 |
1,9 |
4,1 |
- |
0,22 |
0,9 |
1,35 |
0,2 |
1,55 |
-0,65 |
11,2 |
||
5. Горох |
24 |
1,8 |
1,0 |
2,8 |
- |
0,23 |
0,6 |
1,50 |
0,2 |
0,7 |
-1,1 |
19 |
||
6. Оз.жито Оз. пшениця |
34 54 |
3,4 4,8 |
2,4 3,1 |
13,7 |
- |
0,20 |
2,7 |
1,35 |
0,2 |
1,55 |
1,15 |
19,8 |
||
7. Кукурудза на зерно |
59 |
5,6 |
1,3 |
6,9 |
30 |
0,20 |
7,4 |
1,45 |
0,3 |
1,75 |
5,65 |
97,4 |
||
8. Кукурудза на силос |
360 |
5,0 |
0,8 |
5,8 |
- |
0,17 |
0,8 |
1,47 |
0,3 |
1,77 |
-0,97 |
16,7 |
||
9.Оз. пшениця |
56 |
5,0 |
3,1 |
8,1 |
- |
0,20 |
1,6 |
1,35 |
0,2 |
1,55 |
0,05 |
0,8 |
||
10. Соняшник |
24 |
3,3 |
0,4 |
3,7 |
- |
0,14 |
0,5 |
1,39 |
0,3 |
1,69 |
-1,19 |
20,5 |
||
Всього |
* |
* |
* |
* |
60 |
* |
42,6 |
- |
- |
16,3 |
26,3 |
453,5 |
||
В середньому на 1 га посівної площі |
* |
* |
* |
*
|
6 |
* |
4,26 |
- |
- |
1,63 |
2,63 |
45,4 |
||
Розрахунки показують, що в польовій сівозміні з короткою ротацією баланс гумусу взагалі буде негативний. Загальні втрати гумусу найбільші у полі Ц/б,– 1,58 т/га, і соняшника – 1,154 т/га. Негативний баланс гумусу повинен бути компенсованим за рахунок використання компенсаційної дози гною. У полі Ц/б відмічається накопичення гумусу у кількості 27,24 т/га за рахунок гуміфікації гною. Тому після Ц/б кількість компенсаційної дози гною відмічається по соняшнику –19,9 т/га, кукурудзи на З/к – 18,79, О/з пшениці – 8,62 т/га і ячменю – 11,17 т/га, кукурудзи на зерно – 7,95, взагалі на 1га сівозмінної площі у польовій сівозміні № 1 треба використовувати 15,61т/га гною.
Для того, щоб зменшити цю кількість компенсаційної дози гною рекомендуємо, по-перше, впровадити галузь тваринництва, по-друге, заорювати солому зернових культур після збирання урожаю, по-третє, використовувати цільний спосіб зберігання гною.
Висновки.
Виконавши дану курсову роботу, я навчився складати систему застосування добрив в сiвозмiнi, а також на основi проведених розрахунків я можу зробити слiдуючi висновки :
1. З урахуванням рівня грунтової родючості, мною було розраховано річні норми добрив під сільськогосподарські культури польовоï сівозміи СФГ «Нива» Б.-Дністровського району Одеської області.
2. Запропонований план розподілення річних норм під сільськогосподарські культури в польових сівозмінах з урахуванням біологічних особливостей норм, доз, строків і способів використання органічних і мінеральних добрив.
3. Використана науково-обгрунтованої системи удобрення дає змогу отримати у польовій сівозміні баланс по азоту негативний, позитивний по фосфору інегативний по калію. З урахуванням коефіцієнтів використання поживних речовин з органічних і мінеральних добрив баланс по азоту, фосфору і калію буде негативним.
4. Розрахунок балансу гумусу свідчить про те, що він буде позитивний. Для підвищення кількості отриманих органічних добрив рекомендую використовувати щільний спосіб зберігання органiки, заорювання соломи зернових культур після збирання врожаю, введення тваринництва як галузі, розроблення програми відтворення громадського тваринництва на перспективу.
5. Розроблена і обґрунтована система удобрення сільськогосподарських культур в польових сівозмінах рекомендується для застосування в умовах СФГ «Нива» Б.-Дністровського району Одеської області.
