3. Діагностика та корекція рухових і мовних порушень дітей з дцп

Якщо ваша дитина має симптоми, які можуть вказувати на церебральний параліч, їй необхідно провести детальне обстеження. Немає медичних досліджень, які могли би підтвердити діагноз церебрального паралічу. Діагноз виставляється на основі різносторонньої інформації отриманої вашим лікарем або іншими консультантами.

Ця інформація включає детальне распрашіваніе батьків звертаючи увагу на всі важливі моменти історії життя батька та матері та їх родини. Особлива увага звертається на перебіг вагітності і пологів та стан здоров'я матері в цей час.

Необхідно детально розповісти про всі медичні проблеми дитини та описати його моторне і психічний розвиток.

Лабораторні дослідження: Різні дослідження крові та сечі можуть бути призначені, якщо лікар запідозрювати що порушення у дитини можуть бути викликані різними хімічними, гормональними або метаболічні чинниками. Для виключення генетичних синдромів може бути проведений аналіз хромосом включаючи каріотідній аналіз та специфічні дослідження ДНК.

Візуальні дослідження дають інформацію про структури які знаходяться всередині тіла людини. При вивченні головного та спинного мозку ці дослідження часто називаються нейровізуалізацією. Проведення цих тестів не завжди є необхідним, але в багатьох випадках вони можуть допомогти визначити причину ДЦП та поширення ураження мозку. Їх необхідно проводити якомога раніше, щоб при потребі негайно розпочати відповідне лікування.

Ультразвукове дослідження мозку. Застосовуються нешкідливі звукові хвилі для визначення структурних та анатомічних порушень мозку.

Наприклад: ультразвукове дослідження може показати геморагій (крововилив) в мозок або пошкодження викликане нестачею постачання кисню до мозку.Ультразвукове дослідження часто застосовується у новонароджених, які не можуть переносити жорсткіші дослідження, таке як комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія (7).

Основними цілями корекційної роботи при ДЦП є: надання дітям медичної, психологічної, педагогічної, логопедичної та соціальної допомоги, забезпечення максимально повної і ранньої соціальної адаптації, загального і професійного навчання. Дуже важливим є розвиток позитивного ставлення до життя, суспільства, сім'ї, навчання і праці. Ефективність лікувально-педагогічних заходів визначається своєчасністю, взаємопов'язаністю, безперервністю, наступністю у роботі різних ланок. Лікувально-педагогічна робота повинна носити комплексний характер. Важлива умова комплексного впливу - узгодженість дій фахівців різного профілю: невропатолога, психоневролога, лікаря ЛФК, логопеда, дефектолога, психолога, вихователя. Необхідна їх загальна позиція при обстеженні, лікуванні, психолого-педагогічної та логопедичної корекції (7).

Існує кілька основних принципів корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що страждають на церебральний параліч.

1. Комплексний характер корекційно-педагогічної роботи. Це означає постійний облік взаємовпливу рухових, мовних і психічних порушень у динаміці триваючого розвитку дитини. Внаслідок цього необхідна спільна стимуляція (розвиток) усіх сторін психіки, мови і моторики, а також попередження і корекція їх порушень.

2. Ранній початок онтогенетично послідовного впливу, що спирається на збереженій функції. В останні роки широко впроваджена в практику рання діагностика ДЦП. Незважаючи на те що вже в перші місяці життя можна виявити патологію доречевого розвитку та порушення орієнтовно-пізнавальної діяльності, корекційно-педагогічна, і зокрема логопедична, робота з дітьми нерідко починається після 3-4 років. У цьому випадку робота найчастіше спрямована на виправлення вже сформованих дефектів мови і психіки, а не на їх попередження. Раннє виявлення патології доречевого та раннього мовного розвитку та своєчасне корекційно-педагогічний вплив в дитячому і ранньому віці дозволяють зменшити, а в деяких випадках і виключити психомовного порушення у дітей з церебральним паралічем у старшому віці. Необхідність ранньої корекційно-логопедичної роботи при ДЦП випливає з особливостей дитячого мозку - його пластичності і універсальної здатності до компенсування порушених функцій, а також у зв'язку з тим, що найбільш оптимальними термінами дозрівання мовної функціональної системи є перші три роки життя дитини. Корекційна робота будується не з урахуванням віку, а з урахуванням того, на якому етапі психомовного розвитку перебуває дитина.

3. Організація роботи в рамках провідної діяльності. Порушення психічного та мовного розвитку при ДЦП в значною мірою обумовлені відсутністю або дефіцитом діяльності дітей. Тому при корекційно-педагогічних заходах стимулюється основною для даного віку вид діяльності. У дитячому віці (до 1 року) провідний вид діяльності - емоційне спілкування з дорослим; в ранньому віці (від 1 року до 3 років) - предметна діяльність; в дошкільному віці (від 3 до 7 років) - ігрова діяльність; в шкільному віці навчальна діяльність.

4. Спостереження за дитиною в динаміці триваючого психомовного розвитку.

5. Тісна взаємодія з батьками і всім оточенням дитини (7).

У силу величезної ролі сім'ї, найближчого оточення в процесах становлення особистості дитини необхідна така організація середовища (побуту, дозвілля, виховання), яка могла б максимальним чином стимулювати цей розвиток, згладжувати негативний вплив захворювання на психічний стан дитини. Батьки основні учасники педагогічної допомоги при ДЦП, особливо якщо дитина з тих чи інших причин не відвідує навчально-виховний заклад.

Основними напрямками корекційно-педагогічної роботи в ранньому та дошкільному віці є: розвиток емоційного, мовного, предметно-дієвого і ігрового спілкування з оточуючими; стимуляція сенсорних функцій (зорового, слухового, кінестетичного сприйняття і стереогноза). Формування просторових і часових уявлень, корекція їх порушень; розвиток передумов до інтелектуальної діяльності (уваги, пам'яті, уяви); формування математичних уявлень; розвиток зорово-моторної координації іфункціональних можливостей кисті і пальців; підготовка до оволодіння письмом; виховання навичок самообслуговування та гігієни.

Значне місце в корекційно-педагогічної роботи при ДЦП відводиться логопедичної роботи. Її основними завданнями є: розвиток (і полегшення) мовного спілкування, щоб покращити чіткість мовлення; нормалізація тонусу м'язів і моторики артикуляційного апарату; розвиток мовного дихання, голосу, просодики; формування сили, тривалості, керованості голосу в мовному потоці; вироблення синхронності дихання, голосу і артикуляції; корекція порушень вимови.