- •Загальні відомості про господарство.
- •Надходження мiнеральних добрив в господарство
- •1. Загальні відомості про господарство.
- •1.1. Загальні відомості про господарство.
- •1.2.Природно-кліматичні умови господарства
- •Середньо багаторічні опади і температура .
- •1.3. Грунти господарства і їх характеристика
- •Грунти господарства і їх агрохімічна характеристика
- •1.4. Урожайність сільськогосподарських культур у сфг «Нива»
- •2. Надходження мінеральних добрив в господарство.
- •3. Визначення норм добрив пiд с/г культури.
- •3.1. Розрахунок норм добрив на основі рекомендацій науково-дослідних установ та агрохімічних картограм.
- •3.2. Балансовий метод розрахунку норм мінеральних добрив на заплановану урожайність.
- •4. План розподілення добрив в сiвозмiнi.
- •5. Обгрунтування системи удобрення в польовiй сiвозмiнi.
- •Ярий ячмінь
- •Горох на зерно
- •Кукурудза на силос.
- •Соняшник.
- •Підживлення.
- •6. Баланс поживних речовин в сiвозмiнi.
- •7. Баланс гумусу в сівозмінах.
- •Список використаної літератури.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра загального
землеробства і агрохімії
Курсова робота
На тему:
Система застосування добрив в сiвозмiнi СФГ
«Нива».
Виконав: студент
агрономічного ф-ту
IV-го курсу,I-ої групи
Мойсієнко О. Ю.
Перевірив:
Патик С. М.
Одеса - 2007
Зміст
Вступ
Загальні відомості про господарство.
Загальні відомості про господарство.
Природно-кліматичні умови господарства.
Агрохімічна характеристика грунтів господарства.
Урожайність сільськогосподарських культур у СФГ “Нива”.
Надходження мiнеральних добрив в господарство.
Надходження мiнеральних добрив в господарство
Визначення норм добрив пiд с/г культури.
Визначення норм добрив на основi рекомендацiй науково дослiдних картограмм господарства.
Балансовий метод розрахунку норм добрив на заплановау врожайнiсть.
План розподiлення добрив в сiвозмiнi.
Обгрунтування системи удобрення в сiвозмiнi.
Баланс поживних речовин в сiвозмiнi.
Баланс гумусу в сiвозмiнi.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ.
Агрохімія – наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення родючості грунтів, збільшення врожайності і поліпшення якості сільськогосподарської продукції. Вона вивчає взаємодію між рослиною, грунтом і добривом у процесі живлення рослин з урахуванням природнокліматичних умов та біологічних особливостей сільськогосподарських культур.
У процесі вивчення цієї взаємодії перед агрохімією стоять такі завдання: знайти способи найдосконалішого керування умовами вирощування сільськогосподарських культур на основі урахування грунтово-кліматичних умов, ефективного використання фізіологічних особливостей рослин, фізико-хімічних властивостей грунту і добрив, а також умілого їх застосування для збільшення урожайності та поліпшення якості сільськогосподарської продукції, підвищення родючості грунту і забезпечення чистоти навколишнього природного середовища.
Як зазначав Д. М. Прянішніков, основним завданням агрохімії є вивчення кругообігу речовин у землеробстві, виявлення їх впливу на хімічні процеси, що відбуваються у грунті, рослині, добриві і можуть підвищувати врожайність та поліпшувати його якість.
У зв’язку з постійним застосуванням мінеральних добрив в усіх грунтово-кліматичних зонах України господарства переходять від удобрення окремих культур до систематичного застосування добрив практично під усі культури сівозміни. Досвід показує, що тільки тоді, коли добрива вносять на полях сівозміни за певною науково-обгрунтованою системою за чіткого виконання всіх вимог правильної сівозміни та високого рівня агротехніки, створюються оптимальні умови для підвищення родючості грунту і безперервного підвищення врожайності.Застосування добрив, як найважливіший засіб втручання людини в кругообіг речовин у землеробстві, становить основу його хімізації, що поряд з комплексною механізацією і меліорацією земель є одним з основних шляхів інтенсифікації сільського господарства, підвищення його продуктивності.
У сучасних умовах - поняття агрохімії можна трактувати як науку про живлення "рослин і закономірності трансформації добрив у системі грунт — рослина — атмосфера з метою максимальної реалізації біологічного потенціалу культур і розширеного відтворення родючості грунту (рис. 5).
Агрохімія є одночасно сільськогосподарською, біологічною і хімічною наукою, оскільки рослини є об'єктами сільськогосподарського виробництва. Поряд з вивченням кругообігу речовин у землеробстві вона розробляє заходи впливу на біологічні й хімічні процеси, що відбуваються в грунті і рослинах, вивчає склад, властивості і способи застосування добрив залежно від особливостей розвитку рослин та грунтово-кліматичних умов з метою їх найефективнішого використання для підвищення родючості грунтів, збільшення врожайності та поліпшення якості врожаю сільськогосподарських культ
Система удобрення в сівозміні – це багаторічний план внесення органічних і мінеральних добрив та хімічних меліорантів, розрахований на ротацію сівозміни, в якому передбачено норми, строки внесення, способи та своєчасність заробляння в грунт добрив залежно від урожаю, що планується, біологічних особливостей та чергування культур у сівозміні з урахуванням властивостей та поєднання органічних та мінеральних добрив, грунтово-кліматичних і економічних умов у господарстві, охорони навколишнього середовища. За допомогою системи удобрення вирішують такі завдання: забезпечення максимально можливої продуктивності сівозміни, високих і стійких урожаїв усіх культур; раціональне використання родючості грунту та її підвищення при агрономічно та економічно доцільному застосуванні добрив.
Система удобрення в сівозміні є частиною системи застосування добрив – комплексу організаційно-господарських та агротехнічних заходів раціонального використання добрив і хімічних меліорантів в умовах господарства. Основні завдання системи застосування добрив у господарстві такі: вирощування високих і сталих урожаїв з високою якістю продукції, систематичне збільшення родючості грунтів, підвищення окупності одиниці внесення добрив: продуктивності праці, зниження собівартості виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення найвищого прибутку господарства. Під час складання системи застосування добрив необхідно виходити не тільки з агрономічної, а й з економічної доцільності та з планів виробництва і продажу сільськогосподарської продукції господарством.
Головною складовою системи удобрення є добриво. З агрономічної точки зору добрива – це найкращий швидкодіючий засіб впливу на врожайність. Вони виявляють багатосторонню пряму і непряму дію на грунт і рослину. За їх допомогою можна швидко й ефективне оптимізувати живлення рослин, регулювати величину та якість урожаю, впливати на відновлення родючості грунту.
Тому в комплексі заходів, які спрямовані на підтримання бездефіцитного кругообіг елементів живлення в землеробстві, важлива роль належить застосуванню добрив під сільськогосподарські культури.
Мета нашоï курсовоï роботи – розробка науково-обгрунтованоï системи удобрення с/г культур в польовiй сівозмiнi СФГ «Нива».
